Постанова № 47288015, 09.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 липня 2015 р. № 820/5605/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державного бюджету України за реквізитами: УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харкова, код 37999669, МФО 851011, р/р 31110106700009, символ звітності 106, код бюджетної класифікації 21081100 кошти в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн. згідно рішення Держспоживінспекції у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.10.2014 №31.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідно до переліку конструкцій зовнішньої реклами, які підлягають демонтажу згідно із рішенням Харківської міської ради від 26.03.2014 № 175 Інспекцією виявлено розміщення відповідачем, ФОП ОСОБА_1, дахової установки "Аптечний кіоск" за адресою: м. Харків, вул. Героїв праці 20/321, що містить порушення ч. 1 ст. 16 Закону розповсюдження реклами без наявності дозволів Харківської міської ради. Рішенням № 31 від 22.10.2014р. до відповідача застосовано штраф за недотримання встановлених законом вимог щодо порядку розповсюдження (поширення) реклами: ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених законом повноважень. До теперішнього часу вказане рішення не виконане.

В судове засідання 09.07.2015 року представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув, проте через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в письмовому провадження, просив суд прийняти рішення на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, в судове засідання, призначене на 09.07.2015 року не прибув, уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, письмових заперечень, заяв чи клопотань до суду не надав, правом на участь в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає, а саме: відсутня потреба заслухати свідка чи експерта; особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а тому справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 09.07.2014 року, посадовою особою Інспекції ОСОБА_2 встановлено ознаки порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" - розповсюдження реклами без наявності дозволів Харківської міської ради, при розміщенні дахової установки "Аптечний кіоск" за адресою: м. Харків, вул. Героїв праці 20/321, про що складено відповідний протокол № 46.

08.08.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області винесено рішення № 60 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Відповідачу були направлені вимоги № 2729/01/04 від 09.07.2015 року, та № 2923/01 від 25.07.2014 року про надання інформації, необхідної для розгляду справи.

Листом від 26.09.2014 року за № 3582/01/04 відповідача запрошено на розгляд

22.10.2014 року відбулось засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу, про що складено відповідний протокол № 33. Відповідач, повідомлений 03.10.2014 року листом від 26.09.2014 року за № 3582/01/04, на засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не надав.

22.10.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області винесено рішення № 31 про накладення штрафу на відповідача за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами у розмірі 1700,00 грн.

24.10.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Харківській області вказане рішення направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією та отримано особисто 03.11.2014 року.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII встановлено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також, суди.

Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів. Відповідно до пункту 1 Положення - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України), є центральним, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про рекламу" № 270/96-ВР встановлено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до п.п. 11,12 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.04.04 р., за наявності ознак порушення законодавства про рекламу, приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.

Відповідно до п.п. 14, 16 «Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу», Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш, як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш, як за один день. Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про рекламу", на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео та звукозаписи, а також, іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Згідно ч. 3 ст. 26 Закону № 270/96-ВР рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону, мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Ч.1-4, ст.27 Закону України № 270/96-ВР визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої, заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами і учасників рекламного ринку державні органи, зазначені у статті 26 цього Закону, можуть звертатися до суду з позовами про заборону відповідної реклами та її публічне спростування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно із ч.7 ст. 27 Закону України "Про рекламу", спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Відповідно до пункту 20 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 693, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку, відповідно до законодавства.

Відповідно до положень пункту 9 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів здійснено контроль за дотриманням законодавства про рекламу у відповідності до вимог чинного законодавства, у межах наданих повноважень, за наслідкам якої прийняте законне Рішення № 31 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.10.2014 року, відповідно адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61082, м.Харків, пр.Московський, 6.210, кв.67) до державного бюджету України за реквізитами: УДКСУ у Фрунзенському районі м. Харкова, код 37999669, МФО 851011, р/р 31110106700009, символ звітності 106, код бюджетної класифікації 21081100 кошти в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн. згідно рішення Держспоживінспекції у Харківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 22.10.2014 №31.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяТітов О.М.