Рішення № 47178368, 15.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/13776/15-ц

Провадження № 2/127/4502/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Малику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/13776/15-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 21553,02 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.12.2013 року в м. Вінниці по вул. А. Іванова в районі будинку № 26 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та з вини останньої. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2

На час вчинення зазначеної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія» відповідно до полісу № АС/082562 від 07.07.2013 року.

Водночас пошкоджений автомобіль Ford Fiesta був застрахований його власником у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 259/13-Тз/В від 11.10.2013 року.

Згідно з рахунком-фактурою № ФОП-000003 від 09.01.2014 року, наданого ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, в результаті його пошкодження у вищевказаній ДТП, склала 23959,92 грн.

Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 259/13-Тз/В від 11.10.2013 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ОСОБА_2 витрати на ремонт автомобіля в сумі 22 553,02 грн. (за виключенням франшизи в розмірі 1 406,90 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 1801 від 28.01.2014 року.

13.10.2014 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до ПрАТ «СТ «Гарантія» з письмовою вимогою про перерахунок на свою користь в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22553,02 грн.

27.04.2015 року ПрАТ «СТ «Гарантія» виплатило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вказане страхове відшкодування в розмірі 21553,02 грн. (за виключенням франшизи в розмірі 1000 грн.).

Оскільки ОСОБА_1, після вчинення зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, самовільно залишила місце пригоди, у ПрАТ «СТ «Гарантія» на підставі ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникло право подати регресний позов до такого страхувальника.

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розгляд справи провести за його відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, дату, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 11.07.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 28.12.2013 року о 15 год. 15 хв. водій ОСОБА_1 в м. Вінниці, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись на проїзній частині вул. ОСОБА_4 в районі будинку № 26 з урахуванням дорожньої обстановки не дотрималась безпечної швидкості, внаслідок чого втратила змогу контролювати рух автомобіля, що призвело до наїзду на автомобіль НОМЕР_3, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 12.1 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1, будучи причетною до дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події, чим порушила вимоги п. 2.10 ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2014 року по справі № 27/31612/13-п ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4, 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави (а.с. 12).

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На час вчинення вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія» відповідно до полісу № АС/082562 від 07.07.2013 року. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілого, відповідно до вказаного полісу становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн., строк дії полісу - з 07.07.2013 року по 06.07.2014 року (а.с. 3).

Водночас пошкоджений автомобіль НОМЕР_2, був застрахований його власником ОСОБА_2 у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 259/13-Тз/В від 11.10.2013 року (а.с. 4-7). У відповідності до п. 12 зазначеного договору встановлено франшизу в розмірі 1406,90 грн.

Як вбачається з калькуляції № НОМЕР_4 від 09.01.2014 року та рахунку-фактури № ФОП-000003 від 09.01.2014 року, наданих ФОП ОСОБА_3, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_2, внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди, складає 23959,92 грн. (а.с. 30, 31).

За змістом ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

24.01.2014 року ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» складено страховий акт № 259/13-Тз/В-1 за договором страхування № 259/13-Тз/В від 11.10.2013 року, відповідно до якого вищевказану дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком та прийнято рішення виплатити власнику автомобіля НОМЕР_2, - ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 22 553,02 грн. (за виключенням франшизи в сумі 1 406,90 грн.) на рахунок ФОП ОСОБА_3, як особі яка надає послуги з ремонту пошкодженого автомобіля.

28.01.2014 року страхове відшкодування в розмірі 22 553,02 грн. було перераховане на рахунок ФОП ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням № 1801 від 28.01.2014 року (а.с. 9).

У ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З урахуванням викладеного, та враховуючи те, що станом на день скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «СТ «Гарантія», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулось до ПрАТ «СТ «Гарантія» з письмовою вимогою від 13.10.2014 року про перерахунок на свою користь виплаченого страхового відшкодування в розмірі 22553,02 грн. (а.с. 10).

27.04.2015 року ПрАТ «СТ «Гарантія» виплатило ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вказане страхове відшкодування в розмірі 21553,02 грн. (за виключенням франшизи в розмірі 1000 грн.), що підтверджується платіжним дорученням № 662 від 27.04.2015 року (а.с. 11).

У відповідності до п. 38.1.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1, будучи причетною до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, залишила місце події, а тому вимоги ПрАТ «СТ «Гарантія» про стягнення з неї грошових коштів в сумі 21553,02 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 243,60 грн. витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», главою 67 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01601, м. Київ, вул. Печерський Узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) грошові кошти в розмірі 21553 (двадцять одну тисячу пятсот пятдесят три) грн. 02 коп. та 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної карги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс рішення суду виготовлено 20.07.2015р.

Суддя: