Рішення № 4722588, 20.02.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.2009 Справа № 14/7

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Коопінвестбанк", м. Ужгород

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево

про звернення стягнення на заставлене майно згідно Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р. в рахунок погашення заборгованості у сумі 15 354,54грн.,

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Гуцола М.В. - старший юрист за дов. від 14.03.2007р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Коопінвестбанк", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Мукачево (далі - відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно згідно Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р., а саме: обладнання, зазначені у додатку №1 до даного Договору: кремозбивальна машина Spar Mixer, набір кондитерських насадок, вітрина кондитерська Cold C20G, шафа холодильна S1400 та шафа електротеплова пекарна 3 -х секційна: 380V в рахунок погашення заборгованості у сумі 15 354,54грн. за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125.

Представником позивача позовні вимоги підтримано повністю з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.2-4). Зокрема посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов”язань за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р. щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у строк, встановлений вищезазначеним Договором кредитної лінії, з урахуванням Додаткової угоди №1 до даного Договору. У зв”язку з наявністю вищезазначених порушень з боку відповідача, позивач просить суд звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості відповідача у сумі 15 354,54грн. за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 на заставлене майно згідно Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р.

Відповідач повторно письмове заперечення проти позову з належними доказами не подав, свого уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча належним чином повідомлений судом про порушення провадження у справі та про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.01.2009р. №14/7 та ухвала суду від 09.02.2009р. про відкладення розгляду справи на 20.02.2009р. на 11год. 00хв., надіслані відповідачеві рекомендованим листом з повідомленнями про вручення, що підтверджується повідомленнями про вручення відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду відповідно 26.01 та 13.02.2009р.

Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду даної справи у даному судовому засіданні, тому судом спір вирішується у даному судовому засіданні в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі доказовими матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Коопінвестбанк" (далі -кредитор, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1(далі -позичальник, відповідач,) 22.08.2006р. було укладено Договір кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р., предметом якого було відкриття кредитором позичальнику кредитної лінії у сумі 14 000грн. строком від 22.08.2006р. до 21.08.2007р. зі сплатою 21% відсотків річних (а.с.11-13, далі -Договір кредитної лінії). Додатковою угодою №1 до Договору кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р. було внесено зміни у п.п.1.1 п.1 Договору кредитної лінії щодо строку відкриття кредитної лінії -від 21.08.2007р. до 20.08.2008р. (а.с.14, далі -Додаткова угода №1).

На виконання умов вищезазначеного Договору кредитної лінії, позичальником було надано кредитору 28.08.2006р. кредит у сумі 14 000грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку кредитора (а.с.9).

Зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати процентів за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р. та Додатковою угодою №1 до Договору кредитної лінії було забезпечено шляхом укладення Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р. (а.с.16-17) та Додатковою угодою №1 до Договору застави (а.с.19), предметом застави якого було обладнання, зазначене у додатку №1 до даного Договору (а.с.18): кремозбивальна машина Spar Mixer вартістю 8750грн., набір кондитерських насадок вартістю 275грн., вітрина кондитерська Cold C20G вартістю 8810грн., шафа холодильна S1400 вартістю 6360грн. та шафа електротеплова пекарна 3 -х секційна: 380V вартістю 4417грн., які є у власності заставодавця та таке право власності підтверджується накладною №247 від 08.03.2006р. (а.с.20) та накладною №99 від 07.06.2006р. (а.с.21).

Визначена загальна вартість вищезазначеного предмету застави у сумі 28612грн. також підтверджується висновком експерта щодо вартості об”єкта оцінки -суб”єктом оціночної діяльності ТОВ „МР БТІ та ЕО” станом на 11.08.2006р. (а.с.33). Додатково актом перевірки наявності та стану заставного майна від 15.08.2006р. сторонами Договору підтверджується перебування даного майна, що є предметом застави, в робочому стані (а.с.34).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р. заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету застави у разі невиконання позичальником зобов”язань за Договором кредиту.

Дане правило також передбачено ст. 572 ЦК України, де зазначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було виконано взяті на себе за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р. зобов”язання щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних у строк до 20.08.2008р., встановлений вищезазначеним Договором кредитної лінії, з урахуванням Додаткової угоди №1 до даного Договору. У зв”язку з чим, у нього ( відповідача) виникла заборгованість перед позивачем по кредиту у сумі 14 000грн. та по нарахованих відсотках у сумі 1354,54грн.у розмірі 21% річних, що становить загальну суму 15 354,54грн. заборгованості за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р.

З урахуванням вищезазначеної норми ст.20 Закону України „Про заставу”, ст.572 ЦК України та п.1.6 ст.1 Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р. та обставину наявності у відповідача заборгованості за Договором кредитної лінії, що належним чином підтверджена позивачем долученими до матеріалів справи доказовими матеріалами, є правомірним звернення позивача до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 15 354,54грн. за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р., шляхом звернення стягнення на заставлене майно згідно Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не спростовані відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 153,54грн. та  118 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст. 20 Закону України „Про заставу”, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 572 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Коопінвестбанк" /м. Ужгород, вул. Гойди, 10, код 19355562, рахунок №29021010000001 в ТОВ КБ „Коопінвестбанк”, МФО 312248/ загальну суму 15 354,54грн. заборгованості за Договором кредитної лінії №02-1/3л-125 від 22.08.2006р. (в тому числі сума 14 000грн. по кредиту та сума 1354,54грн. по нарахованих відсотках), суму 153,54грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 118 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на:

предмет застави за Договором застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р. -обладнання, зазначене у додатку №1 до Договору застави №04-5/4з-28 від 22.08.2006р., а саме: кремозбивальну машину Spar Mixer заставною вартістю 8750грн., набір кондитерських насадок заставною вартістю 275грн., вітрину кондитерську Cold C20G заставною вартістю 8810грн., шафу холодильну S1400 заставною вартістю 6360грн.та шафу електротеплову пекарну 3 -х секційну, 380V заставною вартістю 4417грн.,

Видати наказ.

 Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же Кодеком.

Суддя В.І. Карпинець