Постанова № 47194869, 20.08.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16270/13-п

Провадження 3/127/4340/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої головним бухгалтером ТОВ Екоплон-Україна, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1631 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, працюючи головним бухгалтером ТОВ Екоплон-Україна, в порушення вимог п. 200.3 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України допустила завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у податковій декларації з ПДВ за березень 2013 року в сумі 193279 грн.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не відомі.

Захисник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що її підзахисна винуватість у вчиненні правопорушення не визнає, відомості, викладені у акті перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, вважає такими, що не відповідають дійсності.

На обґрунтування своїх заперечень захисник ОСОБА_1 суду пояснила, що посилання податкового ревізора-інспектора на п. 198.6 ст. 198 ПК України є безпідставним, оскільки відповідно до п. 201.1 ст. 200 ПК України податкова адреса покупця не зазначена, як обовязковий реквізит податкової накладної, а тому податкова накладна № 49 від 26.03.2013 р. надає безумовне право ТОВ Екоплон-Україна на формування податкового кредиту з ПДВ.

Крім того, відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК України та ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреса: вул. К. Макрса, 34/104 є адресою директора товариства, який виступає від його імені. Таким чином, на думку захисника ОСОБА_1, посилання податкового ревізора-інспектора на невідповідність податкової адреси товариства є безпідставним.

Посилання податкового ревізора-інспектора на відсутність у видатковій накладній посади і прізвища особи, яка отримала товар не ґрунтується на вимогах закону. Так, у накладній наявний особистий підпис особи, яка отримала товар; недоліки, на які посилається податковий ревізор-інспектор, не впливають і не змінюють суті та змісту господарської операції, оскільки з інших супровідних документів вбачається, яка конкретно особа здійснила отримання товару. При цьому податковим ревізором-інспектором не ставиться під сумнів реальність здійснення товариством господарської операції, а лише з формальних міркувань не приймаються до уваги певні документи.

При запереченні посилань податкового ревізора-інспектора на ненадання довіреності на отримання товару та товарно-транспортних накладних захисник ОСОБА_1 зазначила, що довіреність на отримання ТМЦ передається при отриманні товару продавцю, а відтак у покупця вона залишатись не повинна. Крім того, поза увагою залишено умови поставки, визначені в Специфікації № 1 від 25.03.2013 р., яка згідно з п. 2.2 Договору № СУМ-039 від 25.03.2013 р. є його невідємною частиною. Зокрема, згідно з умовами поставки та договору постачальник зобовязувався зберігати товар на складі до моменту вивезення покупцем або контрагентами при предявленні документів, що підтверджують наявність у них такого права. При цьому товариством після придбання товару не було здійснено його вивезення зі складу, а в подальшому контрагенти товариства самостійно здійснювали його вивезення, тому товариством товарно-транспортні накладні не оформлялись.

Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2013 р. за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Екоплон Україна з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість за взаєморозрахунками з ТОВ Агрохімпартнер за січень-березень 2013 р. складено акт № 2260/22-06/34455238.

З вказаного акту вбачається, що при проведенні перевірки не було прийнято до уваги податкову накладну № 49 від 26.03.2013 р., оскільки в останній податку адресу ТОВ Екоплон Україна вказано як: АДРЕСА_1, фактично ж податкова адреса товариства : вул. Лебединського, 34 в м. Вінниці.

Аналізуючи положення п. 45.2 ст. 45; п. 201.1 Податкового кодексу України, ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надані захисником ОСОБА_1 копії установчих документів товариства, суд приходить до переконання, що посилання податкового ревізора-інспектора на дану обставину є безпідставним. Так, з установчих документів товариства вбачається, що ОСОБА_3 є його директором і виступає від імені товариства. Адресою проживання директора товариства є: АДРЕСА_1.

Згідно з умовами договору № СУМ-039 від 25.03.2013 р. ТОВ Екоплон Україна є покупцем товарів, а постачальником ТОВ Агрохімпартнер, яким і здійснювалось оформлення податкової накладної № 49 від 26.03.2013 р.

Зі змісту п. п. ґ п. 201.1 ст. 201 ПК України випливає, що в податковій накладній обовязково має бути зазначено, зокрема, місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи продавця, зареєстрованої як платник податку. Вимоги щодо наявності у податковій накладній посилання на посилання у податковій накладній на податкову адресу покупця чинне податкове законодавство не містить.

Таким чином, суд вважає, що посилання в акті на невідповідність вищевказаної податкової накладної вимогам ст. 201 ПК України, а відтак і не прийняття її до уваги з посиланням на п. 198.6 ст. 198 ПК України є безпідставним.

В акті проведеної перевірки наявне посилання на те, що під час її проведення не була надана довіреність на отримання товару. Однак, суд приймає до уваги, що зі змісту Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, випливає, що довіреність залишається у постачальника.

Таким чином, суд вважає, що посилання в акті на ненадання покупцем довіреності на отримання товару є безпідставним.

Крім того, в акті позапланової перевірки наявне посилання на те, що товариством не було оформлено товарно-транспорту накладну, яка є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Однак, зі змісту Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції 20.02.1998 р. за № 128/2568, на які здійснюється посилання в акті, випливає, що товарно-транспортна накладна оформляється лише у разі здійснення перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 6.1 договору поставки постачальник після передачі товарів у власність покупця зобовязувався зберігати їх на складі до моменту їх вивезення покупцем або контрагентами, які отримують товар при предявленні документів, що підтверджують наявність у них такого права.

З досліджених в судовому засіданні первинних фінансово-господарських документів випливає, що ТОВ Екоплон Україна придбаний товар зі складу постачальника не вивозило, а відчужило його контрагентам, які в подальшому самостійно здійснювали вивезення зі складу ТОВ Агрохімпартнер.

Таким чином, суд вважає, що посилання податкового ревізора-інспектора на відсутність товарно-транспортних накладних не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що в судовому засіданні не було підтверджено факту порушення вимог чинного законодавства при здійсненні взаємовідносин між ТОВ Агрохімпартнер та ТОВ Екоплон Україна. За таких обставин суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю в звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1633 КУпАП, закрити в звязку з відсутністю в її діях складу правопорушення.

На постанову може бути внесено протест прокурором, постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: