Постанова № 47236608, 21.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2015 р. Справа № 922/2811/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Курячий О.П. (дов. б/н від 20.07.2015 р.), Шишлов О.М. (дов. б/н від 01.05.2015 р.)

відповідача - не з'явився

третьої особи - Приходько А.А. (дов. №40-17/20-5416 від 31.10.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Харківської міської ради (вх.№3802Х/1-8) та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (вх.№3342Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 26 травня 2015 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олександр і В", м. Харків

до Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ фірма "Олександр і В", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 272,6 кв. м, з яких: 269,1 кв. м - основної площі по вул. Сержантській, 24, в м. Харкові; судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.05.2015 р. у справі №922/2811/15 (суддя Аріт К.В.) позов задоволено повністю. Визнано за ТОВ фірма "Олександр і В" право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Сержантська, 24, та складається з приміщення № 1-1 мийки загальною площею 36,8 кв. м; приміщення № 1-2 склад загальною площею 33,6 кв. м: приміщення № 1-3 офіс загальною площею 74,5 кв. м: приміщення № 1-4 гаражний бокс загальною площею 70,3 кв. м: приміщення № 1-5 офіс загальною площею 33,4 кв. м: приміщення № 1-6 кімната охорони загальною площею 20,4 кв. м: приміщення № 1-7 душова загальною площею 1,6 кв. м: приміщення № 1-8 вбиральня загальною площею 1,9 кв. м: Всього загальна площа 272,6 кв. м з якої основна 269,1 кв. м, допоміжна 3,5кв. м

Харківська міська рада з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема, зазначає, що позивач не надав доказів свого порушеного права, що в свою чергу, свідчить про відсутність у останнього підстав для визнання права власності на самовільно побудоване нежитлове приміщення в судовому порядку. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю; судові витрати просить покласти на позивача.

Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема, зазначає, що позов направлений не на визнання права власності як такого, а на незаконне, в обхід встановленого чинним законодавством порядку узаконення самочинно збудованого майна. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Позивач проти задоволення апеляційних скарг Харківської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Зокрема, зазначає, що право власності на самочинно побудовані об'єкти набувається не в загальному порядку, а в спеціальному - на підставі рішення суду, прийнятого у відповідності до вимог ст. 376 ЦК України. Просить апеляційні скарги залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Представник Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області в судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради підтримує.

Враховуючи, що апеляційні скарги Харківської міської ради та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області подані на рішення господарського суду Харківської області від 26 травня 2015 року стосуються однієї справи, колегія суддів вважає доцільним об'єднати зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, відзивів на них, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та департаменту, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ фірма "Олександр і В" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11.08.2009 р., зареєстрованого за №828 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. ВМІ № 490320, ВМІ № 490321, ВМІ № 490322; рішення 34-ої сесії 5-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 24.06.2009 р. за №146/09, рішення 38-ої сесії 5-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 25.11.2009 р. за №281/09; додаткового договору від 14.01.2010 р. за №12 ВМК №476154, є власником земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,1884 га, що розташована по вул. Сержантській, 24 у м. Харкові.

Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом серії ЯЛ №179848, зареєстрованим Харківським МВ ХРФ ДП "Центр ДЗК" за №821066800004 (а.с. 12-13).

Кадастровий номер земельної ділянки 6310138500:04:022:0002.

Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу та подальшої експлуатації об'єкту.

На вказаній земельній ділянці ТОВ фірма "Олександр і В" самочинно збудувало нежитлову будівлю.

В листопаді 2006 року ТОВ "Гіпротрактор Харків" виготовлено робочий проект адміністративно-господарської будівлі по вул. Сержантській, 24 у м. Харкові (а.с. 14-20).

КП "Харквське міське БТІ" на нежитлову будівлю 05.03.2015 р. виготовлено технічний паспорт (а. с. 21-27).

Згідно експлікації нежитлова будівля літ. "Б-1" складається з: приміщення № 1-1 мийка загальною площею 36,8 кв. м; приміщення № 1-2 склад загальною площею 33,6 кв. м; приміщення № 1-3 офіс загальною площею 74,5 кв. м; приміщення № 1-4 гаражний бокс загальною площею 70,3 кв. м; приміщення № 1-5 офіс загальною площею 33,4 кв. м; приміщення № 1-6 кімната охорони загальною площею 20,4 кв. м, приміщення № 1-7 душова загальною площею 1,6 кв. м; приміщення № 1-8 вбиральня загальною площею 1,9 кв. м. Всього: загальна площа 272,6 кв. м, з якої основна - 269,1 кв. м, допоміжна - 3,5 кв. м.

На замовлення позивача суб'єктом оціночної діяльності ФОП Лутицький П.І. (сертифікат СОД №15102/13 від 19.08.2013 р., дійсний до 19.08.2016 р.) складено звіт про вартість майна № 66/01-15 від 05.03.2015 р., відповідно до висновку якого ринкова вартість нежитлової будівлі літ. "Б-1", загальною площею 272,6 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Сержантська, 24 складає 972100,00 грн. у т.ч. ПДВ 162016,67 грн. (а.с. 28-49).

Для підтвердження відповідності самовільно побудованої нежитлової будівлі літ. "Б-1" вимогам Сніп та ДБН, позивачем було замовлено у ТОВ "КОНСУЛАТ" (Кваліфікаційний сертифікат експерта з технічного обстеження будівель і споруд серія АЕ №000996, виданий 19.12.2012 року Атестаційною архітектурно-будівельною комісією міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України) технічний висновок: "Про стан будівельних конструкцій і можливості подальшої експлуатації самочинно побудованого громадського будинку - нежитлової будівлі літ. "Б-1", розташованої за адресою: вул. Сержантська, №24 у м. Харкові" (а.с. 75-83).

