Постанова № 47272425, 09.02.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року Справа № 1170/2а-75/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючоїсудді ОСОБА_1

при секретарі Дегтярьові Д.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю фабрика «Дружба»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення,

ОСОБА_5:

ТОВ Фабрика «Дружба»(далі позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати рішення Гайворонської МДПІ (Голованівського відділення) про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 10.09.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами планової виїзної документальної перевірки працівниками податкового органу складено акт № 20/2300/02970665 від 01.09.2010 р.

На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 10.09.2010 р., яким за порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 119487,10 грн.

Позивач, посилаючись на положення п, 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вважає, що при здійсненні підприємством торгівлі власною продукцією, у разі проведення розрахункових операцій у касах цих підприємств не заборонено реєструвати надходження готівки за допомогою прибуткових касових ордерів.

Крім того, позивач зазначає, що при застосуванні штрафних (фінансових) санкцій Гайворонська МДПІ не врахувала положення ст. 250 ГК України, згідно з якими адміністративно господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання не пізніше одного року з дня вчинення порушення.

Таким чином, позивач вважає, що до нього неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 119487,10 грн.

Гайворонська МДПІ (далі відповідач) позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення проти позову.

Заперечення обґрунтовані тим, що перевірка проводилася на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

У ході перевірки встановлено факт порушення позивачем положень п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (далі РРО) на суму 23 897,42 грн.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки, викладені в акті перевірки та прийняте на підставі них податкове повідомлення рішення відповідають вимогам закону.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях проти позову.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 09.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 14.01.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ фабрика «Дружба»зареєстровано як юридична особа 31.03.1993 р., про що свідчить наявна у матеріалах справи копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.93) .

Згідно ст.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Гайворонська МДПІ, в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, є субєктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Працівниками податкового органу на підставі направлень від 10.08.2010 р. № 83 (а.с. 127), від 25.08.2010 р. № 88 (а.с. 129) проведена виїзна планова перевірка ТОВ фабрика «Дружба».

За результатами перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства від 01.09.2010 р. № 20/2300/029700665.

Актом перевірки встановлено, що позивачем, за період з 01.09.2009 р. по 30.03.2010 р. проведено розрахункові операції:

-У січні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно прибуткового

касового ордера № 11 від 30.01.2009 року від кінцевого споживача за пінопласт

в сумі 4000,00 грн. ( а.с. 106).

-В травні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно прибуткового

касового ордера № 45 від 05.05.2009 року від ОСОБА_6 за цемент в сумі

1381,68 грн. (а.с. 106).

-В червні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно

прибуткового касового ордера № 51 від 10.06.2009 року від АФ «Нива» через

ОСОБА_7 за карбамід в сумі 3000 грн. (а.с. 107).

-В серпні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно

прибуткового касового ордера № 79 від 20.08.2009 року від ОСОБА_8 за метал в сумі 453,24 грн. (а.с. 107).

-У вересні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідної прибуткового касового ордера № 99 від 25.09.2009 року від Галімон 0.М. за аміачну селітру в сумі 3280,00 грн. (а.с. 108).

-У листопаді 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно прибуткового касового ордера № 120 від 30.11.2009 року від ОСОБА_9 за аміачну селітру в сумі 1230,00 грн. (а.с. 108).

-У грудні 2009 року в касу товариства надійшли кошти згідно

прибуткового касового ордера № 125 від 28.12.2009 року від ОСОБА_10 за

аміачну селітру в сумі 2782,50 грн.(а.с. 108).

-У березні 2010 року в касу товариства надійшли кошти згідно прибуткового касового ордера № 66 від 30.03.2009 року від ФГ «Надія»за аміачну селітру в сумі 9000 грн. (а.с. 109).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР), у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалися розрахункові операції за допомогою готівкових коштів з іншими субєктами господарювання, що підтверджується вищеперерахованими копіями прибуткових касових ордерів, проте РРО при проведенні розрахункових операцій не застосовувалися.

Пунктом 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Суд критично ставиться до посилання відповідача на п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, яка дозволяє не застосовувати РРО при реалізації продукції власного виробництва, оскільки позивачем не надано доказів того, що реалізовані за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. пінопласт, цемент, карбамід, метал, аміачна селітра є продукцією власного виробництва ТОВ фабрика «Дружба», тому зазначена норма закону не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2010 р. № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову санкцію) у сумі 119487,10 грн.

Відповідно до ч.1 статті 238 Господарського кодексу України від 16.03.2003 р. № 436-IV (далі ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та порядок і розміри накладення штрафних санкцій за порушення порядку їх застосування встановлено Законом № 265/95-ВР.

Таким чином, штрафні санкції, передбачені Законом № 265/95-ВР за своєю суттю є адміністративно господарськими санкціями за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Строк, в межах якого на субєкта господарювання може бути накладено адміністративно господарські санкції встановлено ст. 250 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГК України, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

В інформаційному листі ВАСУ від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 зазначено, що адміністративно-господарська санкція як захід організаційно-правового або майнового характеру застосовується уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, а тому установлений статтею 250 ГК строк адміністративно -господарської санкції застосовується при їх реалізації.

Отже, оскільки за своєю правовою сутністю передбачена статтею 17 Закону № 265/95-ВР фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, то при вирішенні питання правомірності застосування до відповідача адміністративно-господарської санкції, слід керуватися приписом статті 250 ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, порушення у сфері господарської діяльності були допущені позивачем у період з 01.09.2009 р. по 30.03.2010 р.

При цьому суд приходить до висновку, що за не проведення розрахункових операцій через РРО відповідно до прибуткових касових ордерів:

- № 11 від 30.01.2009 року на суму 4000,00 грн. ( а.с. 106);

- № 45 від 05.05.2009 року від на суму 1381,68 грн. (а.с. 106);

- № 51 від 10.06.2009 року на суму 3000 грн. (а.с. 107);

- № 79 від 20.08.2009 року на суму 453,24 грн. (а.с. 107)

відповідачем неправомірно було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 44 174,60 грн. ( (4000 + 1381,68 + 3000+453,24) х 5 = 44174,60 грн.), оскільки на момент прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2010 р. № НОМЕР_1 сплинув річний строк давності притягнення до адміністративно-господарської відповідальності, встановлений ст. 250 ГК України.

Суд приходить до висновку, що штрафна санкція за не проведення через РРО готівкових коштів за період з вересня 2009 р. по березень 2010 р. у сумі 75312,5 грн. відповідачем застосована правомірно, а тому в іншій частині рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2010 р. № НОМЕР_1 на суму суд вважає законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (п.п.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем адміністративно господарські санкції за порушення порядку застосування РРО в частині 44 174,60 грн. застосовані з пропуском строку, встановленого ст. 250 ГК України.

Згідно ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 980695.52.1 від 06.01.2011 р. р. (а.с.2), так як адміністративний позов підлягає задоволенню частково, то відшкодування витрат, повязаних зі сплатою судового збору підлягає частковому відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 159 163 КАС України, Кіровоградський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фабрика «Дружба»до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішення задовольнити частково.

Скасувати рішення Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції № НОМЕР_1 від 10.09.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 44 174 ( сорок чотири тисячі сто сімдесят чотири) гривні 60 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю фабрика «Дружба»з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1,36 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 14 лютого 2011 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_1