Постанова № 47269491, 14.07.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 р. Справа № 805/1595/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови 11год.00хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Селидівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 8801,22грн. ,

В С Т А Н О В И В:

Селидівський міський центр зайнятості звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 8801,22грн./а.с.2-5/.

В обґрунтування позову зазначив, що 12.08.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Селидівського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, після чого 12.08.2008 року їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю згідно ст.ст.22,23 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

06.08.2009 відповідач був знятий з обліку Селидівського міського центру зайнятості у звязку із відмовою безробітної від двох пропозицій підходящої роботи.

Як зазначає позивач, в заяві про надання статусу безробітного від 12.08.2008 ОСОБА_1 зазначила, що не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує.

Селидівським міським центром зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним в Порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, та складено акт Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття № 1501 від 24.12.2012. Згідно проведеної перевірки встановлено, що відповідач у період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітна була зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності/а.с.16/.

Згідно статті 4 Закону України Про зайнятість населення, в Україні до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи які забезпечують себе роботою самостійно.

Таким чином, в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 належала до категорії зайнятого населення.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості, а саме з 12.08.2008 р. по 05.08.2009 р. ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 8 801,22грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 8 801,22 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, по час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить підтвердження про отримання електронної повістки, надіслав заяву про розгляд справи без його участі /а.с.47-48/.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення проти позову в яких зазначила, що 12 січня 2003 року вона знята з обліку платника збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, 28 листопада 2003 року була знята з обліку платника податків та подала всі необхідні документи до органу реєстрації для виключення її з числа підприємців і була впевнена, що не є зареєстрованою в якості фізичної особи-підприємця. Вважає, що не може нести відповідальність за дії посадових осіб, які повинні були здійснити припинення підприємницької діяльності за наданими документами./а.с.30-33/ Заяв про відкладення розгляду справи суду не надавала.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до заяви від 12.08.2008 р. відповідач звернулася до Селидівського міського центру зайнятості з проханням вирішити питання про її працевлаштування, в якій зазначила, що в даний час не зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує /а.с.17-18/ після чого їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю згідно ст.ст.22,23 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття /а.с.54-55/.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним від 09.12.2014 р. №6 встановлено, що ОСОБА_1 в період перебування обліку, як безробітна, була фізичною особою-підприємцем, про що не повідомила службу зайнятості, чим порушила вимоги п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до п.3 ст.36 зазначеного Закону, сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг/а.с.16/.

Дана обставина підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.11.2014 р. /а.с.12-14/.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням здійснюється за процедурою, встановленою частинами дев'ятою - вісімнадцятою статті 47 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-III "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон № 1533-III).

Зокрема, для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за його рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: 1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням; 2) свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця; 3) довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); 4) довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; 5) довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

При цьому, державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Якщо документи для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем подаються заявником особисто, державному реєстратору додатково пред'являється паспорт.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів.

Дата надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду документи, які передбачені частиною дев'ятою цієї статті, якщо: 1) документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації; 2) документи не відповідають вимогам, які встановлені частинами першою та другою статті 8 цього Закону; 3) документи подані не в повному обсязі; 4) документи подані раніше строку, встановленого абзацом першим частини дев'ятої цієї статті.

Про залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду заявнику в день надходження документів державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Залишення документів, які подавалися для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, без розгляду не перешкоджає повторному зверненню заявника до державного реєстратора в загальному порядку після усунення причин, що були підставою для залишення цих документів без розгляду.

За відсутності підстав для залишення документів без розгляду, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлюється статтею 51 Закону № 1533-III.

Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця у порядку, визначеному статтями 47 - 50 Закону № 1533-III, зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та відомості реєстраційної картки про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи - підприємця.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, закон зобов'язує саме фізичну особу вчинити певні дії і лише при належному їх виконанні державний реєстратор вносить відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Так, відповідно даного витягу з ЄДРПОУ від 17.11.2014 ОСОБА_1 з 06.09.2002 р. по 14.11.2014 р. була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця /а.с.13-14/. 14.11.2014 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності за власним рішенням.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про зайнятість населення від 01.03.1991р. № 803-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

Згідно з п а ч.3 ст.1 Закону України Про зайнятість населення в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Пунктом 1 ст. 7, п. 3 ст. 22 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 р. № 1533-II передбачено, що одним з видів забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Згідно з абз.3 п.11 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 № 219 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п.12 вказаного Порядку для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Підпунктом 1.2. п.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.2000 року за № 915/5136, передбачено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Підпунктом 1 п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Згідно з п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357 передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, відповідач ОСОБА_1В під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітна , була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, тобто належала до зайнятого населення, про що не повідомила позивача. Вказана обставина виключала можливість виплати їй допомогу по безробіттю.

Згідно з п.п. 2, 3 ст. 36 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сума отриманої відповідачем допомоги по безробіттю за період з 10.11.2008 по 05.08.2009 склала 8 801,22грн./а.с.15/.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

09.12.2014 року Селидівським міським центром зайнятості за результатами розгляду акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення №6 від 09.12.2014р. відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно до якого встановлено факт подання недостовірних даних ОСОБА_1 у період перебування її на обліку як безробітного, відповідно до п.18 частини другої ст.22 Закону України «Про зайнятість населення», п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. №60/62 прийнято рішення про повернення ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 10.11.2008 р. по 05.08.2008 р. у розмірі 8 801,22грн. /а.с.19/.

Дане рішення разом з копією розрахунку Селидівським міським центром зайнятості було направлено листом 09.12.2014 р. на адресу відповідача /а.с.19/. Отримання даного листа відповідачем не заперечується, що знайшло своє підтвердження в письмових запереченнями проти позову.

Рішення Селидівського міського центру зайнятості від 09.12.2014 року про повернення незаконно отриманої суми допомоги по безробіттю відповідачем оскаржено не було.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, підтверджуються доданими до позову документами та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Селидівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у сумі 8801,22грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Селидівського міського центру зайнятості виплачену допомогу по безробіттю у сумі 8 801,22грн.(вісім тисяч вісімсот одну гривню двадцять дві копійки) на р/р 37171304900070, ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 22039540, одержувач Селидівський міський центр зайнятості.

Постанову ухвалено в порядку письмового провадження 14 липня 2015 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 липня 2015року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Троянова О.В.