Вирок № 47218604, 23.07.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/9530/14-к

Провадження №1-кп/639/60/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - Курила В.О.,

суддів - Іванової І.В., Срокіної І.І.,

за участю: секретарів судового засідання - Лелякової Ю.В., Боровської М.І.,

прокурорів - Волнікова А.А., Герман Я.В., Лазарєва А.А., Тітової Я.О., Нестєрова Д.І.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - адвоката Дугіної Д.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12014220500001452 від 04.08.2014 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 06.09.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.4 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2014 року приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, знаходились у дворі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, де між ними, на ґрунті ревнощів, розпочався словесний конфлікт. В ході конфлікту ОСОБА_5 сіла на водійське крісло автомобіля «Mercedes Е230», який знаходився у дворі вказаного домоволодіння. Далі ОСОБА_4, взявши зі столу кухонний ніж, підійшов до ОСОБА_5 та через образу, маючи умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_5, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, тримаючи ніж у правій руці, наніс ОСОБА_5 не менше 20 ударів ножем в область шиї, обличчя, тулуба, лівого плеча, правого передпліччя, лівого передпліччя, лівої лопатки. Згідно висновку судово-медичної експертизи №86/2446-Дм/14 від 10.09.2014 року, внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_4 потерпілій були спричинені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини зліва із пошкодженням передньої стінки правого шлуночка; колото-різане поранення шиї з пошкодженням стравоходу; 11 непроникаючих сліпих колото-різаних поранень шиї без пошкодження великих судин та нервів; колото-різана рана в проекції правої надбрівної дуги з очаговим крововиливом в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішніх поверхонь; колото-різана рана на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини лівого плеча без пошкодження великих судин та нервів; колото-різана рана на задній поверхні верхньої третини правого передпліччя без пошкодження великих судин і нервів; 2 різані рани в проекції лівої лопатки; різана рана в середній третині лівого передпліччя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Таким чином, ОСОБА_4 довів свій злочинний умисел до кінця та протиправно позбавив життя ОСОБА_6, після чого переніс труп потерпілої до погребу, що розташований у дворі вказаного домоволодіння, а потім покинув місце вчинення кримінального правопорушення. Причиною смерті ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №86/2446-Дм/14 від 10.09.2014 року стала гостра крововтрата внаслідок множинних колото-різаних поранень тіла.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою провину у скоєнні вбивства ОСОБА_5 визнав, у вчиненому щиро розкаюється, просить вибачення у родини загиблої, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину. Підсудний пояснив, що злочин ним було вчинено у стані сильного душевного хвилювання, оскільки він в повній мірі не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними. Крім того, заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв до моменту вбивства ОСОБА_5

Також підсудний ОСОБА_4 пояснив, що 05 травня 2010 року він познайомився із ОСОБА_5, приблизно з 2011 року у них почались близькі стосунки та вони мали намір народити спільну дитину. 01.08.2014 року зранку він прибув до м. Харкова, далі пішов шукати місце для встановлення торгівельного кіоску. Потім, приїхав до домоволодіння АДРЕСА_3, де раніше проживала мати ОСОБА_5, з метою прибрати територію подвір'я. Декілька разів йому телефонувала ОСОБА_5, приблизно о 14 чи 15 годині вона приїхала до вказаного домоволодіння. З собою ОСОБА_5 привезла пиво та інші продукти. Протягом 3-ох годин вони спільно займались господарством, потім почали готувати вечерю, смажили на багатті сосиски.

