Постанова № 47268541, 10.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 р. Справа № 804/6090/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Жукової Є.О.

при секретарі - Воробйовій П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ «Мясна традиція» про стягнення заборгованості на загальну суму 44 863,00 грн., з якої: з податку на прибуток в сумі 10 грн.; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 853,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ «Мясна традиція» про стягнення заборгованості на загальну суму 44 863,00 грн., з якої: з податку на прибуток в сумі 10 грн.; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 853,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Товариство з обмеженою відповідальністю «МФ «Мясна традиція» (код ЄДРПОУ 36365581) перебуває на обліку в Лівобережноій ОДПІ, що підтверджується відповідними доказами які містяться в матеріалах справи.

Станом на 12.05.2015 р. підприємство має заборгованість з: податку на прибуток; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в загальній сумі 44 863,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2015 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду у судовому засіданні.

В судове засідання призначене на 03.06.2015 р. до зали судового засідання зявився позивач, відповідач до зали судового засіданння свого представника не направив, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

У зв'язку із зазначеним вище та на підставі норм ст.128 КАС України, суд відклав розгляд справи до 10.06.2015 р.

Строни в судове засідання, яке було призначено на 10.06.2015 р., не з'явились, відомості про вручення судових повісток в матеріалах справи наявні, причини неявки невідомі.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, визначений відповідно до ст. 122 КАС України, суд вважає, що розгляд справи за даної явки сторін та за наявними у ній доказами, що має наслідком винесення рішення по суті заявленого адміністративного позову є достатнім заходом дисциплінування сторін в сенсі дотримання терміну розгляду справи на недопущення зловживання сторонами своїми процесуальними правами та нехтування обов`язками, а також дотримання принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, та, відповідно до ст. 41 КАС України, враховуючи описану вище явку сторін у судове засідання, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваного технічного засобу судом не здійснювалось.

З метою прийняття законного і обґрунтовано рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: довідка про взяття на облік платника податків; довідка про розрахунки в банках (фінансових) установах, які належать ТОВ «МФ «Мясна традиція»; копія податкової декларації від 02.03.2015 р. №1500004978; копія податкової декларації від 27.02.2014 р. №9090812308; копія витягу з ЄДРПОУ; копія корінця податкової вимоги форми «Ю» від 19.03.2014 р. №684-25; довідка по запиту користувача; витяг зворотного боку інтегрованої картки платника податків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у ТОВ «МФ «Мясна традиція» станом на 10.06.2015 р. наявний податковий бог в сумі 44 863,00 грн., а саме з: податку на прибуток в сумі 10 грн.; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 853,00 грн.

До Лівобережної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток №1500004978 від 02.03.2015 р. на загальну суму 10 грн., з граничним терміном сплати до 11.03.2015 р.

При цьому, судом встановлено, що за ТОВ «МФ «Мясна традиція» рахується заборгованість по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств, яка виникла внаслідок поданням останнім податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств №9090812308 від 27.02.2014 р. по наступним періодам: від 27.02.2014 р. з граничним терміном сплати до 30.12.2014 р. за 01.12.2013 р. в сумі 14 951,00 грн.; від 27.02.2014 р. з граничним терміном сплати до 30.01.2015 р.. за 01.12.2013 р. в сумі 14 951, 00 грн.; від 27.02.2014 р. з граничним терміном сплати до 28.02.2015 р. за 01.12.2013 р. в сумі 14 951 грн.

19.03.2014 р. за №684-25 Лівобережною ОДПІ було сформовано відносно ТОВ «МФ «Мясна традиція» податкову вимогу форми «Ю» на загальну суму податкового боргу 122 750,80 грн., копія якої міститься в матеріалах справи.

З урахуванням вищезазначеного та у відповідності до п.59.5 ст.59 ПК України суд зазначає, що контролюючим органом на адресу ТОВ «МФ «Мясна традиція» вже було надіслано податкову вимогу, відтак надсилання додатково податкової вимоги на адресу позивача чинним законодавством не передбачено.

Отже, з урахуванням зазначеного вище, сума яка підлягає сплаті з податку на прибуток та авансових внесків на прибуток приватних підприємств складає (10,00 грн. + 14 951,00 грн. + 14 951,00 грн. + 14 951,00 грн.) 44 863,00 грн.

Виходячи з викладеного вище, сума, яка підлягає стягненню з ТОВ «МФ «Мясна традиція» складає: загальна сума з податку на прибуток в сумі 10,00 грн.; загальна сума авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 863,00 грн., разом (10,00грн. + 44 853,00 грн.) в сумі - 44 863,00 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема з визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в України, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.п.14.1.162 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України Платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобовязаний сплатити суму податкового зобовязання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобовязання, визначену у митній декларації, платник податків зобовязаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобовязання з цього податку, без подання податкової декларації.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні обєкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобовязання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобовязань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобовязань.

Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Платники податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, від суми фактично отриманого доходу протягом місячного податкового періоду, без подання податкової декларації.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобовязань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до ст.ст. 133- 161 ПК України визначаються платники податку на прибуток підприємств, об`єкт оподаткування, порядок визначення доходів та їх склад; доходи що не враховуються для визначення об`єкта оподаткування; порядок визначення доходів; підстави звільнення від оподаткування; особливості оподаткування окремих платників податку; особливості правила оподаткування, тощо.

Таким чином, за відповідачем станом на 10.06.2015 р. рахується заборгованість на загальну суму 44 863,00 грн., яка підлягає стягненню.

Доказів добровільної сплати вказаної заборгованості на час розгляду справи до суду відповідачем не надано.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність з боку відповідача спростування доводів позивача, будь-якими належними доказами зазначених в розумінні ст.70 КАС України.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ «Мясна традиція» про стягнення заборгованості на загальну суму 44 863,00 грн., з якої: з податку на прибуток в сумі 10 грн.; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 853,00 грн є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ «Мясна традиція» про стягнення заборгованості на загальну суму 44 863,00 грн., з якої: з податку на прибуток в сумі 10 грн.; авансових внесків на прибуток приватних підприємств в сумі 44 853,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти, які перебувають у власності ТОВ «МФ «Мясна традиція», на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 44 863,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1