Постанова № 47236600, 20.07.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2015 р. Справа № 922/695/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Медуниця О.Є. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

прокурора - Ногіна О.М., посвідчення №032167 від 11.02.2015

позивача - Тоцького О.І., за довіреністю №260 від 23.02.2015

відповідача - Сімейко А.М., за довіреністю б/н від 10.07.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Ромалекс" (вх.№2094Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 у справі №922/695/15

за позовом Прокурора м.Рубіжне Луганської області в інтересах держави в особі Коммунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рібжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради,

до Приватного підприємства "Ромалекс", м.Рубіжне,

про стягнення 698291,08 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.03.2015р. по справі № 922/695/15 (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Ромалекс" на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради, 698291,08 грн. основного боргу. Стягнуто з Приватного підприємства "Ромалекс" на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 13 965,82 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015р. по справі № 922/695/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач зазначає про те, що судом першої інстанції невірно застосовано положення ст. 528 ЦК України, не надано належної оцінки умовам п. 3.3 договору, яким передбачено, що обов'язок здійснити розрахунки за надані послуги покладається на власників/наймачів квартир відповідних будинків. Посилаючись на ст. 618 ЦК України, відповідач зазначає про те, що ПП "Ромалекс" не відповідає перед позивачем за порушення зобов'язання іншими особами - споживачами, виконання якого покладено на таких споживачів в силу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов п. 3.3 договору

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач зазначає про те, що укладений між сторонами договір в силу своєї правової природи, як договір послуг, має платний характер. Також, позивач вважає, що в даному випадку, виходячи з умов п. 3.3 договору, має місце передоручення виконання зобов'язання в розумінні ст. 528 ЦК України, тобто в разі невиконання зобов'язання третьою особою, боржник (відповідач) має виконати зобов'язання перед кредитором (позивачем) самостійно, оскільки саме він залишається зобов'язаним перед кредитором, як суб'єктом за договором.

Прокурор м. Рубіжне надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому підтвердив позицію, викладену позивачем. Просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Харківської області від 12.03.2015 року залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.05.2015.

Представник відповідача надав до суду додаткове правове обґрунтування апеляційної скарги, в якому зокрема зазначив про те, що надані позивачем послуги, вартість яких є предметом даного спору, в силу вимог актів цивільного законодавства в сфері житлово-комунальних послуг, зобов'язані в кінцевому результаті (підсумку) сплатити споживачі цих послуг.

Також, відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи по даній справі, посилаючись на те, що директором ПП "Ромалекс" були підписані не всі акти про надання послуг.

Колегія суддів відмовляє в задоволення даного клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи в зв'язку з недоцільністю, оскільки спірні питання, які є предметом доказування у даній справі щодо наявності або відсутності у відповідача обов'язку за договором сплачувати надані позивачем послуги за договором від 03.04.2012, може бути вирішено на підставі наявних у справі документів.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.05.2015 надав клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що відповідачу стало відомо про відкриття провадження Рубіжанським міським судом Луганської області 18.05.2015р. справи №425/1464/15-ц за позовом Шевцова П.М. до ПП "Ромалекс", Комунального спеціалізованого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради про визнання договору №1 від 03.04.2012р. про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків недійсним.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Колегія суддів вважає, що розгляд Рубіжанським міським судом Луганської області справи №425/1464/15-ц не є перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 922/695/14, оскільки предметом даного господарського спору є стягнення вартості послуг за договором №1 від 03.04.2012, який на момент розгляду справи є чинним та його дійсність не ставиться під сумнів сторонами даного господарського спору.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 розгляд справи відкладено на 22.06.2015.

В судовому засіданні 22.06.2015 оголошено перерву до 13.07.2015.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому виклав свої заперечення стосовно позиції відповідача, а також заявленого ним клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи.

Відповідач повторно звернувся до суду з клопотанням, в якому просив витребувати у відповідача інформацію з питань, які зазначені в адвокатських запитах, а також просив залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - споживачів, які порушили свої зобов'язання щодо оплати.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки в силу ст. 33 ГПК України обов'язок доказування певних обставин в обґрунтування заявлених вимог та викладених заперечень покладається на сторони.

Також, колегія суддів не вбачає доцільності та правових підстав для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, зважаючи на приписи ст.ст. 27 ГПК України, а також виходячи з того, що відносини між відповідачем та третіми особами, які не виконали або неналежно виконали зобов'язання з оплати послуг, залишаються поза межами зобов'язання відповідача за договором від 03.04.2012, укладеним з позивачем.

В судовому засіданні 13.07.2015 оголошено перерву до 20.07.2015.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення прокурора та уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2012 між Приватним підприємством "Ромалекс" (відповідач) та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради (позивач) укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків № 1 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався надати послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків, перелік яких визначений у додатку № 1 до цього договору.

Звертаючись до господарського суду, прокурор міста Рубіжне зазначив про те, що на виконання визначених договором зобов'язань виконавець (позивач) забезпечував надання послуг належним чином, що підтверджується актами про надання послуг. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього виник борг, який станом на 01.12.2014 складає 698 341,36 грн.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ромалекс" на користь Коммунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рібжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради 698 291,08 грн. за надані послуги.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, та у період з квітня 2012 по листопад 2014 надав відповідачу послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків на загальну суму 2 023 405,15 грн., що підтверджується актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох представників сторін. Таким чином суд вважав, що у замовника виник обов'язок сплатити за надані позивачем за договором послуги з квітня 2012 по листопад 2014 на загальну суму 2 023 405,15 грн. Згідно інформації про надходження коштів на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради за наявними обліковими відомостями за період з 01.01.2012р. по 30.11.2014р. власниками/наймачами квартир здійснено оплату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення по особовим рахункам споживачів по будинкам, що перебувають на утриманні Приватного підприємства "Ромалекс" на загальну суму 1325 063,79грн., на яку позивачем було зменшено заборгованість відповідача за спірний період. Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача, з урахуванням часткової проплати в розмірі 50,28 грн., за надані послуги за договором склала 698291,08 грн.

Також, судом встановлено, що умовами п.3.3 договору сторони передбачили можливість здійснення розрахунків за спірним договором замість відповідача іншими особами (власниками квартир, що зобов'язані приймати участь в утриманні житлового будинку, що обслуговується) на підставі ст.528 Цивільного кодексу України. Цим же пунктом договору сторони погодили, що з моменту прийняття від іншої особи оплати, відповідач вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед позивачем в розмірі здійсненої оплати.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем за отримані послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків у сумі 698 291,08 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки висновки суду першої інстанції ґрунтуються на невідповідності фактів та обставинах, які суд першої інстанції помилково визнав встановленими, судом надано невірну оцінку умовам договору, що призвело до помилкових висновків про наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем. Також в основу рішення судом покладені надані позивачем докази без належного документального обґрунтування, які прийняті судом як достовірний доказ на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, без врахування позиції відповідача, що призвело до неправомірних висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Переглядаючи оскаржуване рішення в апеляційному порядку, дослідивши матеріали справи, повністю, всебічно, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позову, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, яка передбачає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачено актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачено цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів вільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що підставою виникнення правовідносин між Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рібжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради та Приватним підприємством "Ромалекс" є договір від 03.04.2012 про надання послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків № 1.

Згідно додаткової угоди до договору - цей договір укладено строком до 31.03.2015 року.

Відповідно до п. 1.1 замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) бере на себе зобов'язання надати послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків, перелік яких визначений у додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору надання послуг здійснюється для оперативного усунення аварійних ситуацій, здійснення своєчасного запуску та зупинки централізованого опалення багатоквартирних житлових будинках та полягає в створенні та утриманні позивачем відповідної аварійної служби, яка повинна постійно (цілодобово) перебувати в готовності до негайного виїзду бригад до місця аварії в будь-який час доби та для виконання визначеного договором переліку робіт.

Згідно п. 3.6 договору про фактично надані послуги за кожний розрахунковий період сторонами складається акт про надані послуги відповідно до додатку № 2 до цього договору, акт про надання послуги підписується сторонами не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за розрахунковим.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що сторонами договору складені акти про надання послуг відповідно до договору № 1 з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних житлових будинків від 03.04.2012 за період з квітня 2012 року по листопад 2014 року (а.с. 18-49, т. 1) на загальну суму 2 023 405,20 грн. Акти підписані представниками сторін та скріплені печатками їх підприємств.

За даними позивача та згідно інформації про надходження коштів на користь Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради за період з 01.01.2012р. по 30.11.2014 власниками/наймачами квартир здійснено оплату за технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення по особовим рахункам споживачів по будинкам, що перебувають на утриманні Приватного підприємства "Ромалекс", на загальну суму 1325 063,79 грн.

Таким чином, несплаченими залишились послуги на суму 698 341,36 грн., які, на думку позивача, повинні бути сплачені відповідачем.

Відповідач, в свою чергу факт надання позивачем послуг за договором не заперечує, але вважає, що у нього відсутній обов'язок зі сплати наданих позивачем послуг, оскільки п. 3.3 договору передбачено, що обов'язок здійснити розрахунки за надані послуги покладається саме на власників/наймачів квартир відповідних будинків. Посилаючись на ст. 618 ЦК України, відповідач зазначає про те, що ПП "Ромалекс" не відповідає перед позивачем за порушення зобов'язання іншими особами - споживачами, виконання якого покладено на таких споживачів в силу Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та умов п. 3.3 договору.

Отже, предметом даного господарського спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних будинків, які позивач надає споживачам, у визначеному прокурором розмірі та з заявлених у позові підстав.

Умовами п.3.3 договору сторони передбачили, що обов'язок здійснити розрахунки за послуги за цим договором відповідно до ст. 528 ЦК України покладається замовником на осіб, що зобов'язані приймати участь в утриманні житлового будинку (власників/наймачів квартир будинку). Цим же пунктом договору сторони погодили, що з моменту прийняття від іншої особи оплати, відповідач вважається таким, що виконав свої зобов'язання перед позивачем в розмірі здійсненої оплати. Відносини між іншими особами, що здійснили оплату та відповідачем вирішуються сторонами самостійно.

Отже, умовами п. 3.3 договору не передбачено виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати наданих позивачем послуг, тобто грошового зобов'язання перед позивачем, як не передбачено виникнення у позивача права вимагати від відповідача сплати грошей.

Слід зазначити, що акти про надання послуг, які підписані між сторонами, відповідно до умов договору, також не є підставою для проведення між сторонами розрахунків.

Як зазначалось вище, п.3.3 договору №1 за домовленістю сторін було визначено, що розрахунки за послуги будуть здійснюватися особами, що зобов'язані приймати участь в утриманні житлового будинку, тобто власниками/наймачами квартир відповідних будинків.

Як свідчать матеріали справи, та вбачається з пояснень позивача, Коммунальне спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство "Рібжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради не отримувало безпосередньо від ПП «Ромалекс» плати за надані послуги за договором № 1, а отримувало оплату від інших осіб - власників, або наймачів квартир обслуговуємих багатоквартирних будинків. Зазначене підтверджується інформацією про платежі, яка направлялась відповідачу ( а.с. 131-154, т. 1).

Також, колегія суддів звертає увагу, що рішенням сесії Рубіжанської міської ради від 27.06.2012 № 22/62 ПП «Ромалекс» визнано виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій. На виконання зазначеного рішення 27.06.2012 між Рубіжанською міською радою, як замовником, та ПП «Ромалекс», як виконавцем укладено договір на утримання будинків і споруд та при будинкових територій, предметом якого є передача замовником виконавцю функцій з утримання житлових будинків і при будинкових територій, визначених у додатку до договору.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004р. № 1875-1У.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки врегульовані Законом України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV від 24.06.2004 р.

В статті 1 вказаного Закону надано визначення наступних термінів: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово - комунальні плуги" встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 1875 до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та при будинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ст. 19 Закону України № 1875).

Саме такі послуги надав позивач на підставі договору від 03.04.2012 №1.

Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», саме споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, в тому числі і послуги з утримання внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків.

Слід звернути увагу на те, що відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не можу бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.11,2014 у справі № 916/3566/13).

Отже, у підсумку, слід прийти до висновку, що Законом обов'язок зі сплати житлово-комунальних послуг, які надавалися позивачем, покладено саме на споживачів, що відповідає умовам п. 3.3 договору, та підтверджується фактичним проведенням оплат наданих позивачем послуг споживачами.

Ст. 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і при будинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.

Зазначені вище законодавчі положення узгоджуються також і з приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Таким чином, враховуючи, що умовами договору від 03.04.2012 визначено обов'язок осіб, що зобов'язані приймати участь в утриманні житлового будинку (власників/наймачів квартир будинку), здійснити розрахунки за послуги з утримання внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків, а також такий обов'язок покладений на споживачів вищезазначеними нормами чинного законодавства України, слід дійти висновку про те, що у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем.

Виходячи з приписів ст. 618 ЦК України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.

Враховуючи викладене у позивача відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача оплати послуг з утримання внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення багатоквартирних житлових будинків на підставі договору від 03.04.2012 в силу відсутності як прямого обов'язку здійснити оплату виконаних робіт, так і відсутності у спірних правовідносинах грошового зобов'язання відповідача перед позивачем.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, заявлена до стягнення сума є частиною вартості наданих позивачем послуг, але не сплачених споживачами. Так, розрахунок боргу наведений прокурором у таблиці в графах «вартість послуг за період», «фактично сплачено», «борг», в яких зазначено вартість послуг, фактично оплата та заборгованість (а.с. 53, т. 1).

Проте, даний розрахунок не містить належного документального обґрунтування на підтвердження, які саме споживачі здійснили ту оплату, відомості щодо здійснення якої зазначені в тексті позовної заяви; в якій сумі, за який конкретно період, який конкретно споживач має заборгованість; за який конкретно період та в якій сумі кожним окремим споживачем не була здійснена така оплата, зважаючи на те, що сума боргу є індивідуальною та динамічною. Тобто, визначені прокурором дані розрахунку не підтверджені належними документальними доказами, що свідчить про те, що розмір позовних вимог є необґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, посилаючись на факт порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором від 03.04.2012 щодо оплати наданих послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення багатоквартирних будинків, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для стягнення з відповідача вартості послуг в розмірі 698 341,36 грн., а також документально не обґрунтував заявлену до стягнення суму грошових коштів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача в розмірі 698 341,36 грн. є документально необґрунтованою, а позовні вимоги в зазначеній частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015р. у справі №922/695/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ромалекс", м.Рубіжне задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 березня 2015 у справі № 922/695/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Коммунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рібжнетеплокомуненерго" Рубіжанської міської ради (93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Іванова, 157, р/р 2600324170 в Луганській філії АБ "Укргазбанк", МФО 304621) на користь Приватного підприємства "Ромалекс", код ЄДРПОУ 35283016 (93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. 30 років Перемоги, 14, В, р/рахунок 26006053706570 в ПАТ "КБ "Приватбанк", МФО 304795) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 6 983,43 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 23 липня 2015 року

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Потапенко В.І.