Пізніше, коли вже почались сутінки, між ними виникла сварка з приводу здійснення ним реєстрації підприємницької діяльності, а також можливості розлучення ОСОБА_5 зі своїм чоловіком. Під час сварки вона сказала, що зрадила йому зі своїм чоловіком. Після цього, він схопив зі столу кухонний ніж та прорізав всі колеса на автомобілі. ОСОБА_5 присіла на водійське сидіння, ногами на вулицю, в цей час він стояв поблизу дверей та знаходився на відстані 1 метр. Кухонним ножем, який тримав в правій руці, він наніс їй один удар знизу-вверх в ліву частину грудної клітини (в область серця), другий удар прийшовся вище від першого, третій удар - в шию зі сторони спини. Удари наносив хаотично в область серця, потерпіла йому опір не чинила. Після цього, вона упала лицем вниз на землю. Спричинення інших ударів не пам'ятає, однак не заперечує можливість їх нанесення. Далі, відніс її тіло до погребу, який розташований справа від гаражу. На його думку, в той час потерпіла ОСОБА_5 вже була мертвою. Кухонний ніж, яким він завдавав тілесні ушкодження потерпілій, та ганчірку, якою витирав кров у автомобілі, викинув у туалет. Після чого сліди крові поблизу автомобіля засипав попілом, який залишився після багаття. Інстинктивно взяв жіночу сумку ОСОБА_5 та поклав її в пакет, пізніше викинув сумку у річку поблизу шляхопроводу. В пакеті у нього залишились 2 картки та ключі загиблої. Зазначив, що в цей день на потерпілій були такі ювелірні прикраси: сережки із хрестиком, сережка для пірсингу у вигляді дельфінів, дві каблучки із срібла. Категорично заперечує проти того, що заволодів грошовими коштами у розмірі 10000 доларів США та 15000 грн., ювелірними прикрасами та іншими речами загиблої, на чому наполягали потерпілі під час допиту у суді.

Також підсудний пояснив, що вечором цього ж дня прийшов у подвір'я багатоквартирного будинку, де проживає сім'я ОСОБА_5. Там він зустрівся із ОСОБА_2, ОСОБА_7 та іншими знайомими, після чого разом вживали слабоалкогольні напої. Зазначив, що в момент, коли він вночі спав на лавці, поліетиленовий пакет з яким він прийшов десь зник. Зранку наступного дня, приблизно о 05 годині, він прийшов до квартири, в якій проживала загибла, де зустрів її чоловіка - ОСОБА_1 На всі питання чоловіка та доньки щодо того, де знаходиться ОСОБА_5 він пояснював, що вона поїхала в нічний клуб. В ніч з 03 на 04 серпня 2014 року за місцем проживання приїхали співробітники міліції та його затримали. Він взяв із собою речі (туфлі, брюки та сорочку), в яких знаходився в момент вчинення вбивства ОСОБА_5, які в подальшому слідчим у нього були вилучені.

На думку суду, показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що в липні 2011 року вона познайомилась із ОСОБА_4, з яким підтримували дружні стосунки, він неодноразово допомагав їх родині по господарству. 01 серпня 2014 року близько 15 години її мати (ОСОБА_5.) була вдома, доглядала за трирічним онуком, потім матір пішла із дому та в цей день додому не повернулась. Приблизно о 23 годині вона зі знайомими сиділи у дворі на лавці, до них прийшов ОСОБА_4, він знаходився у нормальному стані та ніби був тверезий, вів себе адекватно. Вони разом розпивали пиво та слабоалкогольні напої. В цей день у ОСОБА_4 із собою був пакет чорного кольору, як він пояснив: «В пакеті знаходяться речі, які вже належать йому». Під час розмови ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_5 зі своєю знайомою поїхали в нічний клуб. Оскільки 02 серпня 2014 року мати додому не повернулась, вони почали її розшукувати, телефонували до міліції та закладів охорони здоров'я. 03 серпня 2014 року ввечері вона зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_7 прийшли до домоволодіння АДРЕСА_3, де побачили, що автомобіль «Mercedes Е230» має механічні пошкодження (проколоті колеса), під автомобілем вони знайшли взуття матері, обстановка в будинку була порушеною (зірваний карниз, розсипані кухонні предмети). Потім, у погребі вони знайшли труп матері, після чого викликали швидку медичну допомогу. Коли приїхали медичні працівники, вони констатували смерть ОСОБА_5

Під час судових дебатів потерпіла ОСОБА_1 просила суд призначити винній особі найбільш суворе покарання, у вигляді довічного позбавлення волі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що проживав разом із дружиною - ОСОБА_5, донькою - ОСОБА_2, її цивільним чоловіком ОСОБА_7 та онуком. ОСОБА_4 знає протягом трьох років, останній був для них близькою людиною, перебував із ними у дружніх стосунках, іноді доглядав за домоволодінням за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_4 знаходився у тяжкому матеріальному становищі, з батьками у нього останній час погіршились відносини. 01.08.2014 року його дружина - ОСОБА_5 знаходилась вдома з онуком, приблизно о 15 годині вона вийшла із квартири, далі дружина мала намір поїхати в район Новоселівки, де ОСОБА_4 торгував пиріжками. Потім вона повинна була поїхати на ПАТ «Харків-Газ» для перереєстрації документів на будинок, пізніше вони із дружиною мали їхати оформляти угоди про придбання автомобіля для доньки., а він в цей час потерпілий поїхав в район Управління МВС в Харківській області, де повинен був зустрітись із колишніми колегами по роботі. О 19 годині повернувся додому та залишився доглядати онука, донька та її чоловік ОСОБА_7 пішли гуляти на вулицю. Приблизно о 22 год. 15 хв. він вийшов із будинку, на виході із під'їзду побачив ОСОБА_4, в цей час останній на вигляд був тверезий. В руках у нього знаходився чорний пакет, як він пояснив: «В пакеті знаходяться речі, які вже належать йому». В дворі будинку вони зустріли доньку - ОСОБА_2 та її знайомих, ОСОБА_4 залишився із ними, а він повернувся до квартири, щоб доглядати за малолітнім онуком. Близько 24 години він почав хвилюватись та декілька разів зателефонував дружині, однак додзвонитись не зміг. Потім прийшла додому донька та пояснила, що зі слів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та її знайома ОСОБА_8 поїхали в клуб. Приблизно о 04 годині ранку наступного дня до них додому прийшов ОСОБА_4, останній знаходився у стані алкогольного сп'яніння, а потім він пішов на залізничну станцію, щоб поїхати додому. Також ОСОБА_1 пояснив, що протягом двох днів вони не могли додзвонитись дружині та її місцезнаходження не було відомо. 03.08.2014 року загиблу дружину знайшли на території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де раніше проживала мати його дружини.

З показань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у загиблої ОСОБА_5 в день її вбивства із собою були грошові кошти у розмірі 10000 доларів США та 15000 грн., які їх сім'я в цей день планувала витратити на покупку та оформлення автомобіля «Mercedes А-140». Також, загибла ОСОБА_5 завжди носила золоту обручку та золоту каблучку із діамантом у формі лілії, золоті сережки із англійським замком, золотий жіночий годинник, однак при проведенні огляду місця події грошові кошти та ювелірні прикраси були відсутні, місцезнаходження вказаних речей встановлено не було. Крім того, у загиблої ОСОБА_5 при собі знаходились: паспорт, посвідчення водія, ключі від квартири та від будинку, гаманець зеленого кольору, дисконтні картки, 2 кредитні та зарплатні картки ПАТ «Приват Банк», АКБ «Банк Золоті Ворота» та ПАТ «УкрСиббанк», мобільний телефон «Nokia Asha-202».

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначали, що під час вчинення злочину ОСОБА_4 заволодів майном ОСОБА_5, у зв'язку з чим, на їх думку, вбивство було вчинено із корисливого мотиву. Потерпілі також посилаються на наявність ознак вбивства при обтяжуючих обставинах (із особливою жорстокістю). Вважають, що в діях підсудного ОСОБА_4 наявні ознаки злочину, передбаченого ст.194 КК України (умисне знищення чи пошкодження чужого майна).

