Ухвала суду № 47257344, 23.07.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/839/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Куц В. І.Номер провадження 11-кп/788/352/15 Суддя-доповідач - Макаровець А. М. Категорія - Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Макаровець А. М.,

суддів - Демченка М. О., Рунова В. Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження №12015200260000188 від 04 березня 2015 року, за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Басівка Сумського району Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

До апеляційного суду Сумської області надійшли апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні Кушніра А.О.

До початку розгляду справи по суті прокурор подав заяву про відмову від апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого просить вирок Сумського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_3 змінити, пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши відносно нього ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з вироку суду, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 04 березня 2015 року близько 7 годин ранку, він, з метою викрадення металевих предметів, що знаходяться на місці поховання померлих, переслідуючи корисливий мотив, прийшов на цвинтар, що розташований в смт. Степанівка, Сумського району.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливого мотиву, ігноруючи громадську мораль у сфері шанобливого ставлення до померлих та місць поховання, підійшов до могили, де похований ОСОБА_6, який являється братом потерпілої ОСОБА_7, та побачивши навколо його могили металеву огорожу, у вигляді металевих стовпів, у нього виник умисел на їх викрадення з метою подальшого продажу для задоволення своїх особистих потреб. Так, ОСОБА_3, відігнувши кріплення, на яких висіли ланцюги, зняв їх, заволодів ними та поклав до двох мішків, які до цього взяв із собою. Дані металеві ланцюги ОСОБА_3 вивіз з території цвинтаря на санчатах, які раніше взяв із собою та попрямував у напрямку центру смт. Степанівка, Сумського району, для їх продажу, де того ж дня, близько 8 години 30 хвилин був зупинений працівниками міліції , які виявили та вилучили в нього вищевказані металеві ланцюги.

В результаті вчинення ним даного кримінального правопорушення, потерпілій ОСОБА_7 була заподіяна майнова шкода на суму 118 грн. 80 коп.

Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 297 КК України та призначено йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 184 грн. 14 коп. судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст.100 КК України.

Вимоги апеляційної скарги захисник ОСОБА_4 мотивує тим, що:

- призначаючи ОСОБА_3 покарання, пов'язане з позбавленням волі, суд, не в повній мірі прийняв до уваги пом'якшуючі обставини, а саме: повне визнання вини, сприяння розкриттю скоєного ним злочину, від його дій не настало тяжких наслідків, матеріальних збитків по справі немає, викрадені предмети повернуті потерпілій, цивільний позов по справі відсутній;

- ОСОБА_3 не судимий, є пенсіонером, протиправне діяння скоїв з приводу відсутності коштів для поїздки до місця проживання, та придбання продуктів харчування, мети збагатитися у нього не було, на час розгляду справи в суді він неофіційно працює у приватного підприємця, щиро розкаюється в скоєному, тому позбавляти його волі та ізолювати від суспільства немає потреби.

Заслухавши доповідь головуючого судді про зміст оскарженого судового рішення, обвинуваченого ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.297 КК України , за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 за ч.3 ст.297 КК України кваліфіковано вірно.

Санкцією ч.3 ст.297 КК України передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від чотирьох до п'яти років або позбавленням волі від чотирьох до семи років.

Так, вирішуючи питання, яка саме міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_3, суд першої інстанції, враховуючи пом'якшуючі обставини, а саме, те, що обвинувачений повністю визнав вину і розкаявся у вчиненому, має пенсійний вік, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення покарання, з застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, оскільки за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд першої інстанції належним чином вмотивував своє рішення в цій частині.

Тому, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про те, що судом при призначенні ОСОБА_3 покарання, пов'язаного з позбавленням волі, не враховані обставини, що пом'якшують покарання, на думку колегії суддів не заслуговують на увагу.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 скоїв у зв'язку з відсутністю коштів для поїздки до місця проживання, та придбання продуктів харчування, колегія суддів не може прийняти при винесенні рішення, як такі, що пом'якшують покарання чи істотно знижують ступінь небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, оскільки зі змісту матеріалів кримінального провадження та апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_3 є пенсіонером, крім того він неофіційно працює, що не позбавляє його можливості забезпечувати себе необхідним. При цьому, зазначені підстави, на які посилається захисник, жодним чином не можуть виправдовувати протиправність дій обвинуваченого.

Безпідставними, на думку колегії суддів, є також доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про те, що у суду були підстави застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції він неофіційно працює у приватного підприємця.

Так, судом першої інстанції при призначенні покарання обґрунтовано було враховано тяжкість злочину, який відноситься до тяжких злочинів та не встановлено підстав, які б свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. З таким висновком погоджується і колегія суддів, при наявності того, що ОСОБА_3 є особою не судимою в силу ст. 89 КК України.

Так, згідно статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Тому, з урахуванням вищезазначеного колегія суддів прийшла до висновку про те, що відсутні підстави для зміни вироку та задоволення вимог зазначених в апеляційній скарзі захисника обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 20 квітня 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - ОСОБА_4- без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Макаровець А. М. Демченко М. О. Рунов В. Ю.

З оригіналом згідно: суддя А.М. Макаровець