Ухвала суду № 47252436, 20.07.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1138/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1562/15Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого: судді Одринської Т.В.,

суддів: Акопян В.І., Лобова О.А.,

при секретарі: Гнатюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та визнання права власності на ? частину будинку та третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання спільним сумісним майном будинок, який знаходиться за адресою: смт. Котельва Полтавської області, вул. Партизанська, 2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Котелевська селищна рада Полтавської області-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року у задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ майна та визнання права власності на ? частину будинку, відмовлено повністю.

У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та визнання спільним сумісним майном будинок, відмовлено повністю.

З даним рішенням суду не погодились ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які подали на нього окремі апеляційні скарги.

ОСОБА_2 прохає рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року змінити, задовольнивши подану нею позовну заяву та визнавши за нею право приватної власності на ? частину житлового будинку за адресою: Полтавська область, смт. Котельна, вул. Партизанська, №2. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, допущено порушення застосування норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 прохає скасувати рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14.04.2015 року в частині відмови в задоволенні її позовних вимог та встановити факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу з квітня 2005 року по грудень 2010 року, а також прохала визнати спільним сумісним майном ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приватний будинок за адресою смт. Котельна, вул. Партизанська, 2.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів, приходить до висновку, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Котелевської селищної ради Полтавської області №316 від 02 грудня 2008 року (а.с.74), на підставі заяви ОСОБА_4 від 18 листопада 2008 року (а.с.110), був узаконений самовільно збудований житловий будинок у домоволодінні ОСОБА_4 за адресою: смт. Котельва, вул. Партизанська, 2.

Відповідно до технічного паспорта, виготовленого ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» станом на 26 листопада 2012 року; рік забудови житлового будинку, розташованого по вул.. Партизанській, 2 в смт. Котельва, значиться 2008 рік.

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права та їх обтяжень від 28.05.2013 року (а.с.92-93).

Рішенням 26 сесії пятого скликання Котелевської селищної ради Полтавської області

від 16.04.2008 року, ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,15 га по вул. Партизанській, 2 в смт. Котельва, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 162-165).

Рішенням 33 позачергової сесії 5 скликання Котелевської селищної ради Полтавської області від 18 листопада 2008 року, ОСОБА_4 була передана у приватну власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,175 га за цією ж адресою (а.с. 160-161).

Згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Застосування даної норми можливе до відносин між чоловіком і жінкою які не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно п.23 та 24 розяснень Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

ОСОБА_2 звертаючись до суду з даним позовом, зазначила, що проживала разом з ОСОБА_4 з літа 2008 року по 14 лютого 2012 р., мали спільний бюджет та разом будували спірний будинок.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, що позивачем не доведено, що житловий будинок, розташований по вул. Партизанській, 2 в смт. Котельва, є обєктом спільної сумісної власності подружжя, в якому їхні частки рівні, як на те передбачено статтям 10 та 60 ЦПК України.

Враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, місцевий суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.08.1990 року 06.04.2005 року. (а.с.59).

Згідно рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, вбачається, що з 2005 року по грудень 2010 року ОСОБА_3 не проживала спільно з відповідачем, мала низький дохід в звязку з чим самостійно не могла утримувати дорослих дітей, та потребувала допомоги зі сторони їх батька. Відповідач визнавши позов частково, пояснюючи, що не має змоги надати матеріальну допомогу в зазначеному розмірі, оскільки він перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особи щодо якої встановлені ці обставини.

Таким чином, посилання ОСОБА_3 на те, що вони з відповідачем після розірвання шлюбу залишились проживати однією сімєю та разом за спільні кошти будували будинок, спростовується зібраними по справі доказами.

Суд першої інстанції повно та обєктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків районного суду та зводяться до незгоди з рішенням суду.

На підставі викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 304, ч.1 п.1 ст. 307, 308, ч.1 п. 1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1