Постанова № 4726134, 26.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 р. справа № 2а-11826/09/0570

час прийняття постанови: 14.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріФенделєвій В.Є.

за участю представників позивача Скрипник Г.Ф., Тонкошкура Е.В.

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 18 червня 2009 року № 176,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 18 червня 2009 року № 176.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно рішення відповідача від 18 червня 2009 року № 176 до позивача застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 123089.54 грн. та вилучено з рахунку підприємства в дохід бюджету безпідставно отриману суму виручки у розмірі 61544.77 грн. Проте, позивач не може погодитись з такими діями відповідача з огляду на наступне.

Надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання юридичним особам, субєктам підприємницької діяльності та фізичним особам здійснюється позивачем на підставі договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Пункт 5.2 договору купівлі-продажу теплової енергії та додаток № 2 містять істотні умови обліку теплової енергії за які проводяться нарахування у разі наявності у споживача власних теплових мереж, технічні характеристики теплотраси та умови позначення, у тому числі межу балансової належності (відповідальності), протяжність мережі споживача, діаметр трубопроводів та тип прокладки теплотраси, що перебуває на балансі споживача згідно наданої схеми.

Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), та яка згідно з вказаними Правилами є межою розподілу мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.

При формуванні тарифів на послуги з централізованого опалення були враховані до уваги лише витрати теплової енергії по теплових мережах, які знаходяться на балансі теплопостачальної організації.

Позивач зазначає, що розрахунки витрат теплової енергії при її транспортуванні тепловою мережею теплопостачальної організації та окремо мережами споживача виконано на підставі державних і галузевих нормативів використання палива.

Тому просить суд визнати недійсним рішення відповідача від 18.06.2009 року № 176 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в загальній сумі 184634.31 грн.

Представники позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просили позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не надав. Причини неявки суду не повідомив. Заперечення проти позову або заяву про визнання позовних вимог суду не надав.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 15.02.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 606776 /а.с. 205/; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 00131133, що підтверджується довідкою АБ № 044906 /а.с. 206/; діє на підставі Статуту, затвердженого наказом начальника управління житлового та комунального господарства від 03.04.2006р. № 73 /а.с. 202-204/.

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Повноваження та компетенція відповідача визначена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі «Держцінінспекція») є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки і підпорядковується йому; Держцінінспекція має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Директивним наказом Мінекономіки від 01.03.2001 року № 3-Д «Про відносини з Державною інспекцією з контролю за цінами, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра економіки України», визначено стратегічні цілі та основні завдання Держцінінспекції, якими є забезпечення реалізації державної цінової політики шляхом організації та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, установлення та застосування цін і тарифів; Держцінінспекція самостійно виконує функції, які передбачені законодавством України з діяльності органів виконавчої влади - юридичних осіб, а також специфічні контрольно-наглядові функції з реалізації цінової політики держави в межах завдань, визначених Кабінетом Міністрів України, та прав, наданих для їх виконання.

Статтею 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачена відповідальність за порушення державної дисципліни цін: вилучення в доход відповідного бюджету суми необґрунтовано одержаної виручки та стягнення штрафу.

Держцінінспекціям відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 2000 року № 1159/2000, надано право застосовувати відповідно до законодавства України до суб'єктів підприємництва економічні (фінансові) санкції.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області у період з 3 червня 2009 року по 12 червня 2009 року відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами» та п. 4.1.3 Плану роботи держінспекції з контролю за цінами в Донецькій області на ІІ квартал 2009 року була проведена перевірка Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради з питання додержання субєктом господарювання вимог законодавчих і нормативних актів порядку формування та застосування тарифів на послуги з теплопостачання та порядку надання інших послуг /а.с. 8-26/.

За результатами проведеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було складено акт перевірки від 12 червня 2009 року за № 395, яким встановлено, що позивачем включено в структуру регульованих цін (тарифів) на послуги з централізованого опалення для інших споживачів не передбачені законодавством витрати за період з 01.12.2008 року по 05.05.2009 року на суму 61544.77 грн., чим було порушено вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води», рішення Краматорського міськвиконкому «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення» /а.с. 26/.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області стосовно позивача прийнятий припис № 223-176 від 18 червня 2009 року про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, вимогою якого було усунути порушення порядку встановлення розмірів плати за надання послуг шляхом їх приведення у відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, п. 5 ч. 2 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води та рішення виконкому Краматорської міської ради від 17.09.2008 року № 513 /а.с. 32/.

За матеріалами проведеної перевірки заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області у відповідності з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами прийнято рішення від 18 червня 2009 року № 176 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради, яке було направлено відповідачу для виконання в 10-денний термін шляхом самостійного перерахування суми застосованих економічних санкцій у розмірі 184634.31 грн. /а.с. 34/.

В рішенні № 176 від 18 червня 2009 року встановлено, що розмір безпідставно отриманої сума виручки в результаті порушення позивачем державної дисципліни цін склав 61544.77 грн. та заснований штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 123089.54 грн.

Суд з таким рішенням відповідача не може погодитись з огляду на наступне.

В силу положень Господарського кодексу України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між виробником/виконавцем послуг (позивач) та споживачами мають регулюватись виключно на договірних засадах.