Допитаний під час судового засідання свідок ОСОБА_10 пояснив, що 01 серпня 2014 року приблизно о 15 годині він разом із знайомою ОСОБА_11 зайшов до квартири сім'ї ОСОБА_5. В цей час вдома була ОСОБА_5, вона збиралась поїхати до ОСОБА_4, який в цей час торгував пиріжками в районі Новожаново. ОСОБА_5 пішла із квартири після того, як додому повернувся ОСОБА_7. Свідку відомо, що в цей день батьки ОСОБА_2 збирались придбати їй автомобіль. Приблизно о 15 год. 30 хв. він пішов додому. Близько 22 год. 00 хв. - 22 год. 30 хв. він знову зайшов до квартири сім'ї ОСОБА_2, вдома були ОСОБА_1 та ОСОБА_7. Потім, ОСОБА_1 вийшов на вулицю, щоб у магазині придбати молоко. Через 30 хвилин він повернувся та повідомив, що на вулиці бачив ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 Коли він із ОСОБА_7 вийшли на вулицю то побачили, що на лавці сидять ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 У останнього із собою був чорний поліетиленовий пакет, що знаходилось в пакеті він не знає. В цей вечір ОСОБА_4 поводився нормально, слідів крові на його одязі він не бачив. За вечір ОСОБА_4 випив приблизно 2 пляшки пива об'ємом 0,5 л., на вигляд був у стані середнього ступеня сп'яніння. Приблизно о 23 год. 30 хв. - 24 год. 00 хв. він разом із ОСОБА_7, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 із двору пішли, а ОСОБА_4 пішов у іншу сторону, після цього він його не бачив.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є цивільним чоловіком ОСОБА_2, у них на утриманні знаходиться малолітня дитина. На той момент їх сім'я проживала разом із ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_5 01.08.2014 року у денний час ОСОБА_5 пішла із дому, вона збиралась поїхати до ОСОБА_4, який торгував пиріжками поблизу зупинки громадського транспорту. Із собою вона в цей день брала грошові кошти (долари та гривні), які їх сім'я планувала витратити на придбання автомобіля. Пояснив, що приблизно о 22 год. 30 хв. - 23 год. 00 хв. він із ОСОБА_10 вийшли на вулицю, де зустріли ОСОБА_2 та ОСОБА_11, разом із ними знаходився ОСОБА_4 Останній пояснив, що він бачив ОСОБА_5 і вона поїхала в клуб зі знайомими, у зв'язку з чим не відповідає на телефонні дзвінки. ОСОБА_4 поводився нормально, нібито він був тверезий. Далі вони вживали слабоалкогольні напої. В цей час у ОСОБА_4 із собою в руках був пакет чорного кольору, що знаходилось в пакеті він не знає. Приблизно о 00 год. 30 хв. вони розійшлись, а ОСОБА_4 залишився у дворі будинку. 03.08.2014 року у другій половині дня він разом із ОСОБА_2 приїхали до домоволодіння АДРЕСА_3 у м. Харкові, де у приміщенні підвалу він знайшов труп ОСОБА_5, після чого вони викликали бригаду швидкої медичної допомоги та працівників міліції.

Під час допиту у судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 пояснили, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 були нормальні сімейні відносини, вони спільно проживали однією сім'єю. Підтвердили показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині того, що сім'я ОСОБА_1 планували купити автомобіль для доньки ОСОБА_2. По обставинам вчинення вбивства ОСОБА_5 жодних пояснень надати не змогли.

Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_15 пояснила, що 01 серпня 2014 року приблизно о 20 годині на зупинці громадського транспорту бачила ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4, які між собою спілкувались. У цей день у ОСОБА_5 із собою була чорна сумка, також на ній були ювелірні вироби із металу білого та жовтого кольору. Приблизно через 30 хвилин, знаходячись на території свого домоволодіння, почула як ОСОБА_5 разом із ОСОБА_4 знаходились на території сусіднього домоволодіння АДРЕСА_3 у м. Харкові, вони займались господарством та розмовляли між собою. Вона не може пояснити яким чином відбувалась сварка в цей вечір, її очевидцем не була. Через два дні після цього бачила, як із вказаного домоволодіння вибігла донька ОСОБА_5 та просила викликати швидку медичну допомогу. Пізніше стало відомо, що ОСОБА_5 загинула.

Під час допиту у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 підтвердила, що надійшов виклик до центральної диспетчерської служби, далі вона у складі бригади швидкої медичної допомоги прибула до домоволодіння АДРЕСА_3. В подвір'ї домоволодіння знаходилась молода дівчина (донька загиблої), її чоловік та інша жінка. У підвальному приміщенні було виявлено тіло жінки, встановлено явно виражені ознаки біологічної смерті. Після цього, вони викликали співробітників правоохоронних органів.

Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона є матір'ю підсудного ОСОБА_4 Два роки тому вона дізналась про те, що її син зустрічався із ОСОБА_5, вони разом неодноразово приїжджали до неї в гості та залишались ночувати. Всі родичі були проти вказаних відносин, 2-3 місяці вони навіть не спілкувались із ОСОБА_4 Зі слів сина та ОСОБА_5, у них були близькі стосунки. 01 серпня 2014 року (п'ятниця) протягом дня сина вдома не було, в суботу приблизно о 06 годині ранку він повернувся та пояснив, що був зі ОСОБА_5. Жодних речей у сина із собою не було. Протягом 02 та 03 серпня 2014 року син знаходився вдома, у неділю приблизно о 24 годині до них додому приїхали співробітники міліції, які затримали його. При цьому сказали, щоб він із собою забрав речі, в яких був одягнутий 01.08.2014 року, син взяв із собою чорну сорочку, чорні брюки та туфлі.

Під час допиту у судовому засіданні свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_12 та ОСОБА_20 пояснили, що протягом 2-3 років ОСОБА_4 зустрічався із ОСОБА_5 та у них були близькі стосунки, їх неодноразово бачили разом у громадських місцях, вони не приховували своїх відносин. Всі близькі родичі ОСОБА_4 були проти зазначених стосунків. ОСОБА_12 та ОСОБА_20 пояснили, що навесні 2013 року ОСОБА_4 їм розповідав, що вони із ОСОБА_5 чекають на народження спільної дитини, однак дитина не народилась. По обставинам вчинення вбивства ОСОБА_5 жодних пояснень надати не змогли.

Допит свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_21 під час судового розгляду не проводився, оскільки потерпілими, якими заявлено клопотання про допит вказаних осіб, їх участь у судовому засіданні не забезпечено. На виклики до суду за судовими повістками свідки не прибули, ухвали про привід свідків залишились не виконаними, оскільки місце їх перебування не було встановлено (судова справа т.2 а.с.5-6, 35-37, 46-47, 62-65).

Відповідно до вимог ч.1 ст.23, п.3 ч.3 ст.97, ч.2 ст.327, ч.2 ст.349 КПК України, судом прийнято рішення про неможливість допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_21 під час судового розгляду по кримінальному провадженню.

Потерпілий ОСОБА_1 у судове засідання 21.07.2015 року не прибув, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, доказів на підтвердження поважності причин неприбуття до суду не надав. На адресу потерпілого ОСОБА_1 судом направлялись листи від 08.05.2015, 05.06.2015 та 03.07.2015 року, згідно яких потерпілому роз'яснювалось право на участь у розгляді справи, а також повідомлено про правові наслідки неприбуття за судовими викликами (судова справа т.3 а.с.30, 38, 61). Оскільки під час судового слідства потерпілий ОСОБА_1 надав показання, доказів на підтвердження поважності причин неприбуття до суду не надав, тому в порядку ст.ст.138, 325 КПК України судом визнано можливим з'ясування обставин справи та судовий розгляд завершено за його відсутності.

Крім показань ОСОБА_4 щодо визнання своєї вини, а також показань потерпілих та свідків події, винність підсудного у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними судом.

Згідно протоколу огляду місця події від 03.08.2014 року, складеного у період часу з 22 год. 50 хв. 03.08.2014 року до 02 год. 29 хв. 04.08.2014 року, під час огляду у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_3, встановлено, що у погребі знаходиться труп ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, під час огляду якого встановлено наявність у потерпілої колото-різаних поранень. В ході огляду місця події також було вилучено: ланцюжок із металу схожого на золото довжиною 80 см. із ладанкою, сережку для пірсингу, сережку золоту жіночу, каблучку жіночу зі срібла.

Протоколами огляду місця події від 03.08.2014 року та від 04.08.2014 року встановлено, що на автомобілі марки «Mercedes Benz Е230», д.р.н.НОМЕР_1, виявлені пошкодження: проколоті автомобільні колеса, частково пошкоджений молдінг, в салоні автомобіля наявні сліди бурого кольору (к/п т.1 а.с.6-20, 38-43).

Висновком судової авто-товарознавчої експертизи №2168 від 07.05.2015 року підтверджується, що розмір матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Mercedes Benz Е230», д.р.н.НОМЕР_1, в результаті отриманих пошкоджень станом на 01.08.2014 року складає 6631,76 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 16942,96 грн. (судова справа т.3 а.с.16-22).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.08.2014 року, на ділянці території вздовж берегової лінії річки «Лопань» під шляхопроводом по вул. Жовтневої Революції у м. Харкові виявлено та вилучено жіночу сумку чорного кольору, жіночий бюстгальтер сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору (к/п т.1 а.с.59-62).

