УХВАЛА
15 липня 2015 р. Справа № 804/8685/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Панченко Я.І.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО" про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2015р. о 10:05год. Криворізька центральна обєднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровської області звернулася з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО" та просить підтвердити обгрунтованість прийняття Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 13.07.2015р. щодо застосування адміністративного арешту майна відповідача.
Своє подання податкова інспекція обґрунтовує тим, що 13.07.2015р. посадові особи відповідача відмовилися від допуску інспектора ДПІ до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 09.07.2015р. №326, факт відмови відповідача від допуску працівників податкової інспекції до перевірки був зафіксований актом від 13.07.2015р. за №2/22-02/31736464. В подальшому, 13.07.2015р. начальником Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції було прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків відносно відповідача та у відповідності до вимог п.94.10 ст.94 ПК України обґрунтованість накладеного арешту протягом 96 годин має бути перевірена судом. Окрім того, податкова інспекція посилається і на те, що однією із підстав для арешту майна платника податків є відмова платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення та відмова від допуску до проведення перевірки посадових осіб органу державної податкової служби.
Представник заявника судове засідання не зявився, однак 15.07.2015р. засобами факсимільного звязку направив суду клопотання в якому просив розглянути дану справу без участі податкового органу з урахуванням позиції викладеній в поданні від 13.07.2015р. (а.с. 26).
Представник відповідача в судовому засіданні проти подання заперечував, в усних поясненнях та у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні подання посилаючись на те, що наказ №326 від 09.07.2015р. не відповідає нормам діючого законодавства, а тому оскаржується у судовому порядку, що підтверджується копією ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2015р. у справі №804/8499/15 про що було повідомлено податкового інспектора, однак, незважаючи на це, податковою інспекцією було прийнято рішення про повний арешт майна. При цьому, представник відповідача зазначив, що підприємство не відмовлялося від проведення перевірки, а лише запропонувало надати належним чином оформлене направлення на перевірку та наказ, який би не суперечив Податковому кодексу України та факт оскарження наказу свідчить про наявність спору, який вирішується у судовому порядку.
Згідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи наведене, заявлене заявником клопотання про розгляд справи без участі податкового органу, вислухавши думку представника відповідача щодо розгляду подання без участі представника ДПІ, суд вважає за можливе розглянути дане подання без участі представника заявника з урахуванням вимог ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши представника відповідача, який брав участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи зясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі за вказаним поданням податкової інспекції на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що 09.07.2015р. податковою інспекцією відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.1,4,5 п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання листа ДФС України ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.07.2015р. №9087/7/04-36-22-03-17 було прийнято наказ за №326 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тондо», що підтверджується копією відповідного наказу, наявного у справі (а.с.8).
З метою вручення вищевказаного наказу та проведення перевірки, 13.07.2015р. посадовими особами податкової інспекції було здійснено виїзд за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр.Дзержинського, буд.38, офіс 25, та, у звязку з не допуском посадових осіб ДПІ до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тондо» посадовими особами контролюючого було складено акт «Про не допуск посадових осіб до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тондо»» №2/22-02/31736464, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідного акту від 13.07.2015р. (а.с. 11).
В подальшому, посадовою особою державної податкової служби було подано звернення від 13.07.2015р. щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків з підстав, передбачених п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України та начальником ДПІ було прийнято рішення від 13.07.2015р. про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Тондо», що перебуває (розміщене) за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр.Дзержинського, буд.38, офіс 25 (а.с. 12-13).
Заявник звернувся з поданням та просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна відповідача у відповідності до вимог п.94.10 ст.94 ПК України.
У ході розгляду зазначеного подання із пояснень представника відповідача, наданих до суду письмових доказів, було встановлено, що відповідач заперечує проти задоволення зазначеного подання, представник відповідача зазначив, що відповідач на даний момент оскаржує у судовому порядку наказ про проведення позапланової виїзної перевірки від 09.07.2015р. №326 посилаючись на неналежне оформлення направлення на перевірку та на проведення перевірки.
Факт оскарження у судовому порядку наказу №326 від 09.07.2015р. підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної позовної заяви, яка була отримана судом 10.07.2015р. та копією ухвали суду від 13.07.2015р. (а.с.32-33,35).
Відповідно до п.2 ч.4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Спір про право має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також зі змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати проти законності проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.
Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням.
У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.
При цьому, слід зазначити, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Відповідної правової позиції дотримується Вищий адміністративний Суд України у своїх інформаційних листах від 02.02.2011р. № 149/11/13-11 та від 22.04.2011р. №571/11/13-11.
Як встановлено із наданих суду документів та усних пояснень представника відповідача, відповідач заперечує проти подання податкової інспекції про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача за рішенням податкового органу від 13.07.2015р., оскільки оскаржує наказ №326 від 09.07.2015р., що був підставою для проведення перевірки, що підтверджено наданими суду доказами.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність спору про право, що виключає можливість розгляду даного спору у порядку ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, однак дані позовні вимоги можуть бути розглянуті виключно у загальному порядку позовного провадження.
Приймаючи до уваги викладене, та враховуючи, що наявність спору про право судом була встановлена після відкриття провадження за поданням у ході його судового розгляду, слід закрити провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.122, п.1 ч.1 ст. 157, ч.3,7 ст. 160, ст. 165, ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження в адміністративній справі № 804/8685/15 за поданням Криворізької центральної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНДО" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача - закрити.
У відповідності до ч.2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України розяснити Криворізькій центральній обєднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровської області, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 17.07.2015р.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 47268674, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 15.07.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/8685/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: