Ухвала суду № 47179677, 13.07.2015, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/2935/15-ц

Провадження № 2-з/500/45/15

УХВАЛА

13 липня 2015 року

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Івановій Ю.П.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за заявою

ОСОБА_2

до

фермерського господарства «ОСОБА_3А.»

про

визнання права власності на посіви сільськогосподарських культур

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась із заявою про забезпечення позову та просить:

накласти арешт на врожай озимого ріпаку 2015 року у кількості 27,23 тон., що знаходиться у володінні фермерського господарства «ОСОБА_3А.» (68650, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кирнички, вул. Калініна,177, код ЄДРПОУ 33553705;

заборонити відповідачу на період розгляду справи здійснювати будь-яке товарне сільськогосподарське виробництво, або будь-яку господарську діяльність на земельних ділянках площею 4,12 гектари, 3,81 гектари та 4,62 гектари (всього 12,5 гектари) на території Новопокровської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 458806, свідоцтва про право власності на спадщину за законом серії ВАР №323417 від 20 листопада 2003 року, а також державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №841611 від 22 вересня 2005 року.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, оповіщені у встановленому порядку про час і місце судового розгляду.

За матеріалами дослідження визнається доведеним наступне.

У відповідності до вимог ст. 153 ч.1 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позовні вимоги стосуються визнання за ОСОБА_2 права власності на врожай озимого ріпаку 2015 року у кількості 27,23 тони, що знаходяться на земельних ділянках площею 4,12 гектари, 3,81 гектари та 4,62 гектари (всього 12,5 гектари) на території Новопокровської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 458806, свідоцтва про право власності на спадщину за законом серії ВАР №323417 від 20 листопада 2003 року, а також державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №841611 від 22 вересня 2005 року.

Позовною заявою вказані земельні ділянки визначена за № 168,169,170, що розташована в масиві №3 (64) на території Новопокровської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що є об'єктом договору оренди землі від 01 вересня 2014 року.

Роз'ясненнями п. 4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого субєкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Ухвалою господарського суду Одеської області у справі №916/4288/14 від 24 жовтня 2014 року за позовом фермерського господарства «ОСОБА_3А.» до фермерського господарства «Дінекс-Агро» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками у забезпечення позову заборонено здійснювати державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, серед яких визначені земельні ділянки позивача.

Таким чином вказані земельні ділянки позивачем надані в оренду, існує спір щодо осіб, які мають право на користування вказаною земельною ділянкою. Користування земельною ділянкою передбачає отримання урожаю, що у свою чергу вимагає від сторони надання доказів, за якими може бути визнано право на отримання орендної плати, а не на урожай, як визначено у позовній заяві.

Окрім вказаного кількість врожаю визначена за результатами статистичної звітності на 2014 рік, що не може бути визначено як наявна кількість на час звернення позивача до суду.

Вимогами ст. 153 ч.4 ЦПК України та роз'ясненнями п.16 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати, що ця обставина може спричинити шкоду відповідачеві та іншим особам. У звязку з цим суд чи суддя повинні розяснити позивачеві, який просить забезпечити позов, наслідки можливого завдання відповідачеві збитків і за наявності для цього відповідних підстав вимагати застави.

Таким чином за відсутності доказів щодо предмета спору, який зумовлює право заявника в якості орендодавця отримати право власності на урожай, а також відсутність застави для покриття наслідків можливого завдання збитків щодо фермерського господарства «ОСОБА_3А.» і фермерського господарства «Дінекс-Агро, визнається відсутніми підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 210 ЦПК України

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом до фермерського господарства «ОСОБА_3А.» про визнання права власності на посіви сільськогосподарських культур відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_4