Ухвала суду № 47286675, 17.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2466/14 Провадження № 22-ц/795/1401/2014 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Бережняк В.Д. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:представника позивачів ОСОБА_5,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 червня 2014 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання погодженою межі земельної ділянки із суміжним землекористувачем,

третя особа Ніжинська міська рада Чернігівської області,

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 червня 2014 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про визнання погодженою межі земельної ділянки із суміжним землекористувачем.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Апелянт наполягає, що суддя першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що згідно зі ст.158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користування громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя першої інстанції посилався на п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України та виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи, що даний земельний спір, всупереч вимог ОСОБА_4 25 ЗК України органом місцевого самоврядування по суті не розглядався. Відповідно до ст.158 ч.5 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом. Тобто, прийшов до висновку, що позивачам слід звернутися з позовом в порядку адміністративного судочинства.

Проте з таким висновком судді погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із п.1 ч.2 ст.122 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії, чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Стаття 3 КАС України визначає, що відповідач у справі адміністративної юрисдикції є субєктом владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Проте, позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9 про визнання погодженою межі земельної ділянки.

Відповідно до розяснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», розмежування компетенції судів з розгляду земельних та повязаних із земельними відносинами майнових спорів за загальним правилом відбувається залежно від субєктного складу їх учасників. Ті земельні та повязані із земельними майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, розглядаються господарськими судами, а всі інші в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності субєктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з п.п. 1, 3 ст.17 КАС України віднесено до компетенції адміністративних судів. Пунктом 4 зазначеної постанови вказано, що згідно зі статтею 158 ЗК суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користування громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що предявлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Всі докази повинен був досліджувати суд під час судового розгляду, а не суддя під час прийняття позовної заяви.

За таких обставин колегія суддів вважає, що оскільки суддею місцевого суду допущено порушення норм процесуального права, то оскаржувана ухвала, відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ч.1 п.3, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 червня 2014 року скасувати і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала оскарженню в касаційному порядкуи не підлягає.

Головуючий:Судді: