Постанова № 47236326, 22.07.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015 року Справа № 904/4313/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідача

суддів: Орєшкіної Е.В., Дмитренко Г.К. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. № 858 від 17.07.2015р.)

при секретарі судового засідання Сусла Я.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: Братцева Н.С., довіреність №15/10 від 15.10.14, представник;

Поліщук І.О., довіреність №14 від 11.01.15, представник;

від відповідача: Галкіна І.В., довіреність №20/04/15 від 20.04.15, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015р. у справі № 904/4313/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-

2009", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ",

смт. Ювілейне, Дніпропетровська область

про стягнення інфляційних збитків та 3% річних

В С Т А Н О В И В:

Справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015р. у справі №904/4313/15 (суддя Золотарьова Я.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" - 140190,36 грн - 3% річних, 2744033,74 грн інфляційних втрат та 57 684,49 грн судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом було порушено право Відповідача на висловлення своєї позиції в суді - справа вирішена за одне судове засідання без участі представника Відповідача. Крім того, судом не було ані надано, ані відправлено в строк, наданий Господарським процесуальним кодексом для оскарження рішення, Відповідачу копії рішення у справі. Зазначив, що наказ на примусове виконання рішення у справі №910/22287/14 від 06.03.2015р. виконав у повному обсязі та платіжним дорученням від 07.04.2015р. №49968 перерахував в рамках виконавчого провадження 11 237 714,70 грн. З огляду на те, що в зазначену суму згідно рішення суду у справі №910/22287/14 увійшли 3% річних та інфляційні втрати по 06.10.2014р. включно, вважає позовні вимоги та оспорюване рішення в частині стягнення інфляційних втрат за жовтень 2014 року та 3% річних за період з 01.10.2014р. по 06.10.2014р. неправомірними.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що будь-яких порушень норм процесуального права судом допущено не було. Справа розглянута за наявними доказами, а Відповідач не скористався правом на висловлення своєї позиції та участь у судовому процесі. Твердження Відповідача про ненадіслання рішення суду у строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України, не вказує на порушення судом норм процесуального права при його прийнятті. Звернув увагу, що індекс інфляції за жовтень 2014 року був оприлюднений на сайті Державного комітету статистики 06.11.2014р. та не був врахований Позивачем при зверненні до суду із позовом, а період нарахування індексу інфляції визначається календарними місяцями, а не днями. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом при розгляді справи встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 06.11.2014р. у справі №910/22287/14, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р., зокрема, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (надалі - Відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (надалі - Позивач) 9 371 699,94 грн основного боргу, 228 796,56 грн - 3% річних, 1 564 138,20 грн інфляційних втрат та 73 080,00 грн судового збору (а.с. 9-22). Рішення набрало законної сили та 31.03.2015р. на його виконання був виданий наказ (а.с.25).

В силу ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду, не доводяться знову при вирішенні інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони.

Вказаним рішенням встановлено, що 01.01.2013р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки товару №35813. На виконання зазначеного договору Позивач за період з 03.01.2013р. по 31.12.2014р. поставив Відповідачу товар на загальну суму 117 889 954,00 грн, а Відповідач розрахувався за нього лише частково у сумі 108 515 254,84 грн. З огляду на те, що поставка товару була підтверджена належними первинними доказами, а також враховуючи умови п. 3.1. договору щодо відстрочки оплати товару на 75 днів, норми Закону (ст.ст. 525,526, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України), суди першої та апеляційної інстанції у справі №910/22287/14 дійшли висновку про правомірність позовних вимог в частині стягнення з Відповідача боргу у сумі 9 371 699,94 грн.

Окрім того, судом у зазначеній справі були повністю задоволені позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних - 228 796,56 грн та збитків від інфляції - 1 564 138,20 грн. При цьому, судами у прийнятих судових актах не був визначений період, за який стягнуті 3% річних та інфляційні втрати. Зазначено лише, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як зазначає Позивач, проти чого не заперечує і Відповідач, 3% річних у сумі 228 796,56 грн та інфляційні втрати - 1 564 138,20 грн. були стягнуті судом за період по 06.10.2014р. включно.

Згідно розпорядження головного державного виконавця Рагімової А.Н. №47154135/5 від 10.04.2015р., затвердженого начальником Відділу примусового виконання рішень управління Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Відповідачем рішення господарського суду м. Києва від 06.11.2014р. у справі № 910/22287/14 виконано в повному обсязі 07.04.2015р. шляхом перерахування грошових коштів у сумі 11 237 714,70 грн на рахунок з обліку депозитних сум (а.с. 28).

Враховуючи наведене, Позивач звернувся із даним позовом про стягнення з Відповідача 3% річних - 140 190,36 грн за період прострочення оплати з 07.10.2014р. по 06.04.2015р. та інфляційних втрат - 2 744 033,74 грн за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат за заявлений період.

При цьому, апеляційний суд, враховуючи заперечення скаржника, зауважує, що згідно наданого ним до апеляційної скарги розрахунку 3% річних, період нарахування річних та кількість днів прострочення співпадає з заявленим Позивачем, проте, Відповідач при помісячному розрахунку допустився арифметичних помилок, внаслідок чого його розрахунок визнається судом невірним.

3% річних за період з 07.10.2014р. по 06.04.2015р., розраховані на суму боргу 9 371 699,94 грн будуть становити:

за жовтень 2014 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 25 днів) = 19 256,92 грн

за листопад 2014 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 30 днів) = 21 567,75 грн

за грудень 2014 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 31 день) = 23 878,58 грн

за січень 2015 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 31 день) = 23 878,58 грн

за лютий 2015 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 28 днів) =21 567,75 грн

за березень 2015 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 31 день) = 23 878,58 грн

за квітень 2015 року (9 371 699,94 х 3% /365 х 6 днів) = 4 621,66 грн.

Арифметична помилка при розрахунку виникла у Відповідача внаслідок округлення відсотків річних за один день (0,0082).

Інфляційні втрати за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року будуть складати 2 744 224,00 грн, проте судом першої інстанції вірно задоволені у межах заявленої Позивачем суми - 2 744 033,74 грн.

Стосовно заперечень апелянта з приводу неправомірності нарахування інфляційних втрат за жовтень 2014 року, апеляційний суд зауважує, що відповідно до рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число - з наступного місяця. Тому, при винесенні рішення у справі № 910/22287/14 судом не був врахований індекс інфляції за жовтень 2014 року. З огляду на наведене, Відповідач також безпідставно застосовує інфляцію не за весь місяць прострочення, а лише за 25 днів.

Окрім того, апеляційний суд зазначає наступне.

Права та обов`язки сторін у господарському процесі визначені у ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, відповідач вправі визнати позов повністю або частково. Позиція відповідача викладається ним письмово у відзиві на позов або в усній формі під час судового засідання. Ухвалою про порушення провадження у справі від 20.05.2015р. суд зобов`язував Відповідача, зокрема, надати відзив на позовну заяву. Зазначена ухвала була отримана Відповідачем 26.05.15р. (поштове повідомлення, а.с. 37), проте в судове засідання 16.06.2015р. Відповідач не забезпечив явку повноважного представника, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. Вимог ухвали суду щодо надання відзиву на позов та інших документів виконано не було, причини не зазначені, докази неможливості надання відзиву відсутні. Враховуючи те, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та його неявка не перешкоджала вирішенню спору, судом було розглянуто справу з урахуванням ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст рішення був надісланий Відповідачу поштою 22.06.2015р., у день його підписання. Тому звернення Відповідача із заявою про видачу копії рішення (повторна копія) мало бути здійснено з урахуванням вимог Закону України «Про судовий збір» (за повторну видачу копії судового рішення передбачена сплата судового збору в розмірі 1 грн за кожний аркуш копії). Враховуючи наведене, порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ", смт. Ювілейне, Дніпропетровська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2015р. у справі № 904/4313/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 23.07.2015р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя Е.В. Орєшкіна