Вирок № 47219958, 23.07.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

23.07.2015

Справа № 644/6922/15-к

№/п 1-кп/644/446/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Черняка В. Г.,

секретаря судового засідання - Шестопалової В. О.,

за участю прокурора - Тоічкіна С. М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Кузьміна С. О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова кримінальне провадження № 12014220530001841, яке надійшло з обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, освіта вища, жонатого, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого вчителем фізкультури в Середній загальноосвітній школі м. Києва № 219, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.07.2014 року в нічний час проїжджав на автомобілі НОМЕР_1, який йому належить на праві власності, через контрольно-пропускний пункт в селі Новоанновка Луганської області, де, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та носіння бойових припасів, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я Володимир ручну гранату РГД-5, без передбаченого законом дозволу, після чого поклав її до своєї сумки, яка знаходилась в салоні його автомобілю НОМЕР_1. Надалі ОСОБА_1, усвідомлюючи те, що вказаний предмет є боєприпасом, зберігав його в своїй сумці в салоні автомобіля НОМЕР_1 та незаконно перевіз його без передбаченого законом дозволу в напрямку міста Харкова.

20.07.2014 року приблизно о 19:50 годині на посту ДАІ «ХТЗ» в місті Харкові, за напрямком «Чугуїв-Харків» працівниками міліції зупинено транспортний засіб марки «БМВ 520» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1 В ході огляду вказаного автомобілю в його салоні в сумці, яка належала ОСОБА_1, працівниками міліції виявлено та вилучено ручну гранату РГД-5, яку ОСОБА_1 незаконно зберігав та перевозив з села Новоанновка Луганської області до міста Харкова без передбаченого законом дозволу.

Згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи № 334 від 11.08.2014 року, вилучений у ОСОБА_1, предмет являється ручною гранатою РГД-5, яка відноситься до категорії боєприпасів.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані як злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України - носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

22 липня 2015 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова Тоічкіним Сергієм Миколайовичем укладена угода про визнання винуватості. Зазначена угода про визнання винуватості внесена на розгляд суду в підготовчому судовому засіданні.

Згідно угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав себе винуватим, прокурор і обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України та покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у виді позбавлення волі строком на три роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, свою вину обвинувачений визнав беззаперечно, сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, також суд переконався, що сторонам зрозумілі наслідки укладання та затвердження угоди, визначені ст. 473 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений погоджується на призначення визначеного сторонами угоди покарання.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання, оскільки в підготовчому судовому засіданні не встановлено передбачених законом обставин, які б перешкоджали затвердженню судом даної угоди.

При звільненні засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України, визначає тривалість іспитового строку та вважає необхідним покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені законом при застосуванні положень ст. 75 КК України.

Судові витрати по проведенню експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів вирішується судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Угоду про визнання винуватості від 22 липня 2015 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_1 та старшим прокурором прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова Тоічкіним Сергієм Миколайовичем по кримінальному провадженню № 12014220530001841 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 22 липня 2015 року покарання - у виді позбавлення волі строком на три роки.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного за вироком покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, з іспитовим строком - один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення експертиз в сумі 1475,76 гривень.

Речові докази по справі - граната РГД-5, що зберігається в камері схову Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, після набранням вироком законної сили - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, зазначених в ч. 4 ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий - суддя: Черняк В. Г.