Відповідно до розділу "Висновки та рекомендації" вказаного технічного звіту всі основні будівельні конструкції деформацій не мають, перебувають у задовільному технічному стані, відповідають існуючим архітектурним, будівельним, санітарним та пожежним нормам та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

З метою оформлення право власності на самовільно побудовану нежитлову будівлю на власній земельній ділянці ТОВ фірма "Олександр і В" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1", загальною площею 272,6 кв. м, з яких: 269,1 кв. м - основної площі по вул. Сержантській, 24, в м. Харкові.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, підтвердженість доданими до матеріалів справи доказами.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно статті 5 Закону України "Про основи містобудування", статей 12, 23 Закону України "Про планування та забудову територій", статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво об'єкту нерухомості вимагає розробки і затвердження у встановленому порядку компетентними органами проекту його будівництва та отримання дозволів і узгоджень відповідних органів та служб на здійснення будівельних робіт.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а експлуатація об'єктів дозволяється після прийому їх державною технічною комісією (ст.18 цього Закону).

Прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомості регулюється Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., відповідно до якого прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката.

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п.11 Порядку).

Відповідно до п.12 Порядку, експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

За приписами п. 22 Порядку видачу сертифіката здійснює Інспекція, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Згідно з п. 23 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об'єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3.

Позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції: доказів отримання у встановленому порядку дозволу на будівництво спірного об'єкту нерухомості та доказів подання заяви про прийняття в експлуатацію об'єкта та видачу сертифіката на збудовану нежитлову будівлю у відповідності до вимог Порядку.

Тобто, ТОВ фірма "Олександр і В" в порушення норм чинного законодавства було здійснено будівництво нежитлової будівлі без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та без прийому їх державною технічною комісією.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статтей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України, особа звертається за захистом своїх прав або інтересів до осіб, які, на її переконання, ці права або інтереси порушують.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлена обов`язкова умова, за наявності якої власник майна може пред`явити позов про визнання за ним права власності, зокрема це не визнання його права власності особою, яка вказана відповідачем.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ фірма "Олександр і В" до відповідача з проханням оформити право власності на спірні нежитлові приміщення та з матеріалів справи не вбачається яким чином Харківська міська рада порушує права ТОВ фірма "Олександр і В".

Отже, заявляючи позов про визнання права власності на об'єкт будівництва, позивач мав довести належними і допустимими доказами дотримання ним вимог зазначених вище норм щодо будівництва нерухомого майна. Втім, позивач в порушення вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не довів, а суд першої інстанції в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не встановив зазначених обставин.

З огляду на те, що відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування" забудова земельних ділянок здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою та отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а експлуатація об'єктів дозволяється після прийому їх державною технічною комісією, судом не наведено будь-яких матеріально-правових норм на підтвердження висновку про визнання за позивачем права власності на спірне майно та не встановлено за допомогою належних засобів доказування чи прийняті вони в експлуатацію державною технічною комісією, тощо.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги про визнання права власності на самочинне будівництво, суд фактично дозволив використовувати об'єкт, який не було визнано готовим для введення в експлуатацію, чим порушив встановлений порядок державного управління в сфері містобудування та архітектури.

В обґрунтування позову ТОВ фірма "Олександр і В", посилаючись на приписи ст. 376 Цивільного кодексу України, зазначає, по-перше, що самочинне будівництво було здійснено ним на власній земельній ділянці, тому не порушує прав інших осіб, по-друге, будівництво спірного об'єкту відповідає цільовому використанню земельної ділянки.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним твердженням з огляду на таке.

Як вже зазначалось вище, частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Виключення з цієї норми визначено частиною 3 зазначеної статті ЦК України, якою встановлено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відтак, для визнання за позивачем права власності суд має встановити, що самовільно збудовані приміщення завершені будівництвом, а також те, що земельна ділянка, надана йому в установленому законом порядку.

Цільове призначення земельної ділянки, на якій розміщений спірний об'єкт самочинного будівництва - для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу та подальшої експлуатації об'єкта.

Вказаний факт підтверджується, зокрема: рішенням 34-ої сесії 5-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 24.06.2009 р. за №146/09, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №179848. згідно вказаних документів на земельній ділянці по вул. Сержантській, 24 в м. Харкові діють обмеження (обтяження) площею 2,1884 га - заборона на зміну цільового призначення земельної ділянки.

Втім, згідно позовної заяви та експлікації, об'єкт нерухомого майна на вказаній земельній ділянці складається з приміщень: мийка, склад, офіс, гаражний бокс, кімната охорони, душова, вбиральня. Дані приміщення не відповідають призначенню, встановленому для приміщень спортивно-оздоровчого комплексу. Тобто, об'єкт нерухомого майна збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зміни цільового призначення земельної ділянки або наміру позивача здійснити таку процедуру.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, якої не існує. Відповідно до положення про Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, затвердженого наказом №235 від 01.10.2014 р. та наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.10.2014 р. за №288, з 21.10.2014 р. територіальним органом - структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції є Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2015 р. у справі №922/2811/15 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційні скарги відповідача та Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області задоволенню.

Керуючись статтями 22, 49, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.05.2015 р. у справі №922/2811/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Повна постанова складена 23.07.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.