Справа № 711/1807/15-к
Провадження №1-кп/711/157/15
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2015 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого - судді Кучеренко В.Г.
при секретарі - Гладиш О.Ю.
з участю: прокурорів - Колісник Ю.А., Мирончук М.С.,
захисників - ОСОБА_1, Гаврильченко І.М.
потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Катарбей, Тулунського району, Іркутської області, українця, громадянина України, одруженому, пенсіонеру, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимому, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Обвинувачений ОСОБА_4, 04.05.2014 року близько 18 години, знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 в м.Черкаси, де проживає потерпілий, в ході конфлікту, який виник раптово, на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 один удар кулаком правої руки в область нижньої щелепи зліва, від чого потерпілий упав на землю обличчям догори. Та, продовжуючи свої умисні дії, в той час коли ОСОБА_3 знаходився в положенні лежачи обличчям догори, ОСОБА_4 намагався нанести удар правою ногою в область голови потерпілого, проте останній, заблокував удар лівою рукою, та удар прийшовся в область лівої руки потерпілого. Після чого в той час коли останній перевернувся на живіт, ОСОБА_4 умисно наніс один удар невстановленим під час досудового слідства предметом в область потиличної частини голови потерпілого, від чого останній короткочасно втратив свідомість. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді садна лівого ліктьового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1963 від 24.09.2014 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; травми голови зі струсом головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1963 від 24.09.2014 відносяться до ватегорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; двобічного перелому нижньої щелепи, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1963 від 24.09.2014 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 04 травня 2014 року близько 18.00 год. він за проханням свого свата приїхав до нього додому для того щоб допомогти йому врегулювати конфлікт з сусідами, який триває вже тривалий період часу, а саме сват повідомив ОСОБА_4, що знову обплювали ворота на його гаражі біля будинку АДРЕСА_2 в м.Черкаси. Коли ОСОБА_4 приїхав до свата він покликав сусідів, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 для того, щоб поговорити та примирити їх зі сватом. Ближче за всіх стояв ОСОБА_3 у якого ОСОБА_4 почав питати хто це робив у відповідь на, що останій почав відпиратися та казати, що він нічого не робив тоді ОСОБА_4 долонею вдарив його по щоці і той упав. Інших ударів ОСОБА_3 він не наносив. Після чого він відійшов побачивши як потерпілий сплювував кров він вибачився та сказав, що переплутав його з іншим. В цей час підійшов ОСОБА_5 та сказав, що викликав працівників міліції.
Цивільні позови не визнає в повному обсязі. У вчиненому щиро кається. Він знайомий з матеріалами кримінального провадження і визнає всі докази, які були зібрані органами досудового розслідування і їх не оспорює. Йому роз'яснена ч.3 ст.349 КПК України, він правильно розуміє фактичні обставини кримінального провадження і їх не оспорює, добровільно просить судовий розгляд провести в порядку ч.3 ст.349 КПК України, йому також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку.
Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 04.05.2014 р. приблизно о 18 годині до нього постукали в квартиру. Відкривши
двері, він побачив невідомого йому чоловіка, який представився ОСОБА_4 - родичем
ОСОБА_6, поряд з ним стояв ОСОБА_7. Незнайомець
запитав як його звати. Він представився ОСОБА_3 і він запросив його вийти у двір
побалакати. Він взяв з собою паспорт, оскільки вважав, що прибули працівники міліції і
вийшов у двір. Зліва від гімнастичної перекладини стояв чоловік на ім'я ОСОБА_4, а позаду
нього лівіше біля мікроавтобусу "Мерседес" д.н.з. НОМЕР_1 знаходилось ще сім незнайомих
йому молодих осіб. Справа стояв ОСОБА_6 та його син ОСОБА_7
За ним вийшов сусід з кв.№5 - ОСОБА_5 (як він потім довідався його ОСОБА_4 також позвав поговорити).
ОСОБА_8 продовжував поводитись ще більш агресивно. Оцінивши ситуацію, він сказав
ОСОБА_5, щоб він викливав міліцію, після чого спитав ОСОБА_8, чи не є він
працівником міліції. Отримавши негативну відповідь, він повідомив так, щоб чули всі, що
викликає міліцію, і діставши телефон, почав набирати номер. ОСОБА_9 нічого не
пояснюючи йому лівою рукою вибив у нього мобільний телефон, а правою рукою безпричинно і зненацька наніс удар в ліву частину
шелепи, від чого він відчув гострий біль в області обличчя і пошкодження передніх зубів та
впав на землю. Перебуваючи в лежачому стані, він спробував підвестись, однак ОСОБА_9
правою ногою намагався ударити його в голову, але він встиг ухилитись і закритись лівою
рукою. Удар був дуже сильний, оскільки навіть будучи промахом пройшов по руці і через
одежу здер біля ліктя шкіру. По інерції він перевернувся на живіт і знову спробував
піднятись, але відчув поштовх у потилицю після чого у нього все потемніло перед очима і він
втратив свідомість.
Враховуючи, що учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ними не оспорюються, з'ясовано, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд проводить судовий розгляд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні стосовно фактичних обставин кримінального провадження, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Суд вважає, що повідомлена підозра доведена і дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.122 КК України, як нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризуються позитивно.
В якості пом'якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин суд враховує щире каяття.
Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 обставин суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих його покарання обставин та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, шляхом застосування ст. 75 КК України.
Суд вважає, що заявлений позов прокурора про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 1997,68 грн. в рахунок відшкодування закладу охорони здоров'я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення підлягає повному задоволенню, так як позов є обґрунтованим, документально підтвердженим та доведеним матеріалами кримінального провадження і належить до повного задоволення, тому що в результаті злочинних дій обвинуваченого медичному закладу були завдані майнові збитки на вказану суму.
При розгляді цивільного позову потерпілого ОСОБА_3, який в результаті отримання середнього ступеня тяжкості тілесних пошкоджень знаходився на лікуванні, отримав моральну травму та заявив вимоги про відшкодування 1227,53 гривні матеріальної шкоди, 263000,00 гривень моральної шкоди та витрат на проведення експертного дослідження в сумі 3034,00 гривні судом встановлено наступне: згідно висновку судово-медичної експертизи №1963 від 24.09.2014 року у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двобічного перелому нижньої щелепи, травма голови зі струсом мозку та садно ліктьового суглобу, які відносяться відповідно до середньої тяжкості з тривалим розладом здоров'я, легких з короткочасним розладом здоров'я та легких тілесних ушкоджень. Свої позовні вимоги ОСОБА_3 по відшкодуванню матеріальних збитків мотивує наданими копіями чеків та квитанцій про затрати на придбання ліків та отримання медичної допомоги, а моральну шкоду обґрунтовує наданим висновком №03 від 17.02.2015 року експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження, проведеного за ініціативою позивача юридичним психологом вищої категорії ОСОБА_10. Відповідно даного висновку, проведеного за ініціативою адвоката Гаврильченко І.М. - представника по договору потерпілого ОСОБА_3, ситуація конфлікту від 04.05.2014 року для ОСОБА_3 була психотравмувальною, була спричинена моральна шкода і можливий розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті становить 216 мінімальних заробітних плат, тобто 263000,00 гривень.
Згідно вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільних прав на їх відшкодування. При цьому збитками є наряду з іншим витрати, які особа зробила для відновлення свого порушено права - реальні збитки. Тому суд вважає за необхідне понесені потерпілим реальні збитки на придбання ліків та лікування в розмірі 1227,53 гривні такими, що підлягають до відшкодування і стягненню з винної особи в повному обсязі.
Відносно вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить із вимог ст..23 ЦК України, згідно якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року за №4 «Про судову практику у справах про відшкодування морально (немайнової) шкоди» із змінами відповідно постанови Пленуму ВС України від 25.05.2001 року №5 розмір відшкодування морально (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.
Виходячи з даних засад і визнаючи факт спричинення потерпілому ОСОБА_3 в результаті вчиненого відносно нього протиправного діяння моральної шкоди при визначенні розміру відшкодування даної шкоди суд критично оцінює наданий представником потерпілого ОСОБА_3 висновок №03 від 17.02.2015 року експертного дослідження за результатами проведення психологічного дослідження, при цьому враховує, що даний висновок зроблено за межами кримінального процесу по запиту адвоката потерпілого, що в самому висновку відсутні вказівки на наявність у особи, яка проводила експертне дослідження дозволів відповідних органів на проведення даного роду досліджень та експертиз, що самі висновки дослідження не носіть категоричного характеру, а вказують, що мають вірогідний характер, хоч примінена методика визначення розміру моральної шкоди ОСОБА_11 при всіх її недоліках являється найбільш успішною і пристосованою до вимог судочинства України. Таким чином суд приходить до висновку, що дане дослідження носить в частині встановлення розміру морального відшкодування тільки науково-рекомендаційний характер. Тому суд, виходячи з вище наведеного та керуючись принципами розумності й справедливості приходить до висновку, що розмір морального відшкодування потерпілому ОСОБА_3 становить 10000,00 гривень і підлягає стягнення з винної особи на користь потерпілого. При цьому суд не вбачає підстав для задоволення вимог потерпілого про відшкодування затрат на проведення вище вказаного експертного дослідження в сумі 3034,00 гривні, так як дане дослідження проведено поза межами процесу, з власної ініціативи потерпілого, на свій розсуд.
Крім того суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь ОСОБА_3 17000 грн. витрат на правову допомогу надану адвокатом Гаврильченко І.М.
Процесуальних витрат по справі не має. Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст.ст.370, 373 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання в виді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.2 - 4 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись до неї на реєстрацію.
Цивільні позови задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 1997, 68 грн. на користь Черкаської обласної ради, які витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_13 Комунальним закладом «Обласна лікарня - центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Черкаської обласної ради та зарахувати їх до загального фонду обласного бюджету Черкаської області «інші надходження», розрахунковий рахунок 31410544700001, МФО 854018, Код 37930566, банк одержувач ГУДКСУ у Черкаській області.
Стягнути з ОСОБА_4 1227,53 грн. на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування майнової шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, 17000 грн. витрат пов'язаних з наданням юридичної допомоги. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси який його ухвалив протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: В. Г. Кучеренко
Судове рішення № 47263020, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 22.07.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 711/1807/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: