Постанова № 47287055, 13.07.2011, Сумський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2011 р. Справа № 2a-1870/2404/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Шевець Ю.П.,

представника позивача- Іванцов Я.І.,

представника відповідача- Педько І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» (далі по тексту позивач, ТОВ «Євростандарт») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту відповідач, Охтирська МДПІ) у якій просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00003423332/0 від 30 вересня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн. в тому числі: за основним платежем 168018, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84009, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем з 11.08.2010 р. по 08.09.2010 р. було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року про що було складено акт перевірки від 13.09.2010 р. №118/2332/32943476 (далі по тексту акт перевірки). На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09. 2010 року № 0000342332/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн. в тому числі: за основним платежем 168018, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84009, 00 грн. Вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість всього в сумі 168018 грн. в зв'язку з укладенням нікчемних угод. Такі висновки також вважає неправомірними. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Укладення договорів, їх виконання підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення, якими визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав, а також надав до матеріалів справи копію постанови Сумського окружного адміністративного суду у справі № 2А-8710/10/1870 від 22.02.2011 р. (суддя Сопяненко О.В.) згідно з яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Євростандарт» до Охтирської МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнано протиправними та скасовано видані Охтирською МДПІ 30.09.2010 р. податкові повідомлення рішення № 0000671710/0, яким визначено зобовязання ТОВ «Євростандарт» з податку з доходів фізичних осіб в сумі 23895 грн., з яких за основним платежем 7965 грн. та 15930 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000332332/0, яким визначено зобов'язання ТОВ Євростандарт з податку на прибуток підприємств в сумі 921370 грн. з яких за основним платежем 632205 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 289168 грн.

Крім того, представником позивача надано копію вступної та резолютивної частин ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду у справі 2А-8710/10/1870 від 11.07.2011 р. згідно з якою апеляційну скаргу Охтирської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду у справі № 2А-8710/10/1870 від 22.02.2011 р. залишено без змін. При цьому в судовому засіданні представник позивача зазначив, що таким чином постанова у справі № 2А-8710/10/1870 від 22.02.2011 р. (суддя Сопяненко О.В.) набрала законної сили, а обставини, встановлені цим рішенням, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи, що розглядається, оскільки у справі наявні одні і ті самі сторони і питання нікчемності укладених угод були оцінені в судовому рішенні, що набрало законної сили.

Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що в ході перевірки було встановлено, що позивачем за договорами від 01.02.2007 року та 01.01.2010 року (який на перевірку не надавався) передано в оренду ТОВ АТД Українська генетична компанія технологічну лінію по обробці насіння. Зазначає, що позивач та ТОВ АТД Українська генетична компанія є пов'язаними особами, тому витрати позивача мають визначатися за звичайною ціною, яка в даному випадку має відповідати амортизаційним відрахуванням позивача. Технологічну лінію позивачем було передано за орендними платежами, що є нижчими від амортизаційних відрахувань. А тому робить висновок про те, що позивачем занижено податкове зобовязання з податку на додану вартість з доходу, отриманого від надання послуг повязаній особі за цінами меншими за звичайні на загальну суму 176420 грн. за перевіряємий період.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем при здійсненні операцій з придбання у ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» насіння соняшника, озимої пшениці; придбання соняшника, ячменю, озимої пшениці та засобів захисту рослин; придбання послуг по обслуговуванню технологічної лінії по очищенню насіння від ПАПФ «Нива» встановлено завищення податкового кредиту на суму 201255 грн. Вважає, що позивач до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість з отриманих зернових та технічних культур, засобів захисту рослин та ядохімікатів у ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» на підставі нікчемного правочину в результаті чого завищено податковий кредит на суму 174138 грн. Відповідно до укладених договорів поставки товар має поставлятися на умовах передоплати, передаватися зі складу продавця. Доказів транспортування товару позивачем в ході перевірки не надано. У видаткових накладних не зазначені реєстраційні номера сертифікатів відповідності.

Відповідач, крім того вважає, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 27117 грн. на вартість отриманих послуг від ПАПФ «Нива» із робіт по обслуговуванню технологічної лінії по обробці насіння, згідно договору про надання послуг від 01.01.2008 року, через те, що ці послуги не призначаються для їх використання у господарській діяльності і тому сума податку не включається до складу податкового кредиту. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що відповідачем з 11.08.2010 р. по 08.09.2010 р. було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.03.2010 року про що було складено акт перевірки від 13.09.2010 р. №118/2332/32943476 (а. с. 67-124 т. 1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010 року № 0000342332/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн. в тому числі: за основним платежем 168018, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 84009, 00 грн. (а.с. 125 т.1).

Судом встановлено, що 01.02.2007 року позивачем укладено з ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» укладено договір оренди обладнання відповідно до якого позивачем передано в оренду технологічну лінію по обробці насіння на строк з 01.02.2007 року по 31.12.2009 року з розміром орендної плати 12000 грн. на місяць (а.с. 168 т.1). Відповідач вважає, що договір укладено пов'язаними особами, тому розмір орендної плати має розраховуватися із застосуванням звичайних цін, розмір орендної плати є нижчим від розміру амортизаційних відрахувань, а тому в даному випадку звичайна ціна з орендної плати за місяць має дорівнювати і бути не нижчою розміру амортизаційних відрахувань за місяць. Свою позицію обґрунтовує тим, що засновники ТОВ Євростандарт ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками ТОВ АТД Українська генетична компанія.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств повязаною визнається особа, що відповідає будь-якій з наведених ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сімї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сімї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини). Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість повязаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Як встановлено судом відповідно до відомостей із ЄДР щодо юридичної особи станом на 28. 07. 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно є засновниками ТОВ Євростандарт (а. с. 75 т. 3).

Відповідно до відомостей з ЄДР щодо ТОВ АТД Українська генетична компанія станом на 20.07.2007 року ОСОБА_1 до складу засновників товариства не входив. ОСОБА_2 входила до складу засновників товариства, однак мала внесок, що є меншим за 20% статутного фонду (а.с. 144 т. 1).

Договір оренди обладнання відповідно до якого позивачем передано ТОВ АТД Українська генетична компанія в оренду технологічну лінію по обробці насіння на строк з 01.02.2007 року по 31.12.2009 року з розміром орендної плати 12000 грн. на місяць (а.с. 168 т.1) був укладений 01.02.2007 року. Доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 входили до складу засновників ТОВ Євростандарт на час укладення договору оренди обладнання, тобто 01.02.2007 року відповідачем не надано.

Доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є членами однієї сім'ї або прямими родичами в розумінні п. 1.26 ст. 1 закону України Про оподаткування прибутку підприємств відповідачем не надано. За таких обставин, суд вважає, що договір оренди обладнання від 01.02.2007 року ТОВ Євростандарт укладено з особою, яка не може вважатися пов'язаною. Розмір щомісячної орендної плати було визначено сторонами в договорі і, в подальшому, при входженні ОСОБА_1 до складу засновників ТОВ АТД Українська генетична компанія, не змінено.

01.01.2010 року позивачем та ТОВ АТД Українська генетична компанія було укладено новий договір оренди обладнання по обробці насіння на тих же самих умовах, який було укладено й договір від 01.02.2007 року, лише терміном дії до 01.01.2012 року.

В обгрунтування неможливості визначити звичайну ціну оренди обладнання відповідачем надано відповідь відділу статистики у Охтирському районі Сумської області про відсутність інформації щодо вартості оренди технологічної лінії по обробці насіння (а.с. 163 т.1). Будь-яких інших доказів неможливості визначити звичайну ціну відповідачем не подано. В судовому засіданні представниками відповідача повідомлено про відсутність інформації щодо вартості оренди аналогічного чи подібного обладнання.

Згідно з п. 1.18. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно п. п. 1.20.1. п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

За п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

За таких обставин, суд вважає необхідним керуватися вимогами п. п.1.26 п. 1.20 ст. 1 закону України Про оподаткування прибутку підприємств відповідно до якого у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Суд приходить до переконання, що звичайною є ціна, визначена сторонами договорів оренди обладнання по обробці насіння від 01.02.2007 року та від 01.01.2010 року, а висновки відповідача про заниження податкового зобовязання з податку на додану вартість з доходу, отриманого від надання послуг повязаній особі за цінами, меншими за звичайні на загальну суму 176420 грн. - є безпідставними.

Відповідачем в акті перевірки також зазначається, що ТОВ «Євростандарт» до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість з отриманих зернових та технічних культур, засобів захисту рослин та ядохімікатів у ТОВ АТД Українська генетична компанія (в податкових деклараціях за вересень 2008 року, лютий 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, лютий 2010 року та березень 2010 року) за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину (детальніше описано в п. 3.1.2. розділу 3 акту перевірки «Валові витрати») та вважає безпідставним включенням позивачем до складу валових витрат на придбання товарів у ТОВ АТД Українська генетична компанія на загальну суму 852391 грн. в тому числі за три квартали 2008 року в сумі 48333 грн, за 2009 рік 571370 грн. та за 1 квартал 2010 року 232688 грн. В ході перевірки відповідач дійшов висновку про те, що передача товару між зазначеними особами не відбувалась, позивач не має трудових ресурсів для прийняття товару, немає документів. Що свідчать про прийняття товарів за кількістю та якістю. За таких обставин, не встановлено розумних економічних або інших причин придбання та продажу товарів, в зв'язку з чим зроблено висновок про нікчемність укладених договорів.