Так, частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» установлені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, якими є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

Між Комунальним виробничим підприємством «Краматорська тепломережа» (теплопостачальна організація) та Територіальним управлінням державної судової адміністрації в Донецькій області (споживач) (договір № 115 від 01.08.2007 року), Донбаською Державною машинобудівною академією (договір № 112 від 21.08.2007 року), Дочірнім підприємством «Спеціалізоване управління № 451» Акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» (договір № 22 від 01.08.2007 року), Державним підприємством «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (договір № 16 від 01.02.2008 року), Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (договір № 98 від 01.08.2007 року), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузіря» (договір № 33 від 01.08.2007 року), Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафта» (договір № 71 від 01.08.2007 року), Товариством з обмеженою відповідальністю «Бомонд» (договір № 39 від 06.10.2006 року), Структурним підрозділом «Виробничо-торговий комплекс «Донецький» орендного підприємства «Шахта ім. Засядько» (договір № 37 від 01.08.2007 року), Прокуратурою Донецької області (прокуратура м. Краматорська) (договір № 118 від 01.08.2007 року), Міським відділом управління МВС України у Донецькій області (м. Краматорськ) (договір № 5 від 01.08.2007 року) були укладені договори купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді /а.с. 42-45, 56-59, 72-75, 87-90, 99-101, 112-115, 126-129, 140-143, 157-160, 171-174, 186-189/.

Відповідно до умов укладених договорів теплопостачальна організація (позивач) зобовязується постачати вчасно та відповідної якості теплову енергію в гарячій воді, а споживач зобовязується приймати та своєчасно оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 облік споживання теплової енергії проводиться за показами приладів обліку (розрахунковим способом).

Відповідно до п. 5.2 встановлення приладів обліку виконується за проектом на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача, узгодженим з теплопостачальною організацією. У разі встановлення приладів обліку теплової енергії не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначеної за фактичними показниками приладів обліку, додаються втрати на дільницях теплової мережі, що перебувають на балансі споживача, від межі балансової належності до місця встановлення приладів вимірювання температур.

Відповідно до п. 6.3 оплата виконується на підставі рахунків-актів, а за наявності приладів обліку на підставі рахунків-актів і актів приймання-передачі теплової енергії.

Як вбачається з договорів, додатків до них та додаткових угод, всі вони підписані сторонами без зауважень або заперечень, підписи скріплені печатками та вони повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі укладених з зазначеними вище споживачами договорів на купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді теплопостачальна організація (позивач) виставляла до сплати рахунки-акти за спожитий обєм теплової енергії згідно показань лічильників /а.с. 51-55, 67-71, 82-86, 94-98, 107-111, 121-125, 135-139, 152-156, 166-170, 181-185, 197-201/.

Як вбачається з акту перевірки відповідач вважає, що Комунально-виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради виставляло до сплати споживачам (відповідно до договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді) компенсації втрат теплової енергії лише у власних теплових мережах (10.66%).

Проте, відповідно до п. 5.2 договорів купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, визначено порядок обліку теплової енергії у разі наявності у споживача власних теплових мереж, а саме, як вбачається з зазначеного пункту договорів та додатків № 2, вони містять істотні умови обліку теплової енергії за які провадяться нарахування у разі наявності у споживача власних теплових мереж, технічні характеристики теплотраси та умовні позначення, в тому числі межу балансової належності (відповідальності), протяжність мережі споживача, діаметр трубопроводів та тип прокладки теплотраси, що перебуває на балансі споживача згідно до схем.

Як вбачається із схем, які є додатками № 2 до вищенаведених договорів, сторонами оговорені та затверджені межі балансової належності (відповідальності), також сторонами узгоджені точки розподілу, в яких відбувається передача послуг за договорами (передача теплової енергії), тобто це свідчить про те, що у кожного із споживачів є власна теплова мережа у звязку з чим теплова енергія транспортується позивачем до встановлених споживачам лічильників з використанням їх теплових мереж.

Відповідно до рахунків-актів Комунально-виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради виставляло споживачам до сплати компенсацію втрат теплової енергії у мережах споживачів, а не тільки у власних теплових мережах, як зазначається відповідачем.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Кабінет Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» межа балансової належності (відповідальності) - межа розподілу теплової мережі між теплопостачальною організацією і споживачем.

Відповідно до п. 20 Постанови Кабінет Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.

Відповідно до п. 23 Постанови Кабінет Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Кабінет Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, що занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, на основі показів яких визначається обсяг спожитої теплової енергії, здійснюється контроль за параметрами теплоносія і налагодження режиму роботи теплового обладнання

Таким чином, суд проаналізувавши вищенаведене, дійшов висновку, що позивач відповідно до умов чинного законодавства зобовязаний включати до тарифу про сплату за теплову енергію втрати теплової енергії як у власних мережах, так й у мережах споживачів.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем обґрунтування своєї позиції у суді було доведено.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення № 176 від 18.06.2009 року та таким, яке підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 227, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення від 18 червня 2009 року № 176 - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 176 від 18 червня 2009 року про застосування до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2-б; р/р 26006235886010 в обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» м. Донецьк, МФО 334011, код ОКПО 0131133) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 26 серпня 2009 року в присутності представників позивача.

Повний текст постанови складений та підписаний 31 серпня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Могильницький М.С.