Рішення № 4727683, 28.01.2009, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
28.01.2009
Номер справи
34/418
Номер документу
4727683
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/418

28.01.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО-Експрес» 2) Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

третя особа-1 третя особа-2

ОСОБА_1 ОСОБА_2

про

стягнення 9 679,36 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача-

Винокуров О.В. (довіреність б/н від 02.01.2009);

від відповідача-1  від відповідача-2

Мамедова О.А. (довіреність № 9-18437/08 від 02.12.2008); не з'явився;

від третьої особи-1 від третьої особи-2

не з'явився; не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(далі -Позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО-Експрес»(далі -Відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі -Відповідач-2) солідарно 9 679,36 грн. майнової шкоди в межах порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 45860-20-02 від 24.05.2007, внаслідок настання страхової події-дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки MITSUBISHI Outlander, державний номерний знакНОМЕР_1, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб-автомобіль «ЗАЗ-110558», державний номерний знак НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, належать на праві власності Відповідачу-1 та застрахований Відповідачем-2 на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/0717035 від 17.02.2007), тому Відповідач-1 та Відповідач-2 зобов'язані солідарно виплатити Позивачу заявлену до стягнення суму.

Ухвалою суду від 09.10.2007 було порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -ОСОБА_1 таОСОБА_2, а розгляд справи було відкладено на 21.01.2009.

Відповідач-1 позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що:

- у даному випадку завдану шкоду повинен відшкодувати Відповідач-2 на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/0717035 від 17.02.2007);

- чинним законодавством України, яке регулює питання страхової діяльності, не передбачено солідарної відповідальності власника наземного транспортного засобу застрахованого відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач-2 письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвали про відкладення розгляду справи були надіслані на адресу Відповідача-1: 01054, м. Київ, вул. Воровського, 33 зазначену в позовній заяві Позивача. Про отримання відповідачем поштової кореспонденції з даною ухвалою суду за вказаною адресою, зокрема, свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення 21.11.2008.

Третя особа-1 в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі -ГПК України) подала заяву, відповідно до якої просить суд розглядати справу за її відсутності.

Третя особа-2 письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 21.01.2009 оголошувалась перерва до 28.01.2009.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників Відповідача-2 та Третьої особи-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача-2 та Третьої особи-2 не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з довідки Управління МВС України в Харківській області № К-961 від 26.06.2007 та постанови Київського районного суду м. Харківа від 18.07.2007 у адміністративній справі № 3-7176/07/05, 04.06.2007 о 17 год. 15 хв. в м. Харкові на перехресті вул. Маяковського-вул. Чернишевського була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля MITSUBISHI Outlander, державний номерний знакНОМЕР_1, (далі -автомобіль MITSUBISHI), яким керувавОСОБА_2 із автомобілем «ЗАЗ-110558», державний номерний знак НОМЕР_2, (далі -автомобіль ЗАЗ), яким керував ОСОБА_1.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Осадчим М.А. вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України та водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою Управління МВС України в Харківській області № К-961 від 26.06.2007 та постановою Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2007 у адміністративній справі № 3-7176/07/05, відповідно до якої ОСОБА_2. та ОСОБА_1 визнано винними у скоєнні правопорушення.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено, зокрема, і автомобіль MITSUBISHI.

Загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної володільцю автомобіля MITSUBISHI в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту з ризику ДТП, яке відбулась з автомобілем MITSUBISHI, держномерНОМЕР_1 № 1432/2007, складеного 24.07.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю «Страховий Ассистанс», складає 20 923,02 грн.

Даний транспортний засіб було застраховано власником у Позивача відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 45860-20-02 від 24.05.2007.

На підставі страхового акта № 2706-02 від 21.09.2007 та заяви страхувальника Позивач, виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором страхування, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 19 358,71 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7615 від 21.08.2007.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача перейшло в межах суми 19 358,71 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема довідки Управління МВС України в Харківській області № К-961 від 26.06.2007, транспортний засіб-автомобіль ЗАЗ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю MITSUBISHI належить Відповідачу-1.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що у ДТП були визнані винними обидва її учасники -ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Проаналізувавши та оцінивши, відповідно до статті 43 ГПК України, матеріали справи, суд дійшов висновку, що шкода завдана автомобілю MITSUBISHI, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП, враховуючи обставини справи, підлягає відшкодуванню у розмірі 50% заподіяних збитків.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення 9 679,36 грн. (19 358,71 грн. х 50%) є правомірною.

Часткова вина особи, яка керувала автомобілем ЗАЗ, що належить Відповідачу-1 та перебуває у його володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Відповідач-1 є особою, частково відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю MITSUBISHI, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю автомобіля ЗАЗ була застрахована Відповідачем-1 у Відповідача-2 на підставі укладеного між ними договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/0717035 від 17.02.2007).

Відповідно до зазначеного договору Відповідач-2 взяв на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля ЗАЗ, -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність Відповідача-1. Вказаним договором (полісом № ВВ/0717035 від 17.02.2007) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2 вказаного договору (полісу № ВВ/0717035 від 17.02.2007).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Статтею ж 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Судом встановлено, що на момент подання позову до суду Позивач листом № 1709-П від 23.08.2007 направив Відповідачу-2 заяву щодо виплати страхового відшкодування у сумі 9 679,36 грн. з передбаченими у статті 35 вказаного Закону України документами.

14.09.2007 Відповідач-2 листом № 1715 повідомив Позивача про те, що виплата страхового відшкодування буде проведена Відповідачем-2 у випадку надання Відповідачу-2 належних документів про ступінь вини кожного з учасників ДТП, яка буде встановлена в судовому порядку.

Враховуючи зазначене, на Відповідача-2 покладається обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування за завдану шкоду Відповідачем-1 шкоду.

Разом з тим, абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, згідно із приписами вказаних норм та пункту 2 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/0717035 від 17.02.2007) відшкодування 510 грн. шкоди покладаються на Відповідача-1.

Інша частина відшкодування в сумі 9 169,36 грн. (9 679,36 грн. -510 грн.) покладається на Відповідача-2.

При цьому, суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач-1 та Відповідач-2 не спростували належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі-позивачами і відповідачами-можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач-1 та Відповідач-2 не довели факт того, що шкоду автомобілю MITSUBISHI було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Щодо вимоги Позивача про солідарне покладення на відповідачів обов'язку відшкодування шкоди, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При цьому, суд зауважує, що у законі повинно бути конкретно встановлено солідарне зобов'язання. Прикладами солідарних обов'язків боржників, встановлених законом, можуть бути випадки передбачені у частині 5 статті 107, частині 1 статті 124, частині 1 статті 198, частині 1 статті 1190 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем не наведено суду положення договору чи закону, які б встановлювали солідарний обов'язок винної особи (Відповідача-1) та її страхової компанії (Відповідача-2) відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволений позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 509-511, 512-514, 516, 517, 520, 526-528, 988, 993, 1187, 1188 ЦК України, статтями 9, 27 Закону України «Про страхування», статтями 12, 22, 29, 34, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕРО-Експрес»(08325, Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 9-а, ідентифікаційний код 21613132 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83114, Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 78, ідентифікаційний код 31650052, р/р 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 335968) 510 (п'ятсот десять) грн. майнової шкоди, а також 5 (п'ять) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 6 (шість) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83114, Донецька область, м. Донецьк, вул. Університетська, 78, ідентифікаційний код 31650052, р/р 26509001030196 в Донецькій філії КБ ТОВ «Місто Банк», МФО 335968) 9 169 (дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 36 коп. майнової шкоди, а також 96 (дев'яносто шість) грн. 63 коп. витрат по сплаті державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У покладені солідарного відшкодування шкоди на Товариство з обмеженою відповідальністю «АЕРО-Експрес»та Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Сташків Р.Б.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4727683 ?

Документ № 4727683 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 4727683 ?

Дата ухвалення - 28.01.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4727683 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4727683 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 4727683, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 4727683, Господарський суд м. Києва було прийнято 28.01.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.

Судове рішення № 4727683 відноситься до справи № 34/418

Це рішення відноситься до справи № 34/418. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4727682
Наступний документ : 4727686