Рішення № 4722651, 04.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

від "04" березня 2009 р. по справі № 01/35-38

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в особі ремонтного житлово-комунального підприємства №2, м. Ковель

до підприємцяОСОБА_1, м. Ковель

про стягнення 216,99 грн.

Суддя Якушева І. О.

за участю представників:

від позивача: Дзивульська Л.В. (довір. №24 від 10.01.2007р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяла участь Чмир І.В. -прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача 543,86 грн., з них: 271,93 грн. заборгованості за надані на підставі договору № 21 від 01.07.2006р. послуги по вивезенню сміття, 271,93 грн. пені за прострочення платежу за період з 01.06.2007р. по 30.11.2008р.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача позовні вимоги уточнили: просять стягнути з відповідача 216, 99 грн. пені за період з 10.06.2007р. по 10.12.2007р., в частині стягнення основного боргу в сумі 271, 93 грн. провадження у справі припинити у зв'язку із оплатою.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, господарський суд

встановив:

01.07.2006р. між сторонами у справі було укладено договір № 21 на вивезення сміття, згідно з умовами якого позивач зобов'язувався проводити вивіз сміття власним транспортом із обєкту замовника, а відповідач -своєчасно проводити оплату за надані послуги до 10 числа, наступного за звітним місяцем.

На виконання вимог цього договору позивач за період травень 2007р. -грудень 2008р. надав відповідачу послуг по вивезенню сміття на суму 271,93 грн.

Відповідач оплати за спірний період не проводив. Заборгованість на момент подачі позову до господарського суду складала 271,93 грн.

В процесі судового розгляду встановлено, що відповідач 20.02.2009р. сплатив основний борг в сумі 271,93 грн., що підтверджується довідкою відповідача № 238 від 3.03.2009р.

Враховуючи те, що перерахування коштів на суму 271,93 грн. проведено відповідачем після звернення до господарського суду (позовну заяву зареєстровано 19.02.2009р.), провадження у справі про стягнення 271,93 грн. заборгованості на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст.610, п. 1 ст. 611, п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи допущене відповідачем порушення строків виконання грошового зобов'язання, беручи до уваги п. 3 договору № 21 від 1.07.2006р. з відповідача за прострочку платежу відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, згідно з уточненим розрахунком позивача слід стягнути 216,99 грн. пені за період з 10.06.2007р. по 10.12.2007р.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 546, 549, 610, п. 1 ст. 611, п.1 612 Цивільного кодексу України, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Законом України “Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій” , ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1) на користь ремонтного житлово-комунального підприємства №2 (м.Ковель, вул. Д. Галицького, 6А, р/р 26007236546001 в КБ „Приватбанк”, МФО 303332, код 30514430) 216 грн.99 коп. пені.

3. Провадження у справі в частині стягнення 271,93 грн. заборгованості припинити.

4. Стягнути з підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1) 102 грн. державного мита державного мита в доход Державного бюджету України.

5. Стягнути з підприємцяОСОБА_1 (АДРЕСА_1, кодНОМЕР_1) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України (р/р №31217259710002, одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, код одержувача 21741605, МФО 803014, КЕКД 22050000.).

Суддя