Постанова № 47288054, 22.07.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 р. 09 год. 30 хв.м. ХерсонСправа № 821/2040/15-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит Юг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транзит Юг" (далі ТОВ "Транзит Юг", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 № НОМЕР_1, яким підприємству збільшено грошові зобовязання з податку на додану вартість на 4166,25 грн., у тому числі за основним платежем на 3333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 833,25 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 03.12.2014 № 424/21-03-22-06/32618444, складеного за наслідками позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "ЛІГ" за липень 2014 року та використання у власній господарській діяльності послуг, відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності (далі акт № 424, акт перевірки).

Як встановлено відповідачем, у липні 2014 року позивач задокументував придбання у ТОВ "ЛІГ" юридичних послуг на загальну суму 20000,0 грн., із яких ПДВ 3333,33 грн. Придбання юридичних послуг здійснювалось на підставі договору від 01.06.2014 № 01/06, підтверджене актом виконаних робіт та податковою накладною, вартість послуг сплачена постачальникові у безготівковій формі за платіжним дорученням від 19.08.2014 № 269.

При перевірці зазначених документів відповідач робить висновок про їх дефектність, оскільки в них відсутнє посилання на кошторисні документи, які визначають вартість послуг, не вказано місце надання юридичних послуг, не вказано спосіб передачі документів для проведення юридичного аналізу та інших робіт згідно договору № 01/06.

Через виявлені порушення у складанні первинних документів на придбання позивачем юридичних послуг у ТОВ "ЛІГ" відповідач вважає, що ці документи не можуть вважатись первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон № 996-ХІV) та підтверджувати зв'язок цих витрат з господарською діяльністю позивача.

За інформацією, отриманою ДПІ у м. Херсоні від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва листом від 22.09.2014 №2308/7/26-51-22-03, ТОВ "ЛІГ" за місцем реєстрації не знаходиться, при експертному дослідженні підписів на реєстраційних документах та у реєстраційній картці встановлено, що підписи засновника та директора ТОВ "ЛІГ" ОСОБА_1 на цих документах здійснені різними особами; у ТОВ "ЛІГ" відсутні основні фонди, персонал та виробничі активи, необхідні для надання послуг, що, за висновками ДПІ у Дарницькому районі, свідчить про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "ЛІГ".

За висновками акта перевірки, у липні 2014 року, включивши ПДВ по відносинам з ТОВ "ЛІГ" до податкового кредиту на підставі дефектних первинних документів, позивач порушив вимоги пунктів 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням строків, оскільки за п. 86.8 ст. 86 ПК України воно має бути прийнятим протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платникові податків акта перевірки, а не через 45 днів, як це було зроблено відповідачем. Крім того, відповідно до положень ПК України єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної, тобто при її складанні повинна бути дотримана форма, передбачена цим Кодексом. Надана ТОВ "ЛІГ" податкова накладна складена з дотриманням встановленої форми, а тому вона може бути підставою для формування податкового кредиту. В акті перевірки, що став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності іншої особи (контрагента), що є неприпустимим як за законодавством України, так і міжнародними нормами.

Відповідач надав письмове заперечення на акт перевірки, вказує на порушення, допущенні при оформлені первинних документів за фактом надання послуг ТОВ "ЛІГ" позивачу; зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Виявлені під час перевірки дефекти у складанні первинних документів спричиняють втрату цими документами юридичної сили та доказовості і тому ці документи не можуть бути використані платником податку для формування податкового кредиту

В задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Розгляд справи сторони просили здійснювати без участі своїх представників в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що акт № 424 було складено 3 грудня 2014 року, як стверджує позивач, вручено платникові податків 13 грудня 2014 року, спірне податкове повідомлення-рішення прийняте 30 січня 2015 року, дані про наявність скарг позивача на акт перевірки, дій відповідача щодо розгляду скарг та додаткових перевірок суду не надано.

За змістом п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків розраховується контролюючим органом за наслідками перевірки такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання, граничні строки сплати грошового зобов'язання, попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за наслідками перевірки платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виникнення обовязків щодо сплати обчисленого за наслідками перевірки грошового зобовязання визначається датою вручення податкового повідомлення-рішення.

Суд погоджується з тим, що відповідачем порушено строк прийняття податкового повідомлення-рішення (доказів зворотного відповідачем суду не надано), проте суд вважає, що ця обставина не може бути підставою для скасування зазначеного рішення, оскільки дата прийняття податкового повідомлення-рішення не впливає на розмір грошового зобовязання, визначеного цим рішенням, та на строки його оскарження платником податків.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Виходячи з цього, суд вважає, що під час документування господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) платник податку зобовязаний забезпечити складання первинних бухгалтерських документів та податкових накладних у спосіб та за змістом, який дозволяв би встановити зв'язок такого придбання з отриманням доходів платником податку в межах його оподатковуваної господарської діяльності. Тому наявність податкових накладних, складених лише з огляду на дотримання форми їх складання, не може бути достатньою підставою для формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій. Для відображення у складі податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), крім дотримання форми складання податкової накладної, необхідною умовою є розкриття у податковій накладній змісту господарської операції та звязку цієї операції з оподатковуваною господарською діяльністю платника ПДВ.

У податковій накладній від 31.07.2014 № 74, складеній ТОВ "ЛІГ", номенклатура товарів/робіт послуг загальною вартістю 20000,0 грн., із яких ПДВ 3333,33 грн., визначена загальною назвою "Юридичні послуги", в акті виконаних робіт 31.07.2014 № 74 також стверджується про надання "юридичних послуг".

Суд звертає увагу, що поняття "юридичні послуги" є загальним поняттям. Такі послуги можуть бути пов'язані або ні з господарською діяльністю платника податків. В даному разі, оформлення факту придбання послуг позивачем у ТОВ "ЛІГ" не містить мінімальних, але достатніх доказів звязку такого придбання з оподатковуваною господарською діяльністю позивача, а тому ПДВ за податковою накладною № 74 у сумі 3333,33 грн. не може бути включене до складу податкового кредиту позивача за липень 2014 року.

За таких обставин суд вважає, що відповідач правомірно збільшив грошові зобовязання позивача з ПДВ за спірним податковим-повідомленням рішенням, та відмовляє у задоволенні його позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 161-163 КАС України,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Транзит Юг" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 № НОМЕР_1 відмовити повністю.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "Транзит Юг" (код ЄДРПОУ 32618444) недоплачений судовий збір у сумі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок) до державного бюджету.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.3.3