Ухвала суду № 47265064, 22.01.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1045/14 Провадження № 22-ц/795/117/2015 Головуючий у I інстанції -Циганко М. О. Доповідач - Горобець Т. В.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

Головуючого судді Горобець Т.В.,

Суддів -Бечка Є.М., Острянського В.І.

При секретарі Мартиновій А.В.

З участю відповідача ОСОБА_1, його представника адвоката Карпенка В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівгаз» в особі Прилуцького управління по газопостачанню та газифікації до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування збитків,

В С Т А Н О В И В :

06 березня 2014 року Публічне акціонерне товариство «Чернігівгаз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих газопостачальній організації внаслідок порушення споживачами Правил надання населенню послуг з газопостачання - спеціалістами позивача виявлено пошкодження на заводській пломбі лічильника.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2014 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Чернігівгаз» 2554 грн. 59 коп. збитків. Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Прилуцького управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Чернігівгаз» по 81 грн 20 коп. судового збору з кожного. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2014 року залишене без змін.

Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 листопада 2014 року ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 23 травня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи ухвалу апеляційного суду, суд касаційної інстанції виходив з того, що залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не перевірив і не спростував доводи відповідача про відсутність його вини та умислу на пошкодження лічильника, у той час, як встановлення наявності вини споживачів щодо пошкодження лічильника впливає на правильність вирішення спору.

Доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду першої інстанції, яке апелянт просить скасувати та у задоволенні позову відмовити, є посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

До початку розгляду справи апеляційним судом позивачем через представника, надано заяву про відмову від позову з посиланням на ст.ст. 27, 31, 174, 205,206 ЦПК України, так, як 26.03.2014 року ОСОБА_1 добровільно уклав договір реструктуризації заборгованості ( збитків) і на день розгляду справи в апеляційному суді заборгованість повністю погашена. В заяві зазначається, що наслідки відмови від позову та закриття з цих підстав провадження у справі позивачу роз"яснені і зрозумілі. Згідно довіреності від 21.07.2014 року представник позивача ОСОБА_7 уповноважена заявляти відмову від позову ( а.с.168).

На запит суду також надана відповідь, що сума заборгованості сплачена ОСОБА_1 не в зв"язку з виконанням рішення суду від 26 березня 2014 року, а у зв"язку з визнанням боргу, тому виконавче провадження на примусове виконання рішення суду не відкривалось.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник проти задоволення клопотання про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі заперечували, пояснюючи, що сплата заборгованості відбулась під примусом позивача, так як була небезпека залишитись без газопостачання взагалі.

Представник позивача у судове засідання не з"явився, заявивши клопотання про розгляд справи без участі позивача, на вимогу апеляційного суду надав інформацію про те, що сума, яка була сплачена відповідачами добровільно без будь якого примусу, свідчить про те, що відповідачі визнали заборгованість ( у вигляді збитків), добровільно сплативши її.

Вислухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, обговоривши заяву позивача про відмову від позову з закриттям провадження у справі, апеляційний суд вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитись від позову протягом усього часу судового розгляду, зробивши про це усну чи письмову заяву. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Законодавством передбачено єдиний випадок, коли суд не приймає відмову від позову. Так, відповідно до ч.5 ст.174 ЦПК України суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку представляє. Таких обставин по даній справі не встановлено, як і не встановлено інших правових перешкод для задоволення заяви про відмову від позову на стадії апеляційного розгляду.

Враховуючи, що право представника на відмову від позову перевірене і підтверджується наявною у матеріалах справи довіреністю , про наслідки відмови від позову представник позивача повідомлений і перешкод для прийняття відмови від позову, визначених ч.5 ст.174 ЦПК України судом не встановлено, колегія суддів приходить до висновку, що заява ПАТ „Чернігівгаз" про відмову від позову підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі чи залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205,207 ЦПК України.

Доводи ОСОБА_1 та його представника відносно того, що відмова позивача від позову позбавляє відповідача можливості довести неправомірність нарахування йому збитків та примусове укладення договору реструктуризації заборгованості, яку він сплатив під тиском обставин, не можуть бути прийняті апеляційним судом, як підстава для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову, оскільки, приймаючи відмову від позову та закриваючи провадження по справі, суд скасовує рішення суду першої інстанції, отже, відповідач не позбавляється права та можливості доводити неправомірність дій позивача та захистити право, яке вважає порушеним, у інший, законом передбачений спосіб.

У той же час, скасовуючи рішення та закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції не має правових підстав вирішувати питання повороту виконання рішення, як те передбачено ст. 380 ЦПК України, оскільки юридичного та фактичного виконання саме оскаржуваного та скасованого рішення Прилуцького міськрайонного суду від 26.03.2014 року, як стверджує відповідач, не було.

По справі встановлено, що нарахована сума заборгованості станом на 23.06.2014 року визнана відповідачем та сплачена ним на підставі договору реструктуризації ( а.с.166,169, 1..), а не на виконання рішення суду.

Виходячи з роз"яснень Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп-2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу ( божнику) всього одержаного за скасованим рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням судового рішення та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Керуючись ст. ст. 174, 205, 306, 307, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області скасувати.

Прийняти відмову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА « ЧЕРНІГІВГАЗ» від позову до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування збитків. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:Судді: