Постанова № 4726019, 03.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2009 р. справа № 2а-2а-9765/09/0570

час прийняття постанови: 12.25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретаріХимич М.В.

за участі представників позивача Золотько С.В., Серебрякова В.А., Бєляєва А.П..,

представників відповідачаМарущенко В.Р., Нікітіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови про застосування економічних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження в Донецькій області була проведена перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів в теплосиловому цеху Відкритого акціонерного товариства «Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча», за результатами якої був складений акт від 24.02.2009 року №15-6/89-04/М планової перевірки позивача. В результаті перевірки були виявлені порушення в перевитраті електричної енергії внаслідок завищення температури стислого повітря на вході компресора ст.4 теплосилового цеху, який склав 148,5 тис кВт.год/рік (148525,7 кВт год/рік згідно доповненням до акту). На підставі акту начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області винесено постанову №15/103-КП04/М2 від 13.03.2009 року про сплату підвищеної плати за перевитрати електроенергії складає 139590,00 грн. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та просить його скасувати, оскільки розмір підвищеної платні розрахований за «Методикою визначення неефективного використання ТЕР М-00013184.0.022-01», затвердженою Наказом Держкоменергозбереження України №113 від 26.10.2001 року, яка на сьогодні не є дійсною. Крім того, позивач вважає, що ним було допущене не марнотратство, а перевитрата електроенергії. Позивач просив скасувати постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області №15-6/103-КП04/М-2 від 13.03.2009 року.

Представники позивачів в судовому засіданні надали пояснення, аналогічні обставинам викладеним в справі. Просили задовольнити позов в повному обсязі.

Крім того в зазначених поясненнях представниками позивача було зазначено, що планова перевірка теплосилового цеху комбінату, за результатами якої був складений акт та оскаржувана постанова проводилась інспекцією в порушення графіку перевірок, затвердженим Головним державним інспектором.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, в обґрунтування чого зазначили, що спірна постанова територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області "Про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів" прийнята згідно з чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників позивачів, а також заперечення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов Відкритого акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови про застосування економічних санкцій обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Структурною одиницею урядового органу державного управління Державної інспекції з енергозбереження територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча», за результатами якої складений акт № 15-6/89-04/М від 24.02.2009 року з додатками (а.с. 6-17).

На підставі акту перевірки № 15-6/89-04/М від 24.02.2009 року винесено постанову № 15-6/103-КП04/М-2 від 13.03.2009 року (а.с. 19-21) про сплату підвищеної плати за перевитрати електроенергії, якою застосована до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат ім. Ілліча» підвищена плата за перевитрати електричної енергії 148,5 тис.кВт.год/рік в розмірі 139590,00 грн.

Зазначену постанову суд скасовує частково з огляду на наступне.

Здійснення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу згідно з Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 року № 1573/99, покладено на Міністерство палива та енергетики України, яке є центральним органом державної виконавчої влади.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 «Питання Державної інспекції з енергозбереження» з подальшими змінами і доповненнями, Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, яка відповідно до законодавства виконує контрольно наглядові функції щодо використання паливно енергетичних ресурсів.

Відповідно до Закону України «Про енергозбереження», зокрема ст. 5, субєктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються: проведення енергозберігаючої полити та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва.

Як вбачається з постанови, відповідачем встановлене наступне порушення: перевитрати електричної енергії внаслідок перевищення температури стисненого повітря на виході з компресора ст.№4 ЦТК-3 теплосилового цеху, що є порушенням ст.11 Закону України «Про енергозбереження».

З зазначеного свідчить, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови є висновки акту перевірки № 15-6/89-04/М від 24.02.2009 року.

Механізм накладення та стягнення підвищеної плати визначено наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 р. № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», зареєстрованого у Мінюсті України 25.09.00 р. за № 653/4874.

Відповідно до п. 12 Порядку, за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити йогоу Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», передбачено ряд економічних заходів для забезпечення енергозбереження, але оскільки до позивача прийняті економічні санкції у виді підвищеної плати, то основою для цієї відповідальності може виступати лише п. «е» та п. «є» цієї статті, а саме: введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами; застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Згідно вимог ч. 1 ст. 17 цього Закону економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів; несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам; невиконання чи несвоєчасне виконання приписів органів державного управління енергозбереженням щодо усунення фактів марнотратного витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до преамбули Закону України «Про енергозбереження», марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів" - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів); нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів" - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Як вбачається з пояснень відповідача, при перевірці встановлено факт перевищення фактичних показників питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на виробництво основних видів продукції в 2008 році понад затверджені загальновиробничі норми витрат ПЕР за той же період, а саме перевищення питомої норми споживання електричної енергії на виробництво теплової енергії промкотельними у розмірі 65,5 тис.кВт.год/рік на суму 51,090 тис.грн.; встановлено факт перевитрат електроенергії внаслідок перевищення температури стиснутого повітря на виході з компресора ст.№4 ЦТК-3 теплосилового цеху у розмірі 148,5 тис.кВт.год/рік на суму 139,590 тис.грн.

Відповідно доабз.2 ст.17 Закону, за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів.

В той же час, судом встановлено, що при розрахунку підвищеної платні було взято час роботи компресора за 12 місяців (з лютого 2008 року по січень 2009 року) 4332 години та середня вартість електроенергії по теплосиловому цеху в січні 2009 року 0,47 грн./кВт.час.

Суд вважає, що відповідач не врахував той факт, що підвищена плата розраховуються за період з лютого 2008 по січень 2009 року, а тому була застосована вартість електроенергії що не відповідає обставинам справи.

Натомість, суд прийшов до висновку, що для розрахунку суми підвищеної плати, необхідно брати не середню вартість електроенергії за січень 2009 року, а середню вартість з розрахунковий період, яка згідно довідки теплосилового цеху комбінату (а.с.18), складає 0,4048 грн./кВт.час.

Таким чином, розмір підвищеної плати з урахуванням даних, наданих теплосиловим цехом комбінатом складає 120225,60 грн.

Виходячи з даних розрахунків, суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, а саме завищена сума підвищеної плати за нераціональне використання електроенергії на 19364,40 грн.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Позивачем в судовому засіданні не доведено правомірність спірної постанови, таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Крім того, доводи позивача стосовно того, що перевірка проводилась інспекцією в порушення графіку перевірок, затвердженого Головним державним інспектором, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідає дійсності, оскільки згідно Графіку проведення перевірок підрозділів Відкритого акціонерного товариства «ММК ім..Ілліча» на 2009 року та Плану проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях на 2009 рік та перевірок підприємств ПЕК та ЖКГ щодо підготовки їх до роботи в осінньо-зимовий період 2009-2010 років територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, перевірка теплосилового цеху була запланованою та проводилась згідно графіку.

Виходячи з викладеного, суд прийшов до висновку, що постанова Територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження №15-6/103-КП04/М-2 від 13.03.2009 року повинна бути частково скасована, а саме в частині 19364,40 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Маріупольській металургійний комбінат імені Ілліча» до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанови про застосування економічних санкцій задовольнити частково.

Скасувати постанову №15-6/103-КП04/М-2, прийняту територіальним управлінням по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження 13.03.2009 р., в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» економічних санкцій у вигляді підвищеної плати в розмірі 19364 (девятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 40 коп.

В задоволенні іншій частини позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» судові витрати в розмірі 1(одна) грн. 70 коп.

Повний текст постанови виготовлений 8 вересня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шальєва В.А.