Рішення № 47244456, 16.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/10851/13-ц 16.07.2015 16.07.2015 16.07.2015

Провадження №22-ц/784/1833/15

Категорія - 27 Головуючий суду першої інстанції - Боброва І.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2015 р. м. Миколаєва

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Шаманської Н.О.,

суддів: Данилової О.О., Лівінського І.В.

при секретарі судового засідання - Горенко Ю.В.

за участю: відповідачки - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2014 року, ухваленого за позовом

публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»)

до

ОСОБА_3

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначав, що 22 січня 2007 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №640/21-К21, відповідно до якого Банк надав позичальниці кредит у сумі 60 000 доларів США під 13 % річних строком до 21 січня 2022 року.

В цей же день для забезпечення виконання зобов'язань за вищенаведеним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір, згідно якого в іпотеку Банку була передана квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала. Внаслідок цього станом на 10 вересня 2013 року утворилася заборгованість у сумі 81 676,77 доларів США, що еквівалентно 652 842 грн.44 коп. яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 52 752,42 доларів США, що еквівалентно 421 650 грн. 09 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 25 225,04 доларів США, що еквівалентно 201 623 грн.73 коп., пені у сумі 3 699,32 доларів США, що еквівалентно 29 568 грн.62 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання Банку права продажу вказаної квартири з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав, а також з наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2014 року в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на підставі наступного.

Так, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, відповідачка отримала кредит в іноземній валюті, квартира, яка передана нею в іпотеку, єдиним житлом ОСОБА_3, її площа становить менше 140 кв.м, іншого житла на праві власності вона не має.

Проте з такими висновками суду першої інтонації погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 січня 2007 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №640/21-К21, відповідно до якого позичальниця отримала кредит у сумі 60 000 доларів США під 13 % річних строком до 21 січня 2022 року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за вищенаведеним кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 у цей же день був укладений іпотечний договір, згідно якого в іпотеку Банку була передана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 загальною площею 73,5 кв.м.

Додатковою угодою №3 про внесення змін до договору кредиту від 28.07.2010 року збільшена процентна ставка за договором до 15,19% річних і встановлено новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості - 21 січня 2027 року.

У зв'язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору станом на 10 вересня 2013 року виникла заборгованість у сумі 81 676,77 доларів США, що еквівалентно 652 842 грн.44 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 52 752,42 доларів США, що еквівалентно 421 650 грн.09 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 25 225,04 доларів США, що еквівалентно 201 623 грн.73 коп., пені у сумі 3 699,32 доларів США, що еквівалентно 29 568 грн.62 коп.

Зі змісту ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України вбачається, що підставами для дострокового стягнення суми боргу за договором кредиту є порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Такі ж положення зазначені в п. 4.1 іпотечного договору.

Оскільки відповідачка неналежно виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, то з урахуванням положень статей 572, 1050, 1054 ЦК України, статей 12, 33, 35, 39 Закону України «Про іпотеку» вимога позивача про звернення стягнення на іпотечне майно відповідача є правомірною та підлягає задоволенню.

Що ж стосується посилань відповідачки на Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то колегія суддів виходе з наступного.

Відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом його дії не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м для квартири та 250 кв. м для житлового будинку.

З огляду на ст. 3 вказаного Закону він носить тимчасовий характер і втрачає чинність з дня набрання чинності закону, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

За своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмети застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться.

Оскільки Законом не призупиняється дія будь-яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин, зокрема тих, що визначають правові підстави для звернення в судовому порядку стягнення на відповідні предмети забезпечення, його чинність на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки слід задовольнити. В рахунок погашення вищезазначеної кредитної заборгованості, слід звернути стягнення на майно, передане в іпотеку, шляхом надання ПАТ «Укрсоцбанк» права продажу вказаної квартири з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем в порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки слід відстрочити на час дії Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Така правова позиції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6- 57 цс-15 від 27 травня 2015 р.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 5268 судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2014 р. скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 640/21-К21 від 22 січня 2007 р., укладеним між акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_3, яка станом на 10 вересня 2013 року складає 81 676,77 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 652 842 грн.44 коп., з яких: 52 752,42 доларів США, що еквівалентно 421 650 грн.09 коп. - заборгованість за кредитом; 25 225,04 доларів США, що еквівалентно 201 623 грн.73 коп. заборгованість по процентах за користування кредитом; 3 699,32 доларів США, що еквівалентно 29 568 грн.62 коп. пені, звернути стягнення на предмет іпотеки:

- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 73,5 кв.м; житловою площею 49,2 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом надання публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк» права продажу вказаної квартири з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем в порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки відстрочити на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 5268 грн. судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: