Постанова № 47202768, 22.07.2015, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2341/15-а

№ 2-а/688/106/15

Постанова

Іменем України

22 липня 2015 року м.Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Головко Н.П.,

секретаря судового засідання Обезюк І.І.,

з участю: представника позивача Матіяш С.Л.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шепетівка справу за позовом управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів,

встановив:

01 липня 2015 року управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1616 грн. 12 коп. надмірно виплачених коштів державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що вищезазначені кошти в сумі 1616 грн. 12 коп. були виплачені ОСОБА_2 внаслідок приховання відомостей, які могли вплинути на призначення та виплату допомоги, а саме ОСОБА_2, працевлаштувавшись на роботу у дошкільний навчальний заклад №3 «Ластівка» на 0,5 ставки, остання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не оформила і про факт працевлаштування не повідомила. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом, оскільки кошти не було повернуто у добровільному порядку.

В судовому засіданні представник позивача Матіяш С.Л. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила позов задовольнити. Вказала, що відповідачка після оформлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку працевлаштувалась на 0,5 ставки до дошкільного навчального закладу. Законом України «Про відпустки» передбачено, що особа, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, може за власним бажанням працювати на умовах неповного робочого часу, при цьому за нею зберігається право на одержання допомоги у період відпустки. Для збереження права на таку допомогу відповідачці необхідно було оформити за місцем роботи відпустку по догляду за дитиною, а копію наказу подати в управління, однак остання цього не зробила і втратила право на допомогу з часу працевлаштування.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечила, посилаючись на те, що після отримання допомоги на дитину до досягнення трирічного віку, як не застрахована особа, працевлаштувалась на 0,5 ставки у дошкільний навчальний заклад, тобто на умовах неповного робочого часу, а тому за нею зберігалося право на отримання такої допомоги. Не знала про те, що зобов'язана була звернутися до директора закладу про надання їй відпустки по догляду за дитиною та продовжувати працювати для того, щоб не втратити допомогу. Вважає, що у будь-якому випадку мала право на таку допомогу, не вчиняла будь-яких умисних дій, спрямованих на отримання такої допомоги, в т.ч. у більшому розмірі, а тому кошти їй виплачено правомірно. Просила у позові відмовити.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 липня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області із заявою про призначення їй державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як незастрахованій особі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї на шість місяців. До заяви ОСОБА_2 надала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, датовану 17 липня 2013 року за період з 01 січня 2013 року по 01 червня 2014 року.

На підставі поданої заяви та документів за рішенням управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області від 26 липня 2013 року ОСОБА_2 призначено соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на період з 01 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року, а далі без звернення по 14 квітня 2014 року в розмірі 130 грн. на місяць.

За результатами проведеної звірки інформації по справі ОСОБА_2 на отримання допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку з даними Шепетівської ОДПІ від 19 серпня 2014 року і відповіді ДНЗ №3 «Ластівка» від 26 грудня 2014 року, державним соціальним інспектором виявлено, що ОСОБА_2 працювала в дошкільному закладі з 14 жовтня 2013 року по 14 травня 2014 року на 0,5 ставки. При цьому відпустка по догляду за дитиною до трирічного віку не надавалась. Інспектором складено акт перевірки правильності призначення соціальної допомоги від 16 січня 2015 року.

За результатами отриманих відомостей управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області проведено перерахунок уже виплаченої допомоги за період з 01 липня 2013 року по 14 квітня 2014 року включно, й сума переплати склала 1616 грн. 12 коп., які відповідачка відмовилась повернути добровільно.

Відповідно до положень ст.22 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції від 09 грудня 2012 року (станом на час виникнення правовідносин), п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року 1751, в редакції від 01 квітня 2013 року (на час виникнення правовідносин) особи, яким виплачується державна допомога, зобов'язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату допомоги (зміни у складі сім'ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім'ї тощо). Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно з законом.

З аналізу вищезазначених положень слідує, що відповідальність по сплаті надміру отриманих коштів соціальної допомоги наступає у разі зловживань з боку громадян, що полягає у поданні документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які вплинули на встановлення права на призначення соціальної допомоги та на визначення її розміру.

Наведеними вище правовими нормами встановлено, що обов'язковою умовою для повернення чи примусового стягнення отриманої державної соціальної допомоги є наявність встановленого факту умисних дій особи щодо приховування обставин, які вплинули або могли вплинути на встановлення права на таку допомогу і на визначення її розміру (в тому числі про працевлаштування на неповний робочий час).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду жодних доказів того, що неповідомлення відповідачкою даних про її працевлаштування на неповний робочий час (0,5 ставки) у ДНЗ №3 «Ластівка», що згідно ст. 18 Закону України «Про відпустки» не позбавляло її права на отримання такої допомоги за умови оформлення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, є наслідком зловживань відповідачки, з метою отримання такої допомоги в надмірному розмірі.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що на час працевлаштування на неповний робочий час, відповідачка, за умови отримання відпустки по догляду за дитиною, мала б право на отримання такої допомоги в такому ж розмірі, як і на час призначення допомоги .

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 18 Закону України «Про відпустки» в редакції від 16 жовтня 2012 року (що діяла на час виникнення правовідносин) передбачено, що за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною.

Як слідує з даних заяви про призначення відповідачці допомоги від 17 липня 2013 року, остання взяла на себе зобов'язання повідомити органи праці та соціального захисту населення, в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги.

Як слідує з пояснень відповідачки, остання, достовірно знаючи про наявність у неї права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у разі працевлаштування на неповний робочий час, не повідомила управління праці та соціального захисту населення про своє працевлаштування, оскільки вважала, що дана обставина не може вплинути на отримання нею допомоги.

Позивачем не надано жодних доказів, які б достовірно вказували на те, що у разі зазначення відповідачкою даних про працевлаштування на неповний робочий час, вона втратила б право на отримання допомоги по догляду за дитиною, внаслідок чого уся отримана відповідачкою допомога, є надмірно виплаченою та підлягає поверненню у повному обсязі.

Посилання представника позивача на те, що для стягнення з відповідачки виплаченої допомоги достатньо лише того факту, що вона приховала факт працевлаштування на неповний робочий час, не узгоджуються з положеннями ст. 22 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» та п. п.49 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року 1751 згідно яких слід встановлювати наявність у діях відповідача зловживань по приховуванню обставин, які можуть вплинути на виплату державної допомоги.

Оскільки в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження така обов'язкова умова для повернення чи примусового стягнення отриманої державної соціальної допомоги, як наявність встановленого факту умисних дій особи (зловживань) щодо приховування обставин, в тому числі про працевлаштування на неповний робочий час, які вплинули або могли вплинути на встановлення права на таку допомогу і на визначення її розміру, у суду відсутні підстави для задоволення даного позову.

Керуючись ст.ст. 6-11,160-163 КАС України, суд

постановив:

В задоволенні позову управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_2 про стягнення надмірно виплачених коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у Вінницький апеляційний адміністративний суд, з одночасним направлення апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: