Ухвала суду № 47291311, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 760/2771/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Провадження № 2-а/760/166/15 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

2-а-166/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення йому одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (зі змінами) та статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі за текстом - «Закон № 2011-XII»); стягнути з Міністерства оборони України на його користь одноразову грошову допомогу у разі інвалідності відповідно до ст. 16 Закону № 2011-XII у розмірі 152 064 грн. 05 коп.; зобов'язати Міністерство оборони України провести нарахування і виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 30-місячного грошового забезпечення, встановленої ч.2 ст. 9 Закону № 2011-XII, на день встановлення інвалідності.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України та зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 30-місячного грошового забезпечення у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року на день встановлення інвалідності. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою залишити адміністративний позов без розгляду або відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у складі Збройних Сил України.

Згідно наказу командира військ Краснознаменного Київського військового округу № 038-ПМ, позивач був звільнений з військової служби 27 травня 1991 року.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.

За даними Витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії АВ № 0071610 від 05.12.2013 р. позивач є інвалідом другої групи з 03.12.2013 року, у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де відбувались бойові дії.

15 грудня 2014 року позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою, якою просив провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 30-місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності.

Листом від 12.01.2015 р. за № 248/3/6/2333/43 відповідач відмовив у такому призначенні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІІ.

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011-ХІІ.

Так, частиною другою статті 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 р. № 499, встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам ІІ групи виплачується у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.

З огляду на наведені правові норми слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про пропущення позивачем строку звернення до суду є помилковим.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Міністерства оборони України із заявою, якою просив провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги 15 грудня 2014 року, а позов подано до суду - 09.02.2015 р., тобто в межах строку встановленого ст. 99 КАС України.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 18 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 21 липня 2015 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.