Під час огляду місця події 04.08.2014 року на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3, у господарській будівлі (туалет) виявлено та вилучено ніж загальною довжиною 24 см., довжина леза - 13 см., ширина - 2,5 см., із рукояткою з полімерного матеріалу світло-коричневого кольору (к/п т.1 а.с.63-66).

Змістом протоколу від 04.08.2014 року та відеозаписом проведення слідчого експерименту, під час проведення якого підозрюваний ОСОБА_4, у присутності захисника - адвоката Дугіної Д.І., розповів та показав на місці механізм та обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_5, показав господарську будівлю (туалет), де він викинув знаряддя злочину - кухонний ніж, а також місце на березі річки Лопань, де він викинув сумку потерпілої (к/п а.с.7-11).

Висновками експертів №2845-И/14 від 16.08.2014 року та №2846-И/14 від 19.08.2014 року, відповідно до яких на сорочці та чоловічих брюках, в які був одягнутий ОСОБА_4 01.08.2014 року, виявлено сліди крові людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від гр. ОСОБА_5 не виключається (к/п т.1 а.с.111-112, 115-116).

Висновком судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №86/2446-Дм/14 від 10.09.2014 року відповідно до якого, у потерпілої ОСОБА_5 виявлено однотипні тілесні ушкодження, які утворились прижиттєво у строк, що вираховується першими хвилинами до настання смерті, від не менше чим 16-кратної дії односторонньо-гострого клинка колото-ріжучого знаряддя (гостре полотно з П-образним поперечним перерізом обушка, довжиною зануреної частини близько 9 см. і найбільшою шириною на рівні занурення в шкіру близько 2,5 см.). Такі властивості та конструктивні особливості наявні у ножа, який представлено на експертизу. Дані тілесні ушкодження носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Причиною смерті ОСОБА_5 стала гостра крововтрата, внаслідок множинних колото-різаних поранень тіла. Смерть потерпілої настала в період часу не менше ніж за 24 години до огляду трупа на місці події. Між наявними колото-різаними пораненнями на трупі та настанням смерті внаслідок гострої крововтрати є причинний зв'язок. Потерпіла, після отриманих тілесних ушкоджень, ймовірно нетривалий час могла вчиняти будь-які самостійні ціленаправлені дії, можливо в обмеженому обсязі, до втрати свідомості. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлений етиловий спирт в кількості 1,31 ‰, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння (к/п т.1 а.с.175-180).

Допитаний під час судового засідання судово-медичний експерт ОСОБА_23 підтвердив висновки експертизи №86/2446-Дм/14 від 10.09.2014 року та пояснив, що встановити точний час смерті ОСОБА_5 під час проведення експертизи не представилось можливим. Всі тілесні ушкодження були прижиттєвими, спричинялись в короткий проміжок часу. Від отриманих ушкоджень потерпіла ОСОБА_5 могла втратити свідомість, однак точний час втрати свідомості встановити не можливо. Від моменту отримання тілесного ушкодження, до моменту настання смерті пройшли хвилини, приблизно до 10 хвилин. Експерт пояснив, що визначення наявності особливих фізичних страждань у потерпілої, не входить до його компетенції.

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №119/2446-Дм/14 від 05.12.2014 року, колото-різані поранення, виявлені при експертизі трупа потерпілої ОСОБА_5, утворились у швидкій послідовності. Часовий проміжок між отриманням тілесних ушкоджень і моментом настання смерті потерпілої, обчислюється першими хвилинами до настання смерті. Потерпіла, після отриманих тілесних ушкоджень, імовірно могла нетривалий час вчиняти будь-які самостійні цілеспрямований дії (пересуватись, чинити опір і т.д.), можливо в обмеженому обсязі, до втрати свідомості. Смерть потерпілої настала в період часу не менше ніж за 24 години до огляду трупа на місці події, більш конкретно визначити час настання смерті не є можливим. Тілесні ушкодження зазвичай супроводжуються больовими відчуттями, за умови збереження свідомості, однак ступінь вираженості їх визначити не представляється можливим. Показання підозрюваного ОСОБА_4, надані під час проведення слідчого експерименту від 04.08.2014 року, відповідають судово-медичним даним в частині способу, механізму та давності утворення колото-різаних поранень, однак не відповідають в частині кількості (в сторону зменшення) та локалізації колото-різаних поранень (судова справа т.2 а.с.55-61).

Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Судом перевірено доводи сторони захисту щодо того, що в момент вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_4 знаходився у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість і поведінку в момент вчинення вбивства.

Актом судово-психіатричної експертизи №781 від 27.08.2014 року підтверджується, що ОСОБА_4 ознак психозу, слабоумства чи інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відносить правопорушення, ОСОБА_4 знаходився поза яким-небудь тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на даний час ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (к/п т.1 а.с.192-194).

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області №3 від 23.03.2015 року, у ОСОБА_4 не виявлено таких індивідуальних психологічних властивостей, що мають яскраво виражений характер та можуть здійснювати суттєвий вплив на його поведінку. На момент скоєння інкримінованого йому діяння ОСОБА_4 не перебував у стані фізіологічного афекту чи вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що може розглядатись як психологічна підстава сильного душевного хвилювання (судова справа т.2 а.с.178-196).

Окрім того, як встановлено судовим слідством, після нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень підсудний ОСОБА_4 здійснював активні, цілеспрямовані дії, зокрема по приховуванню слідів протиправного вчинку, переміщувався на порівняно великі відстані простору пішки, здійснював адекватні соціальні дії та комунікації, тому суд приходить до висновку про відсутність у нього стану фізіологічного афекту в момент вбивства.

Аналізуючи досліджені докази суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у скоєному злочині та кваліфікує його дії за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Під час судового слідства судом перевірялись доводи потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про те, що під час вчинення злочину ОСОБА_4 заволодів майном ОСОБА_5, у зв'язку з чим вбивство було вчинено із корисливих мотивів.

Відповідно до ухвал Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.11.2014 року та 13.02.2015 року, органу досудового розслідування надано доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню №12014220500001452 від 04.08.2014 року.

Згідно відомостей операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна», ТОВ «Астеліт», з телефону «Nokia Asha-202» та мобільних номерів, які належали потерпілій ОСОБА_5, останні з'єднання відбувались 01.08.2014 року у період часу з 14 год. 49 хв. до 16 год. 47 хв., адреса розташування базової станції: м. Харків, вул. Валер'янівська, 113-А (судова справа т.1 а.с.239, т.2 а.с.85-86, 217-220).

Відповідно до відомостей із АТ «Банк Золоті Ворота», ПАТ «УкрСиббанк» не встановлено зняття коштів по банківським карткам, які належали ОСОБА_5, за період часу з 01.08.2014 року по 03.03.2015 року (судова справа т.1 а.с.242-244, т.2 а.с.169-171).

Крім того, потерпілі посилаються на наявність в діях підсудного ОСОБА_4 ознак вбивства із особливою жорстокістю.

Враховуючи роз'яснення, надані в п.8 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» №2 від 7 лютого 2003 року, суд приходить до висновку, що кількість спричинених потерпілій поранень при вбивстві сама по собі не є обставиною, яку слід розглядати як вчинення вбивства із особливою жорстокістю. Нанесення численних поранень при вбивстві належить до ознак особливої жорстокості лише у випадках, коли встановлено, що таким шляхом винний умисно завдав потерпілому особливих страждань.

Вимогами ч.1 ст.337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, під час судового розгляду по справі не встановлено фактичних даних, які були б підтверджені відповідними доказами, що свідчили б про наявність у діях підсудного ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.115 КК України (вбивство при обтяжуючих обставинах, з особливою жорстокістю чи з корисливих мотивів).

Вивченням особи підсудного ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань не має, в Збройних силах України не служив, не одружений, дітей чи інших непрацездатних осіб на утриманні не має, має постійне місце мешкання та проживання, раніше судимий (к/п т.2 а.с.33-51).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4, є щире каяття у вчиненому злочині.

