Ухвала суду № 47239521, 21.07.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/6446/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Василюк О.С. Провадження № 22-ц/773/1164/15 Категорія: 27 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л.М.

суддів - Антонюк К.І., Здрилюк О.І.,

при секретарі Кирилюку О. О.

з участю:

представника відповідачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2015 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість по кредитному договору № 11/5-ЖР від 17 квітня 2008 року станом на 06 жовтня 2014 року в сумі 369 934, 52 грн. з яких: заборгованість по тілу кредиту - 259 671,85 грн.; заборгованість по відсоткам - 93 439,69 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту - 13 017,36 грн.; штраф за порушення умов договору - 3 805,62 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням суду відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просчть вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Положенням ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 17 квітня 2008 року між ВАТ КБ "Надра"( далі - Банк) та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 11/5- ЖР ( далі - Договір) відповідно до якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості , повернення , строковості та платності грошові кошти у суму 20356,44 доларів США в порядку і на умовах , визначених цим Договором за програмою " Перше житло" ( п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2, 1.3, 1.4 договору кредит надавався на проведення розрахунку по договору купівлі-продажу від 17 квітня 2008 року, що укладений між позичальником та ОСОБА_4, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно (домоволодіння), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі сплатою 13,29% відсотків річних та на строк до 17 квітня 2028 року (а.с.4).

ОСОБА_2 за умовами Договору зобов'язана була сплачувати в рахунок погашення кредиту щомісячно не менше 244,89,00 дол. США ( п.3.3.1 Договору). Факт отримання коштів у кредитора на зазначених умовах відповідач підтвердив в ході судового розгляду.

На забезпечення виконання умов зазначеного Договору 17 квітня 2008 року був укладений договір іпотеки, предметом якого була частина житлового будинку загальною площею 38,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка загальною площею 489 кв.м., яка використовується для обслуговування цього ж житлового будинку.

Як вбачається з заяви на видачу готівки № 848 від 17 квітня 2008 року та меморіального ордеру №11 від 17.04.2008 року ОСОБА_2 отримала від Філії ВАТ КБ « Надра» Луцьке РУ кошти в сумі 20 641,99 дол. США на умовах договору. (а.с.7-8).

Відповідно до п.5.2. Договору за несвоєчасне повернення кредиту та/або процентів за ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення зобов'язання від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 5.3. Кредитного договору передбачено , що у разі порушення Позичальником вимог п.4.3., за виключенням п.4.3.3. , 4.3.4. зазначеного договору Позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10 % від суми Кредиту, визначеної у п.1.1. Кредитного договору, за кожен випадок.

Відповідачка неналежно виконувала умови кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість , яка станом на 06 жовтня 2014 року становила : 29 824,12 дол. США, що еквівалентно 386 194,00 грн. з них: заборгованість по тілу кредиту - 20 067,10 дол. США, екв. 259 849,86 грн.; заборгованість по відсотках - 7 233, 11 дол. США, екв. 93 661,90 грн; пеня за прострочення сплати кредиту - 1 214, 15 дол. США., екв. 15 722,09 грн.; штраф за порушення вимог кредитного договору -1 309,76 дол. США, екв. 16 960,15 грн.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи №183/15 від 21.04.2015 року, зробленої в межах наявних документів, заборгованість за кредитним договором №11/5 -ЖР від 17.04.2008 року станом на 06.10.2014 року становить 27 561,17 доларів США, з них: заборгованість за кредитом -20 051, 88 доларів США; заборгованість за відсотками -7 215, 42 доларів США; пеня за прострочення сплати мінімального платежу - 13 017,36 грн.

Також підтверджено штраф у розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу (несплаченої частини щомісячного платежу) за кожен випадок порушення у відповідності до п.4.3 кредитного договору №11/5-ЖР від 17.04.2008 року у сумі 293, 87 доларів США.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором № 11/5- ЖР від 17 квітня 2008 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги , суд правильно виходив з того , що відповідачка прострочила виконання грошового зобов'язання за Договором внаслідок неналежного виконання умов цього договору, а тому позивач вправі був ставити питання відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України про повернення частини позики, що залишилася та сплату процентів відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, пені та штрафу відповідно до умов Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з договору поруки від 17 квітня 2008року, укладеного між ВАТ КБ "Надра" в особі начальника відділення Філії ВАТ КБ "Надра" Луцьке РУ ОСОБА_5 та ОСОБА_3 останній є Поручителем, який поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. Згідно п. 1.2, 1.3, 1.4 цього договору, Поручитель відповідає перед Кредитором у повному обсязі, а Позичальник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про те, що кредитор (Банк) мав право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором, як від боржника так і від поручителів, оскільки боржник порушив умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно умов договору та неповернені кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість.

Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги, що при ухваленні рішення судом взято до уваги розрахунок суми заборгованості, який базується на припущеннях, оскільки відповідно до вимог, передбачених ст. ст. 10, 59, 60 ЦПК України апелянти не надали суду доказів на спростування розміру заборгованості. Детальний розрахунок експерта проведений на підставі оригіналів документів в т.ч. квитанцій про сплату відповідачем заборгованості по кредиту (а.с. 179-199), відповідає наданим стороною відповідними доказами та не спростовується апелянтами.

Посилання апелянтів на відсутність з матеріалах справи документів що підтверджують утворення заборгованості (від'ємного значення) в бухгалтерському обліку як підтвердження видачі кредиту на умовах кредитного договору не заслуговують на увагу, оскільки з відповідно до розділу 3 договору передбачено порядок надання кредиту, який проводиться шляхом зарахування на поточний рахунок обраного пакету послуг при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США або видачі готівки позичальнику через касу Банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США. Крім того, відповідачі не заперечили отримання, обумовленого у кредитному договорі. Умови кредитного договору відповідач не оскаржив, скарг на дії службових осіб не подав.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, оскільки воно ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 червня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: