Рішення № 47196117, 14.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/37/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 Справа № 908/3230/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094,м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 40 582 грн. 60 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Суберляк Д.В. довіреність № 4007-0 від 31.10.12 р.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 01.08.2013 р. у розмірі 40 582 грн. 60 коп. з яких: 19 724 грн. 95 коп. - основного боргу, 11 552 грн. 26 коп. - заборгованості зі сплати процентів, 6 820 грн. 11 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2 485 грн. 28 коп. - комісії за користування кредитом.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України і обґрунтовано не належним виконанням з боку відповідача договірних умов щодо оплати за кредитом.

18.05.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 16.06.2015 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання 16.06.2015 р., та неподання сторонами витребуваних документів, для встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги та правильного вирішення господарського спору, відповідно до ст. 77 ГПК України суд відклав розгляд справи на 14.07.2015 р. на 15 год.00 хв.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. був присутній лише представник позивача. За клопотанням представника позивача судове засідання здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач свого представника в судове засідання 14.07.2015 р. не направив, причин неявки не повідомив.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 ГПК.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача як суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

У ч. 1, ст.16 та ч. 1 ст . 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003 р. закріплено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду від 18.05.2015 р. та від 16.06.2015 р., які були надіслані на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були повернуті підприємством зв'язку до господарського суду Запорізької області із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.08.2013р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої вона висловила свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування, та зобов'язалась виконувати його умови.

Вказані умови та тарифи були затверджені наказом банку від 28.01.2011 р. № СП-2011-85.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Частинами 1, 2 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У заяві на приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 01.08.2013р відповідач погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження за банківським обслуговуванням з клієнтом через веб-сайт банку (www.pb.ua або інший Інтернет -SMS-ресурс, зазначений банком).

За змістом прав та обов'язків, по яких сторонами досягнута домовленість, правовідносини сторін врегульовані кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов (у редакції на момент укладення договору) кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, оплати відсотків та винагороди.

Пунктами 3.18.1, 3.18.1.1 Умов визначено вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнту. Кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «кредит») надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту (далі - «ліміт»).

Відповідно до п. 3.18.1.5 Умов кредитний ліміт в розумінні даного розділу Умов та правил надання банківських послуг являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Згідно з п. 3.18.1.17 Умов при перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові картки, утримувачами яких є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи (за виключенням зарахувань заробітної плати), з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань.

Також згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності до п. п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існує на кінець банківського дня за попередній місяць, в прядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, яка належить до уплати банку, зі свого поточного рахунку.

Пунктами 3.18.4.1, 3.18.4.1.1 та 3.18.4.1.2 Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.9 Умов передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом. День повернення кредиту у часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату уплати.

У п. 3.18.4.10 Умов також закріплено, що зобов'язання виконуються в наступній послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості перш за все направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно п. п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 даного розділу «Умов та правил надання банківських послуг», далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених процентів, далі - процентів, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту.

Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, вказаної у п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, процентів у відповідні їм дати уплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.18.4.1.3 Умов, у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.18.4.1.4 Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Згідно з п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом в банк заяви на приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки» або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнтбанк/ Інтернет клієнтбанк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах вказаних у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

На виконання договору банк встановив кредитний ліміт на відкритий відповідачу поточний рахунок НОМЕР_2 в розмірі 16000 грн. 00 коп. з 02.08.2013р., 18000 грн. 00 коп. - з 21.08.2013 р., 20000 грн. 00 коп. - 02.09.2013 р., 19724 грн. 95 коп. - з 02.03.2014р., що підтверджується довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» від 08.04.2015 р. вих. №08.7.0.0.0/150408150514. Про розмір встановленого кредитного ліміту банк повідомляв клієнта через систему Інтернет-клієнт банк «Приват24», що підтверджується виписками з «Приват24» по клієнту ФОП ОСОБА_1 за 02.08.2013 р., 21.08.2013 р., 02.09.2013 р., 02.03.2014 р., 05.06.2014р.

Як вбачається з виписок банку по рахунку клієнта, за період дії договору клієнтом використовувались кредитні кошти в межах кредитного ліміту. У зв'язку з непогашенням кредиту у встановлений в договорі строк заборгованість в розмірі 19724 грн. 95 коп. з 04.03.2014р. була віднесена банком на прострочення.

Згідно розрахунку заборгованості та виписки банку по рахунку клієнта, відповідно до п. 3.18.4.1 Умов на залишок кредитного сальдо банком нараховані проценти за користування кредитом за ставкою 24% за період з 27.11.2013р. по 04.03.2014 р. (97 днів), з розрахунку 360 днів у році, в сумі 1267 грн. 46 коп. Відповідачем були частково оплачені проценти за користування кредитом 02.12.2013р. в сумі 72 грн. 20 коп. та 10.01.2014 р. в сумі 382 грн. 14 коп., всього на суму 454 грн. 34 коп. Залишок несплачених поточних процентів в сумі 813 грн. 12 коп. віднесений банком на прострочення 04.03.2014 р., що підтверджується випискою банку по нарахуванню процентів.

На прострочений кредит в сумі 19724 грн. 95 коп. банком нараховані проценти за ставкою 48% річних за період з 05.03.2014 р. по 01.07.2014 р. (119 днів), з розрахунку 360 днів у році, в сумі 3129 грн. 69 коп.

Наказом банку від 04.06.2014 р. № 6783882 прийнято рішення про збільшення відсоткової ставки за користування кредитним лімітом на розрахунковому рахунку з 01.07.2014 р. у зв'язку з різкою зміною вартості ресурсів на міжбанківському ринку. Згідно з п.3.2.1.4.1.3 нових Умов при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У п. 3.18.2.3.1 Умов в первісній редакції сторони погодили, що збільшена процентна ставка починає діяти після того, як банк повідомить клієнта про настання подій, закріплених в даному пункті, а клієнт не погасить існуючу заборгованість в порядку та строки, передбаченими «Умовами та правилами надання банківських послуг». Банк повідомляє клієнта про настання подій, закріплених даним пунктом, на свій вибір або в письмовій формі, або шляхом встановлених засобів електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, смс-повідомлення тощо).

Про зміну процентної ставки банк повідомив клієнта 05.06.2014 р. через електронну систему «Приват24», що підтверджується випискою з «Приват24» по клієнту ФОП ОСОБА_1 за 05.06.2014р.

У зв'язку з цим за період з 02.07.2014 р. по 06.03.2015 р. (248 днів) банком нараховані відсотки на прострочену суму кредиту 19724 грн. 95 коп. за ставкою 56%, з розрахунку 360 днів у році, в сумі 7609 грн. 45 коп. Відповідач не здійснював оплату процентів, нарахованих на прострочену заборгованість по кредиту.

Таким чином, залишок несплачених процентів складає: 813 грн. 12 коп. + 3129 грн. 69 коп. + 7609 грн. 45 коп. = 11552 грн. 26 коп.

Також згідно з п. 3.18.4.4 первісних Умов та п. 3.2.1.4.4 нових Умов банком нарахована комісійна винагорода за використання кредитного ліміту в період з січня 2014 року по лютий 2015 року в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо по кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в загальній сумі 2485 грн. 28 коп. Так, за вказаний період максимальне сальдо по кредиту складало 19724 грн. 95 коп., звідси комісія в розмірі 0,9% від цієї суми складає 177 грн. 52 коп. на місяць х 14 місяців = 2485 грн. 28 коп. За цей період комісія відповідачем не сплачувалась.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач не сплачував в повному обсязі у встановлені Умовами строки кредит, проценти за користування кредитом та комісійну винагороду, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 19724 грн. 95 коп., процентами за користування кредитом в розмірі 11552 грн. 26 коп. та комісії за користування кредитом в розмірі 2485 грн. 28 коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 19724 грн. 95 коп., процентами за користування кредитом в розмірі 1552 грн. 26 коп. та комісії за користування кредитом в розмірі 2485 грн. 28 коп. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.18.5.1 Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Аналогічного змісту пункт 3.2.11.5.1 нових Умов.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 3.18.5.4 Умов сторони погодили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом. Аналогічного змісту пункт 3.2.1.5.4 нових Умов.

Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, позивачем пред'явлена до стягнення пеня за прострочення сплати кредиту, процентів та комісії в загальній сумі 6820 грн. 11 коп.

Розрахунок пені є невірним, оскільки він здійснений виходячи з 360 днів у році, у той час як облікова ставка НБУ є нормативно встановленою річною ставкою і залежить він фактичної кількості днів у році, за який проводиться розрахунок. Допущена помилка призвела до завищення суми пені.

Згідно виписки банку по рахунку клієнта, заборгованість по тілу кредиту в сумі 19724 грн. 95 коп. віднесена банком на прострочення 04.03.2014 р. Звідси пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.03.2014 р. по 06.03.2015 р. (367 днів) від суми боргу по тілу кредиту складає 4782 грн. 08 коп.

Несплачені проценти, нараховані банком по ставці 24% річних, в загальній сумі 813,12 грн. віднесені банком на прострочення 04.03.2014 р. Звідси пеня за прострочення сплати процентів в період з 05.03.2014 р. по 06.03.2015 р. (367 днів) складає 197 грн. 13 коп.

Пеня на суму прострочених відсотків, нарахованих за ставкою 48% та 56% річних, розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, виходячи з фактичної кількості днів у році, за кожен день періоду прострочення наростаючим підсумком, починаючи з 06.03.2014 р. (оскільки проценти на прострочену заборгованість почали нараховуватися за кожен день з 05.03.2014р. і мали бути сплачені в день нарахування, а прострочення оплати настає з наступного дня) по 06.03.2015 р. в сумі 1434 грн. 73 коп.

Пеня на суму простроченої комісії розрахована судом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 04.02.2014 р. (оскільки комісія за спірний період нарахована 03.02.2014 р. і стає простроченою з наступного дня) по 06.03.2015 р., виходячи з фактичної кількості днів у році, в сумі 362 грн. 20 коп.

Отже, загальна сума пені за прострочення сплати кредиту, комісії та відсотків складає: 4782 грн. 08 коп. + 197 грн. 13 коп. + 1434 грн. 73 коп. + 362 грн. 20 коп. = 6776 грн. 14 коп.

Таким чином, сума пені складає 6776 грн. 14 коп. В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. У стягненні пені в сумі 43 грн. 97 коп. суд відмовляє.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з рахунків, встановлених державним виконавцем при виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: 49094,м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570, на рахунки, встановлені державним виконавцем при виконання судового рішення) 19 724 грн. 95 коп. (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири грн. 95 коп.) - основного боргу, 11 552 грн. 26 коп. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві грн. 26 коп.) - заборгованості зі сплати процентів, 2 485 грн. 28 коп. (дві тисячі чотириста вісімдесят п'ять грн. 28 коп.) - комісії за користуванням кредитом, 6776 грн. 14 коп. (шість тисяч сімсот сімдесят шість грн. 14 коп.) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1825 грн. 02 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять грн. 02 коп.) - витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано « 20» липня 2015 р.

Суддя О.І.Немченко