Згідно п.13 ч.1 ст.67 КК України судом не визнається обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння. Під час допиту у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначили, що 01.08.2014 року приблизно о 22-23 годині, коли вони побачили ОСОБА_4 у дворі їх будинку, він не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеної обставини органом досудового розслідування до суду не надано.

Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_24 під час судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_4, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого умисного злочину, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, його відношення до скоєного злочину, дані про особу підсудного, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження вчинення нових злочинів йому необхідно призначити покарання в межах санкції за частиною 1 статті 115 КК України у виді позбавлення волі.

Судом враховується, що ОСОБА_4 раніше був засуджений за вчинення умисного тяжкого злочину за ч.4 ст.296 КК України (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю із застосуванням предмета, спеціально заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень), в період звільнення від відбування покарання з випробуванням він вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин. Вказані злочини були вчинені ОСОБА_4 із застосуванням насильства, останній злочин спричинив загибель людини. Враховуючи кількість колото-різаних поранень, які спричинялись потерпілій (не менше 20 ударів ножем), а також той факт, що підсудним вчинялись дії щодо приховування слідів вчиненого злочину (він переніс тіло у підвал, витер сліди крові на місці події, викинув знаряддя злочину та речі, які належали потерпілій, після вчинення вбивства повідомляв родичам загиблої про те, що вона ніби-то поїхала в нічний клуб), тому суд не знаходить достатніх підстав для призначення покарання, що є близьким до мінімального строку за санкцією статті.

Оскільки ОСОБА_4 був раніше засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.09.2013 року за ч.4 ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, а злочин за ч.1 ст.115 КК України, який є предметом даного судового розгляду, скоїв у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, застосовуючи принцип часткового складання призначених покарань.

До набрання вироком законної сили застосований запобіжний захід у відношенні ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області (№27) необхідно залишити без змін.

Ухвалою суду від 13.11.2014 року відмовлено у прийнятті до розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, оскільки позовну заяву було подано до суду після початку судового розгляду. При цьому, потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в подальшому не позбавлені права звернутись до суду із відповідним цивільним позовом, у порядку цивільного судочинства.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев'ять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.09.2013 року у виді 2 (двох) років позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_4 до відбування покарання у виді 11 (одинадцять) років позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4, залишити без змін у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області (№27).

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного його затримання, тобто з 04.08.2014 року, зарахувавши у строк покарання час попереднього ув'язнення під вартою в порядку, визначеному ст.72 КК України (к/п т.1 а.с.33-36).

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведені по кримінальному провадженню експертизи у сумі 5283,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні 00 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги») (к/п т.1 а.с.136, 144, 150, судова справа т.2 а.с.177).

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведену по кримінальному провадженню авто-товарознавчу експертизу у сумі 1537,50 грн. (одна тисяча п'ятсот тридцять сім гривень 50 коп.), перерахувавши їх на користь держави (р/р ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, код ЄДРПОУ 02883133, юридична адреса: м. Харків, вул. Золочівська, 8-а, призначення виду платежу «за експертні послуги») (судова справа т.3 а.с.15).

Речові докази по кримінальному провадженню №12014220500001452, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області: 1) одяг ОСОБА_5, грунт із кров'ю, який вилучено в ході огляду місця події, зразки крові ОСОБА_4, бюстгальтер ОСОБА_5, тапок жіночий лівий зі слідами крові, 2 паперових конверти з нігтьовими зрізами ОСОБА_4, фрагмент бинта із кров'ю, паперовий конверт із нігтьовими зрізами ОСОБА_5, один ніж із рукояткою з полімерного матеріалу світло-коричневого кольору, після набрання вироком законної сили - знищити; 2) металевий совок, чотири ножі, які запаковані в картонну коробку, сумку ОСОБА_5 - повернути потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_1; 3) чоловічі брюки, чоловічу сорочку, туфлі, які вилучені у ОСОБА_4 та належать йому - повернути останньому; 4) чотири відрізки липкої стрічки зі слідами пальців рук - долучити та зберігати при матеріалах кримінального провадження (к/п т.1 а.с.214-245, т.2 а.с.1-6).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя В.О. Курило

Судді І.В. Іванова

І.І. Срокіна