Ухвала суду № 47291286, 21.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3410/15 Головуючий у 1-й інстанції:Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд міста Києва від 12 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 2С Дизайн» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю « 2С Дизайн» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2014 р. № 0004042201 та №0004032201.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ « 2С Дизайн» з питань дотримання вимог податкового, митного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Сельта», ТОВ «Діджітал Технолоджі», ПП «Юридична компанія «ФОРТ», ТОВ «Алмаз Олма», ТОВ «Дельта Трейд», ТОВ «Еколан», ТОВ «Андрій і К», ТОВ «Престиж буд», ТОВ «Бекор Груп», ТОВ «Сокіл СБ», ТОВ «Тренінг - Центр «Гудвіл-Україна», ТОВ « Бастіон Ко», ТОВ «Сельта», ТОВ «Живий хліб», ТОВ «Сігма Компа», ПП «Лепта», ТОВ «Гронінген», ТОВ «Континент-Стиль», ТОВ «Юридична компанія «Астра Інвест», ТОВ «Талісман Київ», ТОВ «Атлас Компані», ТОВ «Компанія Контроль», ТОВ приватне підприємство «Безпека комплекс», ПП «Марс буд», ТОВ «Відео АРТ» та ряду інших контрагентів (покупців, продавців) за період з 01.01.2011 по 30.06.2014р.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт № 52/26-53-22-01-26/36002746.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 245 412 грн; п. 198.1,198.3,198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 184 194 грн.

За наслідками перевірки ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року: №0004042201, яким позивачеві визначено грошове зобов»язання із податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 282 311,25 грн, у т. ч. 225 849 грн - основний платіж, 56 462,25 грн - штрафні (фінансові) санкції; №0004032201, яким позивачеві визначено грошове зобов»язання із податку на додану вартість у розмірі 187 252,50 грн, у т.ч. 149 802 - основний платіж, 37 450,450 грн - штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень стали зазначені в акті порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема відсутність факту реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Діджитал Технолоджі», ТОВ «Бекор Груп», ПП «Юридична компанія «ФОРД», ПП «Марсбуд» за рахунками-фактури, що підтверджується відповідними актами від 08.05.2013 року №1345/2240/37146262 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Діджитал Технолоджі», від 05.11.2013 року №2112/26-55-08/38347350 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ підприємства «Марсбуд», від 06.02.2014 року №114/26-58-22-08-11/36309459 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Юридична компанія «ФОРТ».

На підтвердження факту реальності господарських операцій з вищезазначеними контрагентами позивачем в ході розгляду справи було надано, а судом першої інстанції досліджено, рахунки-фактури за перевіряємий період, які підтверджують факт господарських взаємовідносин в частині договірних відносин, а також видаткові та податкові накладні, фотоматеріали договорів з третіми особами про оренду обладнання, про оренду нежитлових приміщень.

Згідно п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як зазначено у п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 КАС України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як встановлено судом першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів, позивачем надано всі необхідні докази господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами.

Крім того, позивачем надано письмові пояснення, які стосуються обґрунтування взаємовідносин з кожним із контрагентів щодо предмету господарських взаємовідносин, господарських взаємовідносин з зазначеними підприємства, розрахунками по господарських операціях, а також фотоматеріали, договори з третіми особами щодо оренди обладнання, нежитлових приміщень, транспортування продукції та використання придбаної продукції у власній господарській діяльності.

Всі зазначені доводи позивача узгоджуються із долученими до справи доказами та підтверджують факт реальності господарських операцій.

Надані відповідачем акти про неможливість проведення перевірки з ТОВ «Діджитал Технолоджі», ПП «Марс буд», ПП «ЮК «ФОРТ» від 08.05.2013 року №1345/2240/37146262 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, від 05.11.2013 року №2112/26-55-22-08/38347350, від 06.02.2014 року №114/26-58-22-08-11/363-9459, колегія суддів вважає не спростовують встановленого судом першої інстанції факту реальності господарських операцій позивача з його контрагентами за перевіряємий період.

Також судова колегія зазначає, що на момент здійснення господарської діяльності позивача всі контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податку.

У справі «Булвес»АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

Доказів того, що позивач знав про зловживання з боку його контрагентів, податковий орган до суду в ході розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційних скаргах апелянтами доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 22 липня 2015 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.