Постанова № 47236441, 14.07.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Справа№ 910/6638/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників cторін:

позивача: Грибець В.А., довіреність №499/22 від 31.12.2014 р.,

відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

на рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р.

у справі № 910/6638/15-г (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 20 939,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення 20 939,98 грн., з яких 19 474, 68 грн. заборгованості за послуги по договору оренди №21/3/10 від 12.06.2014 р. станом на 10.03.2015 р., 1465,30 грн. пені нарахованої за період з 10.09.2014 р. по 10.03.2015 р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р. у справі №910/6638/15-г позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (02154, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, будинок 7; ідентифікаційний код 22599262) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1, ідентифікаційний код 22927042) заборгованість за оренду приміщення в розмірі 19 474 (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 68 коп., пеню в розмірі 1 399,97 (одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. та судовий збір сумі 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 34 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р. у справі №910/6638/15-г скасувати в частині 9 794,05 грн. та прийняти нове рішення. Розгляд справи здійснити без представника ПрАТ "Телесистеми України".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що під час розгляду справи ПрАТ "Телесистеми України" в квітні 2015 р. було здійснено шість платежів в рахунок погашення існуючої заборгованості, а саме:

- 1000,00 грн. (платіжне доручення №XLECO00004 від 21.04.2015 р.)

- 1 794,05 грн. (платіжне доручення №XLECO00004 від 22.04.2015 р.)

- 5 000,00 грн. (платіжне доручення №XLF1NO00030 від 23.04.2015 р.)

- 605,05 грн. (платіжне доручення №XLF1NO00030 від 29.04.2015 р.)

- 394,95 грн. (платіжне доручення №XLF1NO00030 від 29.04.2015 р.)

- 1 000,00 грн. (платіжне доручення №XLF1NO00030 від 30.04.2015 р.)

Загальна сума платежів становить 9 794, 05 грн. Таким чином, на думку скаржника, сума основного боргу зменшилась та станом на дату винесення рішення складала 9 680, 63 грн.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційний господарський суд у задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Відповідач в судове засідання не з'явився, у поданій через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмовій заяві просив розглядати справу за відсутності представника Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" у зв'язку із неможливістю забезпечити явку останнього. Колегія суддів вирішила заяву задовольнити та розглядати апеляційну скаргу за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

12.06.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції публічного акціонерного товариства "Центренерго" (орендодавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (орендар, відповідач) укладено Договір оренди № 21/3/10 (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору на умовах та в порядку, передбаченому цим Договором, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне цільове користування окремо визначене нерухоме майно орендодавця - частина будівлі інженерно-побутового корпусу чотириповерхова, інв. № 1957, площею 20 кв. м., яке розташоване за адресою: вул. Промислова, 1, м. Українка, Обухівський район, Київська область.

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди, визначеним у п. 1.1. цього договору, орендар сплачує орендодавцю плату, розмір якої на момент укладення договору становить 3 998,88 коп. без ПДВ.

Згідно п. 3.2. Договору орендна плата, яка справляється з орендаря, складається з плати за користування об'єктом оренди і плати за користування земельною ділянкою відповідно до п. 2.8. Договору. Плата за користування земельною ділянкою сплачується у вигляді відшкодування орендодавцю податку на землю або орендної плати за землю. Орендар сплачує відшкодування податку на землю (орендної плати за землю) пропорційно площі орендованого ним приміщення.

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць, що передував попередньому.

Відповідно до п. 3.7.3. Договору орендна плата підлягає сплаті у звітному місяці, сплачується в повному обсязі авансом орендарем не пізніше останнього календарного дня місяця, що передує звітному.

Датою початку нарахування орендної плати відповідно до п. 3.8. Договору вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди відповідачу. Починаючи з 12.06.2014 р. (дати складання акту приймання-передачі об'єкта оренди) йому було надано послуг на суму 50 073,54 грн., в той час як відповідачем сплачено 30 598,86 грн. Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 474,68 грн., а також 1465,30 грн. пені, нарахованої позивачем. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення вищезазначених сум.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності з п.3.7.2. Договору, орендна плата за перший місяць оренди сплачується орендарем в повному обсязі у день підписання Акта приймання -передачі об'єкту оренди.

Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписаний сторонами 12.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 11.05.2017 року (п.11.1. Договору).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, починаючи з 12.06.2014 р. (дати складання акту приймання-передачі об'єкта оренди) відповідачу було надано послуг на суму 50 073,54 грн., в той час як ним сплачено 30 598,86 грн. Таким чином основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 474,68 грн.

15.12.2014 р. позивач направив відповідачу претензію щодо оплати заборгованості, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 16.12.2014 року. Однак відповіді на претензію позивач не отримав.

Таким чином, оскільки відповідач всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати у строки передбачені договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 474,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просив стягнути з відповідача пеню в період з 01.10.2014 р. по 10.03.2015 р. у розмірі 1465,30 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 8.4. Договору за несвоєчасну сплату орендної плати за цим договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідачем надано суду контррозрахунок пені, відповідно до якого пеня за вказаний позивачем період за перерахунком відповідача становить 1 399,97 грн.

Суд перевіривши наданий контррозрахунок, погоджується з розрахунком пені за перерахунком відповідача в розмірі 1 399,97 грн. та вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в розмірі 1 399,97 грн. В частині стягнення пені в розмірі 65,33 грн. слід відмовити.

Згідно ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" в квітні 2015 р. було здійснено шість платежів в рахунок погашення існуючої заборгованості на загальну суму 9 794, 05 грн., судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем надано не було. Крім того, вказаними платежами на загальну суму 9 794, 05 грн. частково погашено заборгованість за квітень-травень 2015 р., тоді як позивачем заявлялись вимоги про стягнення заборгованості за послуги по договору оренди №21/3/10 від 12.06.2014 р. у розмірі 19 474, 68 грн. станом на 10.03.2015 р. Таким чином, вказані платіжні доручення на загальну суму 9 794, 05 грн. не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості доказу погашення заборгованості, оскільки вказана сума заборгованості по орендній платі за квітень-травень 2015 р. не входить до заявлених позовних вимог. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог та вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р. у справі №910/6638/15-г прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 19.05.2015 р. у справі №910/6638/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов