Ухвала суду № 47214145, 23.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2033/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\1387\К\15 ОСОБА_1

Категорія № 27 ( І ) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Ляховської І.Є.,

при секретарі: Петренко К.І.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_5 «Приват Банк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_5 «Приват Банк» про визнання нечинними окремих пунктів кредитного договору та зобовязання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (надалі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначив, що 09.03.2006 року між банком та відповідачем укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти на загальну суму 54596,06 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі в строки та в порядку, встановленими кредитним договором. Оскільки боржник належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, заборгованість станом на 01.04.2014р. становить 21591,03 грн.

ПАТ КБ «ПриватБанк» після уточнення позовних вимог просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором вилучити у відповідача ОСОБА_4 та передати в заклад ПАТ КБ Приватбанк предмет застави: автомобіль Daewoo, модель: Nexia, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий авто, номер кузова/шасі: XWB3D31UD5A050744, реєстраційний номер AE 5421 АP, що належить на праві власності ОСОБА_4, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля та звернути стягнення на предмет застави.

У вересні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання не чинними окремих пунктів кредитного договору та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування зустрічних вимог зазначив, що кредит дійсно був укладений, однак він достроково заплатив 101484,29 грн., що підтверджується наданими квитанціями, тому просив суд визнати не чинним пункти 2.1.3 та 2.2.7 кредитного договору KRH0AN02000006 від 09.03.2006р та зобовязати ПАТ КБ Приватбанк провести зарахування до тіла кредиту списаних з рахунку 29093053554243 коштів по меморіальним ордерам, визнати зобовязання за кредитним договором припиненими, та відмовити в задоволенні первісного позову.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року уточнений позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KRH0AN02000006 від 09 березня 2006 року, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 в розмірі 21591,03грн. згідно із договором застави рухомого майна № KRH0AN02000006від 09 березня 2006 року, звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Daewoo, модель: Nexia, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий авто, номер кузова/шасі: XWB3D31UD5A050744, реєстраційний номер AE 5421 АP, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ RAB №028842, виданого РЕВ 3-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області 09 березня 2006року, заставна вартість якого становить 57470,00 грн., шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ "ПриватБанк" з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу автомобіля з іншою особою-покупцем, з встановленням ціни продажу на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, в порядку встановленому договором, та наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.

Вилучено у ОСОБА_4 та передано в заклад ПАТ "ПриватБанк" предмет застави автомобіль Daewoo, модель: Nexia, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий авто, номер кузова/шасі: XWB3D31UD5A050744, реєстраційний номер AE 5421 АP, що належить йому на праві власності, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 243,60грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення його зустрічних позовних вимог.

Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що сукупна вартість кредитного зобовязання не містила сплату страхових платежів.

Судом не взято до уваги дострокове погашення відповідачем ОСОБА_4 кредитних зобовязань на загальну суму 101484,29 грн. Не взято до уваги, що сума страхових платежів кредитним договором не визначена, а їх сплата Банком в сумі 18807,04 грн. кредитним договором не обумовлена, самостійне перерахування Банком коштів з кредитного рахунку на страховий рахунок є неправомірною.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку відповідача ОСОБА_4 в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09 березня 2006року між сторонами у справі укладено кредитний договір № KRHОAN02000006 ( а.с.49-51).

Згідно з п.1.1 ОСОБА_6 надав ОСОБА_4 кредитні кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 54596,00грн. для купівлі автомобілю, а також у розмірі 18807,04грн. на сплату чергових страхових платежів (а.с. 50).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Відповідачем та Банком укладено договір застави рухомого майна, за яким ОСОБА_4 надав в заставу Банку автомобіль Daewoo, модель: Nexia, рік випуску 2005, тип ТЗ: легковий авто, номер кузова/шасі: XWB3D31UD5A050744, реєстраційний номер AE 5421 АP (а.с.51).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_4 неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором, у звязку із чим виникла заборгованість в сумі 21591,03 грн., тому ОСОБА_6, як заставодержатель, має право погасити заборгованість за рахунок заставного майна.

Відмовляючи ОСОБА_4 в задоволенні зустрічного позову про визнання окремих пунктів кредитного договору не чинними та зобовязання вчинити певні дії, суд першої інстанції дійшов висновку, що сторонами погоджено умови кредитного договору, які містять положення про страхування заставного майна, надання кредитних коштів для здійснення страхових платежів, та списання грошових коштів на щорічний страховий внесок.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У частинах 1 та 2 статті 590 ЦК України зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України Про заставу заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконаю.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України Про заставу звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду, якщо інше не передбачено законом, або договором застави.

Колегія суддів погоджується із розрахунком заборгованості наданим позивачем, що станом на 01 квітня 2014 року розмір заборгованості становить 21591,03 грн., з яких: 122754,59 грн. за кредитом, 6183,08 грн. за процентами за користування кредитом, 545,96 грн. за комісією за користування кредитом, 2586,40 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Банком (а.с. 5-7, а.с. 98-106).

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ КБ "ПриватБанк" 19 лютого 2014 року звертався до відповідача з Листом про погашення кредиту й попереджав про звернення стягнення на предмет застави (а.с. 8).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення вимог Банку та звернення стягнення на заставне майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_4 про відсутність в кредитному договорі умов обовязкового щорічного страхування та неправомірних діях Банку по сплаті страхових внесків за рахунок сум погашення кредитної заборгованості, оскільки вони протирічать матеріалам справи.

Відповідач ОСОБА_4 ознайомлений зі змістом ОСОБА_6, з умовами та строками погашення заборгованості, штрафними санкціями за неналежне виконання умов договору, а також з обовязком укласти договори страхування, застави, тощо, про що свідчать його особистий підписи у ОСОБА_6 (а.с.11 зворот).

Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.7 Розділу 2 кредитного ОСОБА_6 ОСОБА_4 зобовязався укласти договори особистого страхування та страхування закладеного майна (а.с.49).

Згідно п.2.1.3 Кредитного ОСОБА_6 Позичальник звертається до Банку про надання йому кредиту на оплату чергових страхових платежів відповідно до ОСОБА_6 Страхування , укладених відповідно до п.2.2.7 даного ОСОБА_6 , і доручає Банку щорічно перераховувати необхідну для цього суму коштів згідно Договрів страхування. Перерахування кредитних коштів ОСОБА_6 зобовязується провадити у випадку не предявлення Позичальником документів , що підтверджують сплату чергових страхових платежів за рахунок інших джерел, до дат їхньої сплати, передбачених Договорами страхування. ( а.с.49).

Відповідач ОСОБА_4 ані суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надав доказів добровільної сплати щорічних страхових платежів особистого страхування та страхування закладеного майна, що передбачені умовами кредитного договору та договору страхування.

В судовому засіданні колегії суддів оголошено та досліджено матеріали цивільної справи № 210/925/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ "ПриватБанк» про визнання протиправними бездіяльність та зобовязання провести донарахування отриманих сум, з якої встановлено наявність договорів укладених між ЗАТ « СК «Інгосстрах» та ОСОБА_4 як особистого страхування від 09 березня 2006 року так і страхування наземного транспорту. А також меморіальних ордерів по сплаті щорічних страхових внесків. ( а.с.90,92)

Відповідно до п.10 ОСОБА_6 страхування наземного транспорту № КRН0АN004877 від 09 березня 2006 року укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» та страхувальником ОСОБА_4 : « строк дії договору визначено з 09 березня 2006 року по 08 березня 2007 року. Договір діє 12 місяців ( один рік) і щорічно лонгується на такий же строк до повного погашення кредитної заборгованості у разі сплати наступних страхових платежів. ( а.с 92 ). Крім того матеріали цивільної справи містять меморіальні ордери від 09.06.2006р., 07.03.2007р., 07.03.2007 р., 07.03.2008 р.,06.03.2009 р., 7.03.2009 р., 05.03.2010 р.,04.03.2001 р.,12.10.2011 р.,05.03.2012 р., 07.03.2012 р. за якими здійснено оплату страхових платежів за договорами особистого страхування та страхування наземного транспорту ( а.с.110-1200.

Колегія суддів вважає, що дії Банку по сплаті щорічних страхових внесків є правомірними та передбачені умовами договору застави, кредитного договору, договорам страхування.

Пункт 1.1. Кредитного договору містить умову, що позичальникові ОСОБА_4 надано кредитні кошти в розмірі 18807,04 грн. на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку , передбачених п.п. 2.1.3,2.2.7 даного ОСОБА_6.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів не звертає уваги на посилання відповідача ОСОБА_4 в апеляційній скарзі про не визначення страхових сум та не обумовлення їх кредитним договором, оскільки дане твердження не відповідає положенням укладеного між сторонами та частково виконаного відповідачем договору.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обовязки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: