Постанова № 47201023, 30.06.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1943/10/1970

"30" червня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

при секретарі судового засідання Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 Доручення №06-188/540 від 27.04.10р.

відповідач - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засідані в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства "Влад" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

ВСТАНОВИВ:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Влад" про стягнення заборгованості у розмірі 4710,62 гривень.

Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно - господарської санкції в розмірі 4643,75 гривень та пені в розмірі 66,87 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи судом повтрно в судове засідання не прибув та про причини свого не прибуття суд не повідомив.

Заслухавши думку представника позивача, суд вважає за можливе слухати справу без участі відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" (далі - Закон №875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 5 ст. 19 Закону № 875-XII встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 20 Закону № 875-XII, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Як вбачається із поданого приватним сільськогосподарським підприємством "Влад" звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік форми № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві в 2009 році становила 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2009 рік становила 74,3 тисячі грнивень. Кількість інвалідівштатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях та яка самостійно розрахована відповідачем - становить 0 особа.

Статтею 18 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленою Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобовязань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності повязане з необхідністю доведення порушення зобовязання.

Так, адміністративно-господарська відповідальність, передбачена ст. 20 Закону №875-XII, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч. 1 ст. 218 ГК України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" передбачено, що спори, які виникають із правовідносин за ст.ст. 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Доказів, які б спростовували доводи позивача та доказів проведення розрахунків відповідачем суду не надано.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені Законом, суд приходить до висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволеннюв сумі 4710,62грн., в тому числі адміністративно - господарська санкції в розмірі 4643,75 грн. та пені в розмірі 66,87 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 94, 160 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Влад" (ід. код. 31092196, Тернопільська область, Лановецький район, с. Татаринці) в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарську санкцію в розмірі 4643 (чотири тисячі шістсот сорок три) гривні 75 коп. та 66 (шістдесят шісь) гривень 87 коп. пені.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуюча суддяМірінович У.А.