Постанова № 47288592, 23.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 липня 2015 року 15:50 № 2а-15002/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Спільного українсько-амереканського підприємства з іноземними інвестиціямив формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанси та кредит лізинг" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м..Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2011 року Спільне українсько-американське підприємство з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» (надалі - позивач або СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на протиправність висновків акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 28.09.2011 року №149/2201/31113529 про результати планової виїзної перевірки СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року щодо порушення товариством норм пп. 7.6.3 і пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при придбанні та реалізації цінного паперу (вексель серії АА № 1164350, номіналом 7 071 600 грн., що емітований ТОВ «Хімічні технології»). Оскільки твердження перевіряючих про завищення СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» витрат за 2-ий квартал 2009 року на суму 2 000 300 грн. і завищення доходів за аналогічний період на суму коштів 2 000 400 грн. від операцій з векселем, та одночасно заниження суми скоригованих валових доходів на 2 000 400 грн., ґрунтуються на документально непідтверджених суб'єктивних припущеннях про недійсність первинних документів по операціях із вказаним цінним папером. Таким чином, з огляду на наведене вище у податкового органу не було законних підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201, а тому останнє підлягає скасуванню як протиправне.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 року по справі № 2а-15002/11/2670 у задоволені позовних вимог СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року по справі № 2а-15002/11/2670 апеляційну скаргу СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» і ТОВ «Хімічні технології» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 року задоволено, а саме: скасовано дане рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову про задоволення позову.

Надалі, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2015 року №К/9991/40676/12 касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на дане рішення суду апеляційної інстанції по справі № 2а-15002/11/2670 задоволено частково, а саме: скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, а справу № 2а-15002/11/2670 - направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи (ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд касаційної інстанції, скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд, виходив з того, що з метою повного та всебічного встановлення обставин справи судам слід було ретельно перевірити добросовісність позивача як платника податків при здійсненні цих операцій, оскільки в даному випадку податковий орган посилався на фіктивний характер операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350, емітованого ТОВ «Хімічні технології».

В даному разі зміст спірних операцій та сутність векселя як цінного паперу, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (стаття 14 Закону України від 23 червня 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»), передбачали перевірку судами проявлення позивачем необхідного ступеня розумності та обачливості при придбанні векселя. Зокрема, судам слід було з'ясувати, чи була у підприємства об'єктивна можливість перевірити платоспроможність векселедавця (інших осіб, зобов'язаних за векселем), їх фінансовий стан, чи оцінено позивачем ризиковість операції з векселем, чи підлягала операція із спірним векселем фінансовому моніторингу.

Не отримали належної правової оцінки і доводи податкового органу про формальний характер операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350, які вимагали з'ясування способу передачі векселя, ідентифікацію осіб, які його передавали.

Враховуючи те, що шляхом формальної передачі векселя через низку посередників за участю фіктивних суб'єктів господарювання, взаємозалежних або афілійованих осіб, які не виконують своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, створюється вексельна схема ухилення від оподаткування та/або отримання необґрунтованої податкової вигоди, судам слід було встановити всі обставини щодо фактичного виконання розглядуваних операцій, допитати в якості свідків осіб, які брали безпосередню участь у цих операціях, перевірити, чи відбувалась фактична передача векселя, з'ясувати, в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між учасниками спірних правовідносин.

На думку Вищого адміністративного суду України лише за наслідками дослідження цих обставин суди могли дійти вмотивованого висновку щодо реальності або фіктивності спірних операцій, їх спрямованості на настання відповідних укладеним правочинам правових наслідків та відображення позивачем таких операцій у податковому обліку відповідно до їх дійсного економічного змісту з дотриманням законодавства в сфері оподаткування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 року справу № 2а-15002/11/2670 прийнято до провадження суддею Скочок Т.О., та призначений судовий розгляд у судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 18.05.2015 року, суд своєю протокольною ухвалою у відповідності до норми ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) замінив відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві).

08.06.2015 року у призначене судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача у даному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням наданих 08.06.2015 року письмових додаткових пояснень від 08.06.2015 року).

