Постанова № 47271571, 20.07.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 809/3188/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області до Приватного акціонерного товариства «Рогатинавто» про стягнення заборгованості в сумі 8090,01 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Рогатинавто» (надалі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 8090,01 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період червень-серпень 2014 року в розмірі 8090,01 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, натомість позивачем 17.07.2015 року подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Причини неявки суду невідомі, правом подання заперечення не адміністративний позов відповідач не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідач у справі 11.07.1995 року зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 02.10.2014 року (а.с.15-16) та відомостями з офіційного веб сайту Міністерства юстиції України - https://usr.minjust.gov.ua.

Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування".

Так, пунктом 1 статті 1 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування" обєктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктом "а" статті 13 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що право на отримання пільгової пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оспорювалося відповідачем в судовому порядку. Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 травня 2015 року № К/800/15937/15 визнано правомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області щодо перепризначення пільгової пенсії ОСОБА_1 розпорядженням № 139136 від 13 грудня 2013 року, витрати на відшкодування якої здійснюються за рахунок Приватного акціонерного товариства «Рогатинавто» (а.с.91-93). Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.10.2014 року, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в справі № 876/10633/14, підтверджено правомірність протоколу № 320 від 11.04.2014 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, оскільки такий прийнято на виконання постанови суду, якою відповідача зобов'язано зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період роботи на посаді коваля ручної ковки з 27 січня 1981 року по 11 січня 1993 року згідно трудової книжки, та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 20 червня 2012 року.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Враховуючи, що правомірність призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 працівникам відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже встановлено вищевказаними судовими рішеннями, то в суду немає потреби повторно встановлювати ці факти.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно абзаців 1, 3 пункту 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.

Судом зясовано, що позивачем відповідачу направлено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2014 року по пенсіонерах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який вручено 06.10.2014 року, що підтверджується копіями рееєстру поштових відправлень, квитанції про поштове відправлення, довідкою відділення зв"язку УДППЗ "Укрпошта" від 15.07.2015 року (а.с. 17, 19, 20, 116). Вказаний факт відповідач не заперечив.

Згідно вказаного розрахунку відповідач повинен сплатити суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком по списку № 1 за червень, липень та серпень 2014 року.

Також судом встановлено, що відповідач не оскаржував дій позивача щодо проведення та виставлення йому вказаного вище розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1. Доказів протилежного суду не подано.

Відповідачем у передбачені Інструкцією строки не здійснено відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 8090,01 грн., що підтверджується довідкою про суму заборгованості № 2563/06 від 01.07.2015 року (а.с.107) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щодо відповідача з 01.06.2014 року по 01.07.2015 року (а.с.108-109).

Таким чином, заборгованість відповідача щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 8090,01 грн.

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рогатинавто» (ідентифікаційний код 03117079, місцезнаходження: Івано-Франківська обл., Рогатинський район, місто Рогатин, вул.Галицька, будинок 108) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області (ідентифікаційний код 20550435, місцезнаходження: Івано-Франківська обл., Рогатинський район, місто Рогатин, вул.Галицька, будинок 14) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 8090 (вісім тисяч девяносто) гривень 01 копійку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 20.07.2015 року.