Як встановлено Сумським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 2А-8710/10/1870 (постанова від 22.02.2011 р., суддя Сопяненко О.В.), між позивачем та ТОВ АТД Українська генетична компанія укладались договори поставки насіння, засобів обробки насіння та захисту рослин. Відповідно до умов договорів товар відпускається зі складу продавця в с. Руська Лозова Харківської області. Перевезення здійснюється за рахунок покупця (т.2 а.с. 1-10) На підтвердження виконання умов договорів позивачем надано копії платіжних доручень, видаткових та податкових накладних, операції відображені в бухгалтерському обліку, що підтверджується картками рахунку 631 (т. 2 а.с. 11-43). На переконання суду, відсутність сертифікатів відповідності на товари, що поставлялись та відсутність товарно-транспортних накладних у позивача не свідчить про укладення нікчемних угод, оскільки фактичне виконання умов договорів підтверджується іншими документами. Висновок відповідача про нікчемність правочинів та як наслідок необґрунтоване віднесення до складу валових витрат коштів, сплачених за договорами в сумі 852391 грн. є безпідставним (а.с. 109-111 т.3).

Тому суд не погоджується із висновком відповідача про неправомірність віднесення суми податку на додану вартість з отриманих зернових та технічних культур, засобів захисту рослин та ядохімікатів у ТОВ АТД Українська генетична компанія (в податкових деклараціях за вересень 2008 року, лютий 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, лютий 2010 року та березень 2010 року) за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину.

Відповідно до акту перевірки ТОВ «Євростандарт» завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 27117 грн., в тому числі за червень 2007 року у сумі 10417 грн., за грудень 2007 року у сумі 2500 грн., за січень 2008 року у сумі 6700 грн. та за травень 2008 року у сумі 7500 грн. на вартість отриманих послуг, які не повязані із веденням господарської діяльності згідно із договорами про надання послуг та актів прийому передачі робіт ТОВ «Євростандарт» включило до податкового кредиту отримані послуги від ПАПФ «Нива» по обслуговуванню технологічної лінії по обробці насіння , яку, згідно договору оренди № б/н від 01.02.2007 року, було передано в тимчасове користування ТОВ «АТД «Українська генетична компанія».

Судом встановлено, що 06.03.2007 року та 01.01.2008 року ТОВ Євростандарт укладено з ПАПФ Нива договори про надання послуг по обслуговуванню технологічної лінії з обробки насіння (а.с. 4, 7 т.2).

ПАПФ Нива видано податкові накладні: № 135 від 27.06.2007 р. на суму ПДВ 10416, 67 грн. (а.с. 6 т. 2); № 636 від 01.12.2007 р. на суму ПДВ 2500 грн. (а.с. 14 т.2); № 57 від 31.01.2008 року на суму ПДВ 6700 грн. (а.с. 9 т. 2) та № 232 від 31.05.2008 року на суму ПДВ 7500 грн. (а.с. 12 т. 2) та акти прийму-передачі робіт із додатками (а.с. 5, 8, 10, 11, 15 т.2, а.с. 104 т. 1).

Згідно із ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.

Стаття 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 т. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором оренди обладнання відповідно до якого позивачем ТОВ «АТД «Українська генетична компанія» передано в оренду технологічну лінію по обробці насіння на строк з 01.02.2007 року по 31.12.2009 року з розміром орендної плати 12000 грн. на місяць сторонами не визначено за чий рахунок буде здійснюватися технічне обслуговування лінії. Для можливості подальшого отримання доходу від здачі технологічної лінії в оренду технічне обслуговування здійснювалося позивачем на підставі договорів, укладених із ПАПФ «Нива», що не заборонено чинним законодавством України.

Відповідно до ст. ст. 5 п. п. 5.1, 5.2 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Виходячи з вищевикладеного суд не погоджується із висновком відповідача про те, що надані ПАПФ «Нива» послуги не повязані із веденням господарської діяльності позивача і зробленим відповідачем висновком про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість всього у сумі 27117 грн.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2010 року № 0000342332/0 про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн, в тому числі: за основним платежем 168018, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84009, 00 грн. як такого, що прийнято з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2010 року № 0000342332/0 про визначення суми податкового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Євростандарт" з податку на додану вартість в сумі 252027, 00 грн. (двісті пятдесят дві тисячі двадцять сім гривень), в тому числі: за основним платежем 168018, 00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч вісімнадцять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями 84009, 00 грн. (вісімдесят чотири тисячі дев'ять гривень). Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Ю.В. Бадюков

З оригіналом згідно

Суддя Ю.В. Бадюков