Ухвала суду № 47192941, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/800/38819/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Загороднього А.Ф., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року

у справі №816/978/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся в суд з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27 листопада 2013 року №0007362202/1049 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1700,00 грн. та №0007372202/1050 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 289,25 грн. повністю.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 27 листопада 2013 року №0007362202/1049 в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1360,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглядається відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено фактичну перевірку щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), господарської одиниці ФОП ОСОБА_3, а саме магазину «Перекресток», що розташований за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ вул. Добровольського, 67А., та складено акт від 29 жовтня 2013 року №0000213, згідно з яким позивачем в порушення вимог п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечено виконання друку фіскального звітного чеку за 30 липня 2013 року, 24 січня 2013 року, 25 серпня 2013 року, 13 липня 2013 року та збереження фіскального звітного чеку за 28 липня 2012 року.

Крім того, в ході перевірки виявлено факт неоприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в Книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків за період з 01 липня 2013 року по 18 липня 2013 року включно в розмірі 3 603,60 грн. (КОРО №1602001205/3) та в період з 02 липня 2012 року по 25 липня 2012 року включно в розмірі 2 854,25 грн. (КОРО №1602001205/2), загальна сума неоприбуткованих коштів склала 6 457,85 грн., що є порушенням вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

На підставі вищевказаного акта ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 листопада 2013 року:

- № 0007362202/1049, яким, зокрема, на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1700,00 грн.;

- №0007372202/1050, яким на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» визначено позивачу штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 32 289,25 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2013 року №0007362202/1049 в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1360,00 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4 статті 17 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання.

Аналізуючи положення пункту 9 статті 3 та пункту 4 статті 17 Закону №265/95-ВР слід зазначити, що вказана фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону, а саме - щоденно друкувати фіскальний звітний чек та зберігати його в книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про безпідставність застосування відповідачем до підприємця фінансових санкцій за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону №265/95-ВР у розмірі 1700 грн., оскільки контролюючий орган може застосувати до порушника лише одну фінансову санкцію в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.), незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в КОРО.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27 листопада .2013 року №0007372202/1050 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 289,25 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно статті 1 Закону №265/95-ВР КОРО прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фіскальні звітні чеки за період з 01 липня 2013 року по 18 липня 2013 року включно на суму 3603 грн. 60 коп. (КОРО №1602001205/3) та в період з 02 липня 2012 року по 25 липня 2012 року включно на суму 2854 грн. 25 коп. (КОРО №1602001205/2) позивачем підклеєно до книг обліку розрахункових операцій, що не зареєстровані у контролюючому органі.

Відображення готівки у належним чином зареєстрованій КОРО на підставі фіскальних звітних чеків у спірний період позивачем не проводилось.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновок ОДПІ про порушення позивачем вимог пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні відповідає дійсним обставинам справи, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2013 року № 0007372202/1050 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 289,25 грн.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді О.А. Веденяпін

А.Ф. Загородній

М.П. Зайцев