Ухвала суду № 47267245, 23.07.2015, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

пр. № 1-кп/759/524/15

ун. № 759/8138/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Смолярчука Р.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час розгляду кримінального провадження № 12014100080011792 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, клопотання представника потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2 про арешт майна,

сторони кримінального провадження: прокурор - Дзісь Б.О., обвинувачена - цивільний відповідач ОСОБА_1, потерпілий - цивільний відповідач - ОСОБА_3, потерпілі - цивільні позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, законний представник потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_7, представник потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження № 12014100080011792 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Через канцелярію суду надійшло клопотання представника потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2 про арешт майна обвинуваченої ОСОБА_1 та цивільного відповідача ОСОБА_3 Дане клопотання обґрунтовується тим, що з моменту вчинення кримінального правопорушення і до цього часу обвинувачений та цивільний відповідач не вчинили жодного платежу або іншої дії, спрямованої на погашення спричиненої злочином шкоди, а також цивільний позов не визнали. За таких обставин можливо стверджувати, що обвинувачений та цивільний відповідач не будуть в добровільному порядку відшкодовувати дану шкоду, а тому вирок суду у разі задоволення ним позовних вимог, буде виконуватись в примусовому порядку шляхом винайдення та продажу належного обвинуваченому та цивільному відповідачу майна. Є всі підстави вважати, що із часу судового розгляду справи обвинувачений та цивільний відповідач будуть умисно вчиняти дії по відчуженню та переоформленню належного їм майна, внаслідок чого вирок суду буде виконати неможливо.

У судовому засіданні представник потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2, та потерпілий ОСОБА_4 дане клопотання просили задовольнити та накласти арешт на належне обвинуваченій ОСОБА_1 та цивільному відповідачу ОСОБА_3 на праві власності рухоме та нерухоме майно, їх майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у їх власності, в межах заявленої для відшкодування загальної суми шкоди у розмірі 1200 000 грн 00 коп.

Прокурор Дзісь Б.О., обвинувачена ОСОБА_1 та потерпілий-цивільний відповідач ОСОБА_3 заперечили щодо заявленого клопотання та просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.ч. 3 та 4 ст. 171 КПК України у клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно із положеннями ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, у разі задоволення клопотання суд у своїй ухвалі зобов'язаний зазначити, зокрема, перелік майна, яке підлягає арешту; заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно.

На даний час кримінальне провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_1 знаходиться на стадії клопотань, при цьому, у розпорядженні суду відсутні будь-які матеріали, які б підтверджували наявність у обвинуваченої та цивільного відповідача будь-якого майна.

Крім того, суд на даній стадії судового розгляду позбавлений можливості визначити співмірність вартості майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

До того ж, представником потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2 у клопотанні не наведено достатньо доказів необхідності такого арешту.

З огляду на вище викладене, у задоволенні клопотання представника потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2 про арешт майна обвинуваченого та цивільного відповідача слід відмовити.

Таким чином, керуючись ст.ст. 171-173, 369-372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілих - цивільних позивачів - ОСОБА_2 про арешт майна обвинуваченого та цивільного відповідача - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Жмудь