Рішення № 47178357, 14.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/14284/15-ц

Провадження № 2/127/4628/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 липня 2015 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Малику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/14284/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 16287,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.04.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 20130211184320 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, за умовами якого позивач видав відловідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи миттєвого випуску Visa Instant Issue та ПІН-код до неї, а також відкрив спеціальний картковий рахунок № 26251818500008 в національній валюті України, та зобовязався здійснювати його обслуговування.

Того ж дня між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, за умовами якої банк надає власнику рахунку грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі 6000,00 грн. на строк з 30.04.2013 року по 29.04.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 32 % річних на споживчі цілі.

Позивач свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав. Однак відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому станом на 06.04.2015 року виникла заборгованість в розмірі 16287,50 грн. з яких: основний борг (кредит) - 5991,00 грн.; заборгованість зі сплати процентів - 4874,88 грн.; штраф - 3400,00 грн.; три проценти річних - 195,91 грн.; інфляційні втрати - 1825,71 грн., в силу чого позивач змушений звернутись до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надіслав заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розгляд справи провести за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та надав письмові заперечення, відповідно до яких позов визнав частково, а саме в частині стягнення з нього основного боргу в розмірі 6000 грн., в решті позову просив відмовити з тих підстав, що наданий позивачем розрахунок заборгованості необґрунтований належними та допустимими доказами. Крім того, просив застосувати строк позовної давності щодо вимог позивача про стягнення неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

30.04.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № 20130211184320 про відкриття та обслуговування поточного рахунку з оформленням платіжної картки, за умовами якого позивач видав відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи миттєвого випуску Visa Instant Issue та ПІН-код до неї, а також відкрив спеціальний картковий рахунок № 26251818500008 в національній валюті України, та зобовязався здійснювати його обслуговування (а.с. 8-10).

Того ж дня між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, яка є невідємною частиною вищевказаного договору (а.с. 11, 12).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 банк надає власнику рахунку грошові кошти шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості в сумі 6000,00 грн. на строк з 30.04.2013 року по 29.04.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 32 % річних на споживчі цілі. Процентна ставка за користування кредитно лінією є фіксованою.

Позивач виконав свої зобовязання за кредитним договором в повному обсязі, надавши відповідачу 08.05.2013 та 18.05.2013р. кредитні кошти в загальній сумі 5991,00 грн.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 додаткової угоди №1 передбачено, що проценти за користування кредитною лінією нараховуються банком у валюті рахунку починаючи з дати фактичного використання кредитних коштів. Проценти нараховуються щомісячно в межах строку користування кредитним лімітом, на суму фактичного залишку заборгованості, із розрахунку фактичної кількості днів в місяці та році.

Згідно з п. 7 додаткової угоди №1 власник рахунку сплачує банку проценти за користування кредитною лінією щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Однак, відповідач в порушення умов кредитного договору своєчасно не сплачував грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом та сплатою відсотків, у звязку з чим станом на 06.04.2015 року у відповідача виникла прострочена заборгованість (кредит та проценти) в розмірі 10532,21 грн.

Згідно положень ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вказане, позивачем цілком обґрунтовано заявлено до стягнення 195,91 грн. 3% річних, з яких: 87,65 грн. 3 % річних за прострочення сплати основного боргу (кредиту) та 108,26 грн. 3 % річних за прострочення сплати процентів, а також інфляційні втрати в розмірі 1825,71 грн., з яких: 842,63 грн. - інфляційні втрати від прострочення сплати основного боргу (кредиту) та 983,08 грн. - інфляційні втрати від прострочення сплати процентів.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 3400 грн. варто зазначити наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 549 ЦК України, виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до п. 14 додаткової угоди № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів у разі порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією та/або строків сплати процентів за користуванням кредитними коштами, а також інших платежів, власник рахунку сплачує банку штраф за кожний факт такого порушення у розмірі 100,00 грн.

За порушення відповідачем грошових зобовязань за договором йому нараховано позивачем штраф в загальній сумі 3400,00 грн., що складається з: 1200,00 грн. - штраф з прострочення сплати основного боргу (кредиту) та 2200,00 грн. - штраф за прострочення сплати процентів.

Однак, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (ч. 2 ст. 255 ЦК України).

Як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с.4-5) позивачем нараховується відповідачу штраф за порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією: за період з 25.04.2014 р. по 25.03.2015р. за несвоєчасне погашення основного зобовязання, та за період з 26.06.2013 р. по 26.03.2015р. за несвоєчасне погашення процентів. При цьому, як вбачається зі штемпеля відділення поштового звязку на конверті (а.с. 16), позивач звернувся до суду з даним позовом 10.06.2015р.

З урахуванням викладеного, зважаючи на заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення неустойки (штрафу), а також враховуючи те, що позивач надіслав позовну заяву до суду поштовим відправленням 10.06.2015 року, вимоги банку про стягнення неустойки, нараховані ним до 10.06.2014 року, знаходяться за межами строку позовної давності встановленої ч. 2 ст. 258 ЦК України, а відтак в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, позивачем, з урахуванням п. 14 додаткової угоди №1, правомірно нараховано відповідачу штраф за порушення строків погашення заборгованості за кредитною лінією в загальній сумі 2000,00 грн., за період з 10.06.2014 року по 10.06.2015 року, що складається з: 1000,00 грн. - штраф з прострочення сплати основного боргу (кредиту) та 1000,00 грн. - штраф за прострочення сплати процентів.

Посилання відповідача у запереченнях на те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, судом до уваги не приймаються, оскільки до позовних вимог щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Таким чином, зважаючи на невиконання відповідачем умов договору та беручи до уваги розрахунок заборгованості за договором № 20130211184320 від 30.04.2013 року та додаткової угоди № 1 про відкриття кредитної лінії в межах зарплатних проектів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 14887,50 грн., з яких: основний борг (кредит) - 5991,00 грн.; заборгованість зі сплати процентів - 4 874,88 грн.; штраф - 2000,00 грн.; три проценти річних - 195,91 грн.; інфляційні втрати - 1 825,71 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 10.06.2014 року №339 «Про відкликання ліцензіїї та ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.2014 року № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_2

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21.05.2015р. №103 строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» продовжено на один рік - до 10.06.2016 року включно.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача в дохід держави слід стягнути 222,66 грн. витрат, повязаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (м. Київ, пр-т Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489) заборгованість за договором № 20130211184320 від 30.04.2013 року в розмірі 14887 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 50 коп., з яких: основний борг (кредит) - 5 991,00 грн.; заборгованість зі сплати процентів - 4 874,88 грн.; штраф - 2000,00 грн.; три проценти річних - 195,91 грн.; інфляційні втрати - 1 825,71 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) в дохід держави 222 (двісті двадцять дві) грн. 66 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної карги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс рішення суду виготовлено 20.07.2015р.

Суддя: