Ухвала суду № 47246969, 19.09.2013, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2405/13-ц

У Х В А Л А

19 вересня 2013 року м. Кілія.

Суддя Кілійського районного суду Одеської області Балан М.В., розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Центр» про визнання рішень недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

18.09.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Виробничого кооперативу «Центр» про визнання рішення Позачергових Звітно-виробничих загальних зборів членів Виробничого кооперативу «Центр» від 17.09.2013 року.

18.09.2013 року ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою та уточненою заявою про забезпечення її позову до Виробничого кооперативу «Центр» та просить суд:

- заборонити вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь яких відомостей про призначення голови, або директора Виробничого кооперативу «Центр» та змін, доповнень до Статуту, або нової редакції Статуту Виробничого кооперативу «Центр» ЄДРПУО 19054731, затверджених рішенням Позачергових загальних зборів членів Виробничого кооперативу «Центр» від 17.09.2013 року.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що оскільки загальні збори членів Виробничого кооперативу «Центр» від 17.09.2013 року проведені без її участі, що є грубим порушенням її прав, як члена вказаного кооперативу та з метою захисту цих порушених прав, а також з метою недопущення виготовлення фальсифікованих документів, внесення невірних даних в реєстраційні документи Кооперативу, які можут суттєво погіршити її становище та корпоративні права, потрібно обмежити дії направлені на внесення змін у реєстраційні документи Кооперативу.

Згідно зі ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.

У ст. 152 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

В своєму позові ОСОБА_1 зазначає, що 17.09.2013 року були проведені Позачергові загальні збори членів Виробничого кооперативу «Центр», які відбулись на зачиненій території та всупереч статуту Кооперативу без її участі,що є порушенням Статуту та її права як засновника Кооперативу. На зазначених зборах при відсутності кворуму, було прийнято рішення про обрання нового директора Кооперативу та інші питання, які позивачці не відомі, але можуть порушувати її права, як члена Кооперативу. Також позивачка зазначає, що їй навмисно не видають копію рішення позачергових Зборів, з метою завдання перешкод для захисту її порушених прав.

За таких обставин, зважаючи на відповідні положення ст. ст. 151-153 ЦПК України, Постанови Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Центр» про визнання рішення недійсними задовольнити.

Заборонити вчиняти дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь яких відомостей про призначення голови, або директора Виробничого кооперативу «Центр» та змін, доповнень до Статуту, або нової редакції Статуту Виробничого кооперативу «Центр» ЄДРПУО 19054731, затверджених рішенням Позачергових загальних зборів членів Виробничого кооперативу «Центр» від 17.09.2013 року.

Копії ухвали направити ОСОБА_1 та Виробничому кооперативу «Центр».

Стягувач: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, 6830, Одеська область, м. Кілія, вул. Желєзнякова, б. № 16.

Боржник: Виробничій кооператив «Центр», 68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, б. № 24.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до частин 9, 10 ст. 153 ЦПК ухвала про забезпечення позову виконується негайно, а її оскарження, на відміну від ухвали про скасування цього забезпечення, не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» ухвалу може бути предявлено до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.

Особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_2.