ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2015 року м.Житомир справа № 806/1808/15
час прийняття: 10 год. 00 хв. категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сичової О.П.,
секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,
за участю: представників позивача та представник відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування податкової вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій,
встановив:
Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з вказаним позовом, в якому з урахування заяви про збільшення позовних вимог просило скасувати податкову вимогу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № Ю-0004781702 від 28.04.2015 року на суму 36118,47 грн. та рішення № НОМЕР_1 від 19.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 14828,19 грн. В обгрунтування позову зазначає, що Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" передбачено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Встановлено, посадовими особами Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено планову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року.
Перевіркою серед іншого встановлено порушення Приватним акціонерним товариством "Трубний завод "Трубосталь" вимог ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування", а саме товариством не утримувався та не нараховувався єдиний соціальний внесок із заробітної плати мобілізованих працівників, що призвело до не нарахування та не утримання єдиного внеску в загальній сумі 36088,47 грн.
За результатами перевірки було складено акт від 28 квітня 2015 року №423/22-01/13548581 на підставі якого Коростенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 квітня 2015 року №Ю-0004781702 на суму 36118,47 грн. та винесено рішення № НОМЕР_1 від 19.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 14828,19 грн.
Приватне акціонерне товариство "Трубний завод "Трубосталь" вважає, що зазначені вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску є такими, що підлягають скасуванню і тому звернулося до суду з даним позовом.
В ході судового розгляду справи встановлено, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску винесені з тих підстав, що позивачем не утримувався та не перераховувався єдиний соціальний внесок із заробітної плати мобілізованих працівників, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, та працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзацах другому та восьмому пункту 1 цієї частини.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України. Не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Отже, ч. 7 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" виключає з розрахунку бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування середній заробіток працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, тобто позивачем правомірно у відповідності до вимог законодавства не розраховувався єдиний соціальний внесок на заробітну плату мобілізованих працівників.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимога Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № Ю-0004781702 від 28.04.2015 року на суму 36118,47 грн. та рішення № НОМЕР_1 від 19.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 14828,19 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
Посилання відповідача на Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2015 р. №105, який застосовується з березня 2015 року, суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Порядком є акт, який встановлює механізм реалізації прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, процедуру застосування нормативно-правового акта та умови провадження певної діяльності (п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мінюсту від 12.04.2005 р. № 34/5).
Тобто Порядок, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. №105, слід розглядати лише як спосіб реалізації положень ст.119 КЗпП, відповідно до якої він прийнятий.
В свою чергу процедурні питання вказаного Порядку не впливають на порядок нарахування та утримання єдиного внеску із сум середнього заробітку мобілізованих працівників, оскільки таких обмежень не передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -,
постановив:
Позовні вимоги задоволити.
Скасувати податкову вимогу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № Ю-0004781702 від 28.04.2015 року на суму 36 118,47 грн.
Скасувати рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області № НОМЕР_1 від 19.05.2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 14828 ,19 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 24 липня 2015 р.
Судове рішення № 47269541, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 22.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 806/1808/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: