Ухвала суду № 47196283, 14.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 липня 2015 року м. Київ К/800/32299/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року

у справі № 806/4987/13-а

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про визнання недійсними рішень,

встановив:

Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 806/4987/13-а та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційної інстанції, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Андрушівському районі Житомирської області ДПС від 27.06.2013 року № 0000661700. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В свою чергу, у задоволенні позову в іншій частині відмовлено з підстав доведеності факту несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та орендної плати за землю.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29.04.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 806/4987/13-а відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун