Постанова № 47274264, 23.07.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2511/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області /надалі також - позивач/ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 /надалі також - відповідач/ про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 9050,64 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем числиться податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 9050,64 грн, який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином; позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до положень частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, суд, керуючись положеннями частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначені статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис №2 588 000 0000 025361 від 02 квітня 2010 року /а.с.9/.

Як платник податків відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області з 06 квітня 2010 року за №9304 /а.с.11/, та є, зокрема, платником єдиного податку за ставкою 5% група - 3 /а.с.12/.

Згідно з пунктами 293.1 та 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі:

для третьої і четвертої групи платників єдиного податку:

- 3% доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

- 5% доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Відповідно до п.54.1 статті 54 ПК України, платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Так, відповідачем подано податкові декларації з єдиного податку з фізичних осіб:

- за І півріччя 2014 року від 25 липня 2014 року №9043111736 на суму 600,00 грн /а.с.17-18/;

- за три квартали 2014 року від 06 листопада 2014 року №9064449526 на суму 1873,86 грн /а.с.19-20/;

- за 2014 рік від 29 січня 2015 року №9079437050 на суму 6759,24 грн /а.с.21-22/.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Всупереч зазначеному, відповідач у визначений законом строк не здійснив повну оплату задекларованих податкових зобов'язань по єдиному податку. Відповідачем було частково сплачено суму грошового зобов'язання визначену ним у податкові декларації від 25 липня 2014 року №9043111736 у розмірі 182,46 грн.

Таким чином, станом на момент звернення з даним адміністративним позовом сума податкового боргу складає 9050,64 грн.

Враховуючи ту обставину, що узгоджені суми податкового зобов'язання не були сплачені відповідачем в установлені строки, то дані суми набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню в порядку погашення податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.41.2 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючі органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи суд встановив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на адресу відповідача 03 вересня 2014 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлялася податкова вимога форми "Ф" від 02 вересня 2014 року №2740-25 на суму 417,54 грн, яка повернулась з відміткою "за закінченням терміну зберігання" /а.с.13/.

З огляду на приписи абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вказана податкова вимога вважається врученою платнику податків.

Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Враховуючи, що минуло 60 днів з дня направлення податкової вимоги відповідачу, а також несплату ним податкового боргу в установлений термін в добровільному порядку, суд вважає, що заявлені суми податкового боргу підлягають стягненню.

Згідно з пп. 20.1.34, 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 9050,64 /дев'ять тисяч п'ятдесят гривень 64 копійки/ на розрахунковий рахунок №31417699700002, код бюджетної класифікації платежу 18050400, одержувач УДКСУ у місті Полтаві, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

СуддяІ.Г. Ясиновський