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових додаткових поясненнях від 08.06.2015 року, в яких зазначено про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201. Зокрема, за результатами проведення документальної перевірки СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» (результати якої оформлені актом від 28.09.2011 року № 149/2201/31113529) встановлено, що первинні документи (акти приймання-передачі векселя серії АА № 1164350, номіналом 7 071 600 грн., емітованого ТОВ «Хімічні технології», з датою складання 19.12.2008 року, а датою погашення - «за пред'явленням, не раніше 01.03.2015 року», що був оформлений з порушенням вимог чинного законодавства (а саме - відсутній підпис головного бухгалтера ТОВ «Хімічні технології» на такому векселі)) не мають юридичної сили первинних документів з певних причин. А саме, по-перше, векселедавець зазначеного цінного паперу - ТОВ «Хімічні технології» є суб'єктом з ознаками фіктивності, по-друге, спірний вексель не містить такого обов'язкового реквізиту як підпис головного бухгалтера підприємства, по-третє, факт наявності боргу ТОВ «Хімічні технології» перед ТОВ «Нові промислові технології» не підтверджено. В якості документальних доказів, що підтверджують правомірність висновків акта перевірки позивача відповідач посилався на постанову СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.08.2011 року про порушення кримінальної справи № 80-0264 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (а саме - фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології»), і протокол допиту ОСОБА_1 (засновника та керівника ТОВ «Хімічні технології»).

На підставі вищевикладеного, 08.06.2015 року суд у судовому засіданні ухвалив згідно ч. 4 ст. 122 КАС України про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року був складений акт від 28.09.2011 року № 149/2201/31113529, в якому зафіксовано порушення позивачем норм пп. 7.6.3, пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР), що полягало у завищенні суми витрат від операцій з векселем, емітентом якого є ТОВ «Хімічні технології», за 2-а квартали 2009 року на суму 2 000 300 грн., в результаті чого завищено показники рядка 3.2 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток за 2-а квартали 2009 року; завищенні суми доходів від операцій з вказаним векселями за 2-а квартали 2009 року на 2 000 400 грн., в результаті чого завищено показники рядка 3.1 Додатка КЗ до Декларації з податку на прибуток за 2-а квартали 2009 року. Також, державний податковий орган дійшов висновку, що позивачем занижено скориговані валові доходи на суму доходів, отриманих з інших джерел (у вигляді безповоротної фінансової допомоги), за 2-а квартали 2009 року на 2 000 400 грн.

Такі висновки податкового ґрунтуються на наступному: під час перевірки позивача встановлено, що СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» протягом перевіряємого періоду укладало договори купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350, номіналом 7 071 600 грн., емітованого ТОВ «Хімічні технології» з датою складання 19.12.2008 року та з датою погашення - «за пред'явленням, не раніше 01.03.2015 року», а саме:

- договір купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року № Б-09-321/2 щодо придбання у ТОВ «Авіакомпанія «Зет-Аеро», яке представлене ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (за наявності ліцензія на здійснення брокерської діяльності серії АВ № 362197, виданої ДКЦПФР 23.08.2007 року, та відповідно до договору доручення на продаж векселів від 25.05.2009 року № Б-09-321), зазначеного векселю за вартістю 2 000 300 грн.;

- договір купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року № Б-09-322/1 щодо продажу цього векселя на користь ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», що представлене ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (за наявності ліцензія на здійснення брокерської діяльності серії АВ № 362197, виданої ДКЦПФР 23.08.2007 року, та відповідно до договору доручення на купівлю векселів від 25.05.2009 року № Б-09-322), на суму вартості 2 000 400 грн.

На дослідження працівнику ДПІ перевіряємим підприємством були надані, зокрема: вказані договори купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року, акти прийому-передачі векселів від 25.05.2009 року з додатками № 1 до них (щодо кожного із зазначених договорів), додаткових угод від 30.12.2010 року до договорів купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року, платіжних доручень СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» за період з 13.10.2009 року по 03.03.2011 року щодо сплати ТОВ «Авіакомпанія «Зет-Аеро» коштів всього на загальну суму 743 200 грн. «за вексель (імен. інд. згідно договору № Б-09-321/2 від 25.05.09р., без ПДВ (перелік останніх міститься на стор. 25 - 26 акта перевірки), платіжних доручень ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» за період з 09.11.2009 року по 01.03.2011 року щодо сплати СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» коштів всього на загальну суму 1 554 862 грн. «за простий вексель з іменним індосаментом згідно договору № Б-09-322/1 від 25.05.09р., без ПДВ (перелік останніх міститься на стор. 29 - 30 акта перевірки)., банківські виписки.

Відповідно письмових пояснень директора СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» ОСОБА_2 від 20.09.2011 року № 04/09-11, наданих у відповідь на письмовий запит податкового органу від 19.09.2011 року з питання проведення спірних операцій з купівлі-продажу векселя серії АА № 1164350 та відображення їх результатів у бухгалтерському та податковому обліку, останній пояснив наступне: передача-прийняття векселя в обох випадках відбулася на підставі актів прийому-передачі векселя від 25.05.2009 року; терміни проведення розрахунків за договорами з купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року були за згодою сторін продовжено в строк до 31.12.2013 року, про що були укладені додаткові угоди від 30.12.2010 року; вексель АА 1164350 (емітент ТОВ «Хімічні технологи») надходив на підприємство без наявності заборгованості за товарною операцією, тобто був придбаний як цінний папір, та в бухгалтерському обліку відображений на рахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.03.1999 року № 87. Дохід від вище наведених операцій в розмірі 100,00 грн., який розраховувався за цінним папером, векселем АА 1164350 (емітент ТОВ «Хімічні технології»), як окремим об'єктом фінансової інвестиції був відображений в рядку 01.6 «Інші доходи» декларації з податку на прибуток підприємства за відповідний період.

Водночас, на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов лист від слідчого відділу податкової міліції ДПІ від 11.08.2011 року № 80.0264/218/4/2610 (вх. від 15.08.2014 року) з доданою до нього постановою слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11.08.2011 року про призначення перевірки дотримання вимог податкового законодавства СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» щодо правомірності формування витрат та доходів від операцій з векселями, емітентом якого є ТОВ «Хімічні технології». В даній постанові від 11.08.2011 року зазначено про наявність в провадженні цього Слідчого відділу податкової міліції ДПІ кримінальної справи № 80-0264, порушеної відносно голови правління ЗАТ «Укренергозбут» ОСОБА_3, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології»). В цій постанові від 11.08.2011 року, зокрема, зазначалося, що під час досудового слідства у даній справі встановлено, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з невстановленими слідством особами в лютому 2003 року створив суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Хімічні технології» з метою прикриття незаконної діяльності (в тому числі для участі в злочинній схемі мінімізації податкових зобов'язань ЗАТ «Укренергозбут» та інших підприємств від здійснення з операцій з купівлі-продажу цінних паперів (простих векселів), у якому він рахувався засновником та обіймав посаду директора лише номінально, а від його імені діяли невстановлені особи.

Також, в акті перевірки позивача міститься посилання на матеріали кримінальної справи: протокол допиту ОСОБА_1 (директора контрагента позивача - ТОВ "Хімічні технології") від 11.08.2011 року, складеного в межах кримінальної справи № 80-0264, де останній зазначає про свою непричетність до господарської діяльності ТОВ "Хімічні технології" та формальне виконання функцій директора, в результаті чого, на думку контролюючого органу неможливо підтвердити здійснення господарських операцій, а первинні документи (акти приймання - передачі векселя), не мають юридичної сили; відомості аналізу схеми руху простого векселя серії АА № 1164350, векселедавцем якого є ТОВ «Хімічні технології», від продавця до покупця; відомості щодо аналізу банківських виписок по певним рахункам ТОВ «Хімічні технології» в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» за період з 01.01.2008 року по 31.08.2011 року.

Крім того, згідно наявних у податкової інспекції відомостей, без посилання на джерела такої інформації, зазначено, що одним із засновників та директором ТОВ «Хімічні технології» є ОСОБА_1, а головним бухгалтером цього підприємства - ОСОБА_4, та протягом 2005 - 1-го кварталу 2011 року задекларовані суми валового доходу названого товариства згідно поданих декларацій з податку на прибуток валовий дохід коливалися в межах 11 тис. грн.

З огляду на викладене вище, перевіряючий прийшов до висновку, що надані позивачем первинні документи не мають юридичної сили, оскільки сам вексель серії АА № 1164350 не має сили простого векселя (всупереч вимог норм ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» в графі «векселедавець» цього векселя серії АА № 1164350 зазначено ТОВ «Хімічні технології» та міститься підпис директора ОСОБА_1, однак при цьому відсутній підпис головного бухгалтера підприємства ОСОБА_4), та такі документи містять відомості про господарські операції, що фактично не відбулися.

На підставі зазначеного акта перевірки від 28.09.2011 року № 149/2201/31113529 ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002092201 від 14.10.2011 року, яким СП ТОВ «Фінанси та Кредит Лізинг» за порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР визначено до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 625 125 грн., в т.ч. 500 100 грн. за основним платежем, 125 025 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201 протиправним позивач звернувся із даним позовом до суду. Свої позовні вимоги позивач в основному обґрунтовує тим, що на дати проведення планової виїзної перевірки та складання акта від 28.09.2011 року № 149/2201/31113529 не існувало жодної судової справи про скасування державної реєстрації ТОВ «Хімічні технології», кримінальної справи в суді щодо фіктивного підприємництва названого товариства, по якій б був винесений вирок. Більш того, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2012 року, що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2012 року, постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зері К.Ф. від 11.08.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології».

Посилання податкового органу на дефектність простого веселю серії АА № 1164350, емітованого ТОВ «Хімічні технології», через відсутність у ньому підпису головного бухгалтера, та обставини фіктивності створення та діяльності суб'єкта підприємницької діяльності - ТОВ «Хімічні технології» спростовуються наявними матеріалами справи, а саме: нотаріально посвідченими поясненнями директора ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_1 від 09.11.2009 року з питань господарської діяльності підконтрольного йому підприємства, штатним розписом ТОВ «Хімічні технології».

Додатково до наявних вже у справі матеріалів позивач на виконання вимог п. 3 ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2015 року по даній справі надав наступні документи: копію ухвали Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2012 року, копію договору купівлі-продажу векселів № Б-09-321/2 від 25.05.2009 року, копію акта прийому-передачі векселів від 25.05.2009 року згідно договору купівлі-продажу векселів № Б-09-321/2 від 25.05.2009 року, копію додаткової угоди від 30.12.2010 року до договору купівлі-продажу векселів № Б-09-321/2 від 25.05.2009 року, копію договору купівлі-продажу векселів № Б-09-322/1 від 25.05.2009 року, копію акта прийому-передачі векселів від 25.05.2009 р. згідно договору купівлі-продажу векселів № Б-09-322/1 від 25.05.2009 року, копію простого векселю серії АА 1164350 року з іменним індосаментом, картку рахунку бухгалтерського обліку 68 по розрахунку з контрагентом ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» за договором купівлі-продажу векселів № Б-09-321/2 від 25.05.2009 року за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року, картка рахунку бухгалтерського обліку 68 по розрахунку з контрагентом ТОВ «Авіакоманія «Зет-Аеро» за договором купівлі-продажу векселів № Б-09-322/1 від 25.05.2009 року за період з 01.01.2009 року по 30.01.2015 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами на момент виникнення спірних відносин було врегульовано пунктом 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР.

Відповідно до пп. 7.6.2 п.7.6 ст. 7 цього Закону норми цього пункту поширюються на платників податку - торговців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами та деривативами.

За змістом пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 названого Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Підпунктом 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР встановлено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР встановлено, що під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

При цьому, в силу приписів норм пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (визначення таких наведено в ст. 1 цього ж Закону), які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. (ст. 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до наявних матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ «Авіакомпанія «Зет-Аеро» (Продавець), в особі директора ОСОБА_6, яке представлене ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Повіреним, що діє за наявності ліцензії на здійснення брокерської діяльності серії АВ № 362197, виданої ДКЦПФР 23.08.2007 року, та відповідно до договору доручення на продаж векселів від 25.05.2009 року № Б-09-321), в особі Заступника Голови Правління ОСОБА_7 (який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 04.07.2008 року) та СП ТОВ «Фінанси та Кредит лізинг» (Покупець), в особі директора ОСОБА_2, був укладений письмовий договір купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року за № Б-09-321/2. За умовами цього Договору Продавець продає, а Покупець (позивач) придбає за ціною 2 000 300 грн. (без ПДВ) простий вексель серії АА 1164350, емітований ТОВ «Хімічні технології» 19.12.2008 року із датою сплати «за пред`явленням не раніше 01.01.2015р.», номінальною вартістю 7 071 600,00 грн. Умови оформлення індосаменту - іменний. Згідно п. 2.3 - 2.5 цього Договору, Покупець зобов`язаний сплатити договірну вартість векселя на поточний рахунок Продавця не пізніше 31.12.2010 року, а Продавець зобов`язується передати покупцю вексель, відповідно до акту прийому-передачі не пізніше 25.05.2009 року, при цьому право власності на векселі переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі векселів відповідно до п. 2.4 дійсного Договору. Передача векселя підтверджується актом приймання-передачі від 25.05.2009 року (додаток 1 до Договору від 25.05.2009 року № Б-09-321/2).

30.12.2010 року між зазначеними сторонами укладена письмова додаткова угода до Договору від 25.05.2009 року № Б-09-321/2, за умовами якої сторони погодилися змінити кінцеву дату проведення розрахунків між Покупцем і Продавцем на 31.12.2013 року.

Розрахунок за придбаний вексель позивачем з ТОВ «Авіакомпанія «Зет-Аеро» був проведений протягом періоду з 13.10.2009 року по 24.05.2013 року, що засвідчується карткою рахунку бухгалтерського обліку 68 по розрахункам з ТОВ «Авіакомпанія «Зет-Аеро» та не заперечується відпоідачем.

Крім того, 25.05.2009 року між позивачем (Продавець), в особі директора ОСОБА_2, та ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» (Покупець), в особі директора ОСОБА_8, яке представлене ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (Повіреним, що діє за наявності ліцензії на здійснення брокерської діяльності серії АВ № 362197, виданої ДКЦПФР 23.08.2007 року, та відповідно до договору доручення на продаж векселів від 25.05.2009 року № Б-09-321), в особі Заступника Голови Правління ОСОБА_7 (який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 04.07.2008 року), був укладений письмовий договір купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року за № Б-09-322/1. За умовами цього Договору Продавець продає, а Покупець (позивач) придбає за ціною 2 000 400 грн. (без ПДВ) простий вексель серії АА 1164350, емітований ТОВ «Хімічні технології» 19.12.2008 року із датою сплати «за пред`явленням не раніше 01.01.2015р.», номінальною вартістю 7 071 600,00 грн. Умови оформлення індосаменту - іменний. Згідно п. 2.3 - 2.5 цього Договору, Покупець зобов`язаний сплатити договірну вартість векселя на поточний рахунок Продавця не пізніше 31.12.2010 року, а Продавець зобов`язується передати покупцю вексель, відповідно до акту прийому-передачі не пізніше 25.05.2009 року, при цьому право власності на векселі переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі векселів відповідно до п. 2.4 дійсного Договору. Передача векселя підтверджується актом приймання-передачі від 25.05.2009 року (додаток 1 до Договору від 25.05.2009 року № Б-09-322/1).

30.12.2010 року між зазначеними сторонами укладена письмова додаткова угода до Договору від 25.05.2009 року № Б-09-322/1, за умовами якої сторони погодилися змінити кінцеву дату проведення розрахунків між Покупцем і Продавцем на 31.12.2013 року.

Кошти за реалізований вексель від ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» були отримані позивачем в повному обсязі, що засвідчується карткою рахунку бухгалтерського обліку 68 по розрахункам з ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» та не заперечується відповідачем.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі простий вексель містить: (1) назву «простий вексель», яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 року № 2374-III вексель підписується від імені юридичних осіб власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

За результатами огляду змісту простого векселя серії АА № 1164350, емітованого ТОВ «Хімічні технології» 19.12.2008 року (копія якого наявна в матеріалах справи), суд встановив, що останній містить всі обов'язкові для векселя реквізити (в тому числі підпис директора ТОВ «Хімічні технології» ОСОБА_1М.). Оскільки, по-перше, на дату оформлення та видання спірного векселя ТОВ «Хімічні технології» існувало як юридична особа, було зареєстровано в установленому порядку, відомості про підприємство містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фзичних осіб-підприємців (що засвідчуєтьсч наявними в матеріалах справи витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 19.12.2008 року та 25.05.2009 року), а відповідно Товариство мало цивільну правоздатність та мало право проводити фінансово - господарську діяльність; по-друге, як було встановлено судами в ході попереднього розгляду цієї справи, а також судом касаційної інстанцій під час розгляду аналогічних адміністративних справ, де предметом розгляду були операції з купівлі-продажу векселів, емітованих саме ТОВ «Хімічні технології» (ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.07.2013 року № К/9991/54958/12, від 28.01.2015 року № К/9991/62484/12, від 25.02.2014 року № К/9991/64076/12), факт наявності в штаті названого товариства посади головного бухгалтера документально не підтверджено. При цьому, судом не беруться до уваги наявні в матеріалах справи роздруківки з електронних копій податкової звітності ТОВ «Хімічні технології» з податку на прибуток підприємства та реєстраційні відомості стосовно ТОВ «Хімічні технології» за автоматизованої бази даних податкового органу, бо останні не містять відомості за спірний період виписки векселя (тобто, 19.12.2008 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовані показники витрат і доходів на підставі належним чином оформлених первинних документів за наслідками реальних господарських операцій придбання та продажу простого векселя, емітованогоТОВ «Хімічні технології».

Що ж до посилань відповідача на матеріали кримінальної справи № 80-0264 (зокрема, протоколу допиту директора ТОВ «Хімічні технології»), порушеної за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, як підставу для визнання правочинів з купівлі-продажу такими, що не відбулися в силу фіктивності створення та діяльності ТОВ «Хімічн технології», то суд вважає їх безпідставними у зв'язку з наступним.

В силу норм ч. 2 ст. 61, ч. 1 ст. 62 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності. При цьому, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.04.2012 року, що залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.06.2012 року, постанову старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Зері К.Ф. від 11.08.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Хімічні технології» (копії таких судових рішень наявні в матеріалах даної справи). Дані обставини також були встановлені під час розгляду судом касаційної інстанцій аналогічних адміністративних справ, де предметом розгляду були операції з купівлі-продажу векселів, емітованих саме ТОВ «Хімічні технології» (від 28.01.2015 року № К/9991/62484/12, від 29.07.2013 року № К/9991/54958/12, від 25.02.2014 року № К/9991/64076/12), а тому в силу норми ч. 1 ст. 72 КАС України не потребують доведення.

Жодних вироків суду, винесених за результатами розслідування вказаної кримінальної справи та/або інших кримінальних справ, порушених відносно посадових осіб ТОВ «Хімічні технології» та учасників спірних правовідносин з купівлі-продажу векселя контролюючим органом суду, всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надано не було.

Також, з урахуванням вище наведеного суд не визнає в даному випадку посилання відповідача на відомості з протоколу допиту ОСОБА_1, якому не була надана належна оцінка під час розгляду кримінальної справи в суді у розрізі достовірності та допустимості останнього (у відповідності до ст. 89 Кримінального процесуального кодексу України), як належний доказ фіктивності спірних правовідносин та дефектності векселя.

Щодо твердження контролюючого органу про невключення позивачем до валового доходу коштів, отриманих за договорами купівлі - продажу векселів від 25.05.2009 року, які, на думку контролюючого органу, є безповоротною фінансовою допомогою, то суд вказує на наступне.

У відповідності до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 цього Закону безповоротна фінансова допомога - це, зокрема: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

З аналізу наведених норм вбачається, що безповоротна фінансова допомога, зокрема, передбачає безоплатність товарів (робіт, послуг).

Однак, в даному випадку факт отримання позивачем грошових коштів за реалізовані векселі саме за договором купівлі-продажу векселів від 25.05.2009 року № Б-09-322/1 відповідачем не заперечується та засвідчується наданими позивачем до матеріалів справи карткою рахунку бухгалтерського обліку 68 по розрахункам з ЗАТ «Білоцерківська теплоелектростанція» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2014 року.

Крім того, п. 1.25 ст. 1 Закону № 334/94-ВР визначається, що заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності відносить до безнадійної заборгованості.

Отже, для віднесення сум грошових зобов'язань за переданими постачальникові товару векселями до «безповоротної фінансової допомоги» мають бути наявні виключні правові підстави, визначені у п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, однією з яких є нестягнення заборгованості після закінчення строку позовної давності.

Разом з тим, умовами договору купівлі продажу векселів від 25.05.2009 року № Б-09-322/1 визначено, що розрахунки повинні бути здійсненими не пізніше 31.12.2010 року, а додатковій угоді від 30.12.2010 року до такого Договору - до 31.12.2013 року, що виключає обставини виникнення у позивача суми нестягнутої заборгованості після закінчення строку позовної давності зі спірними правовідносинами.

Таким чином, висновки контролюючого органу про отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги у розмірі 2 000 400 грн. за результатами операції з реалізації векселя серії АА № 1164350, емітованого ТОВ «Хімічні технології», та порушення останнім пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР нормативно та документально не підтверджуються.

З огляду на зазначене вище, та з урахуванням наявних матеріалів справи, судом не вбачаються правові підстави для висновку про законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу вищенаведених положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 року № 0002092201.

Керуючись ст.ст. 69 - 71, 72, 94, ст.ст. 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 14.10.2011 року № 0002092201.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-американського підприємства з іноземними інвестиціями в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанси та Кредит Лізинг» (ідентифікаційний код: 31113529, адреса: 04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 17, літ. А) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (трьох грн. 40 копійок) .

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Т.О. Скочок