Рішення № 47195483, 10.12.2012, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 2/0707/3444/2012

0707/8516/2012

Ряд стат звіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2012 рокум. Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі:головуючого суддіМорозової Н. Л.

при секретаріКупинець М. М.

з участю: позивачаОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2

відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мукачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу квартири та поділ майна подружжя,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений 03 листопада 2011 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 6235 та поділити спільне сумісне майно подружжя, визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що за час шлюбного життя ( в період з 16.06.2001 року по 30.01.2012 року) ОСОБА_3 на підставі рішення МВК № 69 від 21.03.2005 року та рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.12.2007 року, набув права власності на квартиру АДРЕСА_1, яку вона вважає обєктом спільної сумісної власності подружжя. Однак, ОСОБА_3, без її згоди, відчужив вказану квартиру гр. ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири від 03 листопада 2011 року, який посвідчений 03 листопада 2011 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 6235. Просить даний договір визнати недійсним, оскільки вона не давала своєї згоди на продаж вказаної квартири, а квартиру, як спільну сумісну власність поділити між ними, визнавши за нею право власності 1\2 частину вказаної квартири.

У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали повністю, просили їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, як безпідставних і необґрунтованих. Посилається на те, що вказана квартира на даний час належить на праві приватної особистої власності ОСОБА_4. На час відчуження ним вказаної квартири АДРЕСА_1, Ѕ частка вказаної квартири належала йому на праві приватної власності на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.12.2007 року (в порядку спадкування), інша Ѕ частка вказаної квартири належала йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 березня 2005 року на підставі рішення МВК № 69 від 21.03.2005 року. Тому, при відчуженні квартири та посвідченні договору купівлі-продажу квартири, згода ОСОБА_1, як його дружини не була потрібна.

Відповідач, ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася надіслала до суду заперечення на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити, як необґрунтованому та безпідставному. Відповідач - приватний нотаріус Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_5 подала до суду заперечення в якому також просить у задоволенні позову ОСОБА_1, як безпідставному, оскільки при посвідченні договору відчуження майна, що є особистою власністю одного з подружжя, згода другого з подружжя не вимагається. ОСОБА_1 того, згідно довідки ЖРЕП-5 ОСОБА_7, окрім власника квартири там ніхто не був зареєстрований.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16.06.201 року по 30 січня 2012 року, що вбачається з наявних у матеріалах спри відповідних документів про одруження та розірвання шлюбу (а.с7,8,9,10). ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого 03 листопада 2011 року приватним нотаріусом Мукачівського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 6235, відчужив вказану квартиру ОСОБА_4, яка в свою чергу зареєструвала право власності на вказану квартиру в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на час відчуження ОСОБА_3 вказаної квартири АДРЕСА_1, Ѕ частка вказаної квартири належала йому на праві приватної власності на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.12.2007 року в порядку спадкування за померлою матірю ОСОБА_8, інша Ѕ частка вказаної квартири належала йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 березня 2005 року на підставі рішення МВК № 69 від 21.03.2005 року, шляхом приватизації з державного житлового фонду, таким чином віджувала ОСОБА_3 квартира належала йому на праві особистої приватної власності.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, згідно ордеру № 751 від 15 листопада 1977 року, була надана для проживання ОСОБА_9 та його сімї : дружині ОСОБА_8 та сину ОСОБА_3. Згідно свідоцтва на право приватної власності на житло від 24.03.2005 року, квартира АДРЕСА_1, належала ОСОБА_8 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Право власності ОСОБА_3 на Ѕ частка вказаної квартири, яка належала йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого 24 березня 2005 року на підставі рішення МВК № 69 від 21.03.2005 року, позивачем не оскаржено і ніким не скасовано, а відтак відсутні підстави для сумніву у правомочності ОСОБА_3 щодо відчуження квартири, яка на момент відчуження та укладення договору купівлі-продажу квартири, була його особистою власністю. Позивач не була зареєстрованою у ІНФОРМАЦІЯ_1 на час її відчуження відповідачем.

Безпідставними є також твердження позивача щодо порушення ОСОБА_3 при укладенні договору купівлі-продажу квартири від 03 листопада 2011 року, ч. 3 ст. 65 СК України, яка регламентує право подружжя на розпорядження майном, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки в матеріалах справи наявна копія письмової заяви ОСОБА_10 від 23.02.2005 року про те, що вона дає свою згоду на приватизацію квартири АДРЕСА_1, без її участі та участі дітей.

ОСОБА_1 того, позивач просить поділити квартиру АДРЕСА_1, яку вона вважає обєктом спільної сумісної власності подружжя , визнавши за нею право власності на 1\2 частку вказаної квартири, при цьому не бере до уваги той факт, що Ѕ частка квартири належить ОСОБА_3 за рішенням суду в порядку спадкування за заповітом матері ОСОБА_3 ОСОБА_8, а відтак є особистою приватною власністю ОСОБА_3, в порядку п.2) ч.1 ст.57 СК України..

Ці факти не спростовані, а рішення суду, що набрали законної сили, підлягають врахуванню судом при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч.3 ст.61 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності право чину є недодержання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою, шостою статті 203 ЦК України.

Частиною 2 статті 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, мав необхідний та достатній обсяг цивільної дієздатності для укладення такого право чину.

Відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановлене судом не спростовано позивачем у судовому засіданні, не доведено обставини на які посилається у позові, як на підставу своїх вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись: ст. ст. 203, 204, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд -

р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним і скасування договору купівлі-продажу квартири та поділ майна подружжя.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Морозова Н. Л.