Ухвала суду № 47174612, 21.07.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Шарапи В.М.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"21" липня 2015 р. Справа № 817/454/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю сторін:

представників: від позивача - Сміховський М.М., від відповідача- Форет М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" травня 2015 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Мінераліз" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2015року визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення:

№0000632251 від 21.11.2014 року про зменшення Приватному підприємству "Мінераліз" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого за грудень 2013 року, на 31866,00 грн;

№0000642251 від 21.11.2014 року про зменшення Приватному підприємству "Мінераліз" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на 606063,00 грн., у тому числі, задекларованого за ІІ-IV квартали 2011 року, на суму 74183,00 грн., задекларованого за ІІ-IV квартали 2012 року, на суму 531880,00грн;

податкове повідомлення-рішення №0000162200 від 10.02.2015 року про збільшення Приватному підприємству "Мінераліз" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 368731,00 грн., у тому числі, 294985,00 грн. за основним платежем та 73746,00 грн. за штрафними санкціями;

№0000182200 від 10.02.2015року про збільшення Приватному підприємству "Мінераліз" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 295125,00 грн., у тому числі, 251761,00 грн. за основним платежем та 43364,00 грн. за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати обумовлену постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, на обставини щодо фіктивності господарських операцій позивача з ТОВ "АВІС-ФАРМ",ТОВ "УКРТЕХНОФОС", здійснення їх без мети реального настання правових наслідків, лише з ціллю заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для винесення перелічених вище податкових повідомлень - рішень від 21.11.2014 року №0000632251,від 21.11.2014 року №0000642251, від 10.02.2014 року №0000162200,від 10.02.2014 року №0000182200,стали висновки акту перевірки від 07.11.2014 року №74/22-141/37105205 (т. 1 а.с. 10-40) про порушення ним вимог пп. 14.1.27, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок включення до їх складу витрат та сум ПДВ по господарських операціях позивача з ТОВ "АВІС-ФАРМ" та ТОВ "УКРТЕХНОФОС", які контролюючий орган вважає безтоварними, такими що не підтверджені необхідними документами та не пов'язані з господарською діяльністю (т. 1 а.с. 47-54):

1.Перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у справі докази колегією суддів встановлено, що позивачем на підтвердження обставин щодо фактичного здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "АВІС-ФАРМ" надано: договір від 04.12.2012 року №04-12-2012 (т.1 а.с. 65-67); видаткові накладні: №987 від 11.12.2012 року на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.;№988 від 14.12.2012 року на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.; №989 від 17.12.2012 року на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.; №990 від 20.12.2012 року на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн. (т. 1 а.с. 74-77); платіжні доручення та виписки з банківського рахунку (т. 1 а.с. 82-87, 132-155, т. 7а.с. 243-250, т. 8 а.с. 1-172); податкові накладні: від 11.12.2012 року №110 на суму на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.; від 14.12.2012 року №111 на суму на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.; від 17.12.2012 року №112 на суму на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн.; від 20.12.2012 року №113 на суму на суму 57500,00 грн., в тому числі ПДВ 9583,33 грн. (т. 1 а.с. 78-81).

Перевезення продукції підтверджено товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 69-72).

Витрати на придбання продукції у загальній сумі 191666,68 грн. віднесені позивачем до складу витрат за 4 квартал 2012 року (т. 1 а.с. 174-177).

Податок на додану вартість у загальній сумі 38333,32 грн., сплачений у вартості продукції, віднесений позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2012 року (т. 5 а.с. 233-250, т. 6 а.с. 1-7).

2. На підтвердження обставин щодо фактичного здійснення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "УКРТЕХНОФОС" (надалі - Виконавець) надано: договір від 01.09.2011 року №01/09/2011, предметом якого є виконання робіт з переробки давальницької сировини у готову продукцію відповідно до положень "Постійного технологічного регламенту виробництва тукосуміші УкрТехноФос-NPK" на умовах, визначених у розпорядженнях на виробництво (т.1 а.с. 88); договір від 01.09.2011 року №01/09-11, предметом якого є надання ТОВ "УКРТЕХНОФОС послуг зі зберігання майна на складах за адресою: вул. Первомайська, 1-е, смт. Щорськ, Криничанский район, Дніпропетровська область (т. 1 а.с. 96-101); розпорядженнями на виробництво, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти передачі майна, робіт, видаткові накладні на видачу майна, довіреності на отримання майна, докази реалізації готової продукції (т. 1 а.с. 88-106, т. 8а.с. 222-250, т. 9 а.с. 1-82), платіжні доручення та виписки з банківського рахунку, (т. 1 а.с. 82-87, 132-155, т. 7 а.с. 243-250, т. 8 а.с. 1-172).

Витрати на придбання робіт та послуг у загальній сумі 1631287,00 грн. віднесені позивачем до складу витрат. Податок на додану вартість у загальній сумі 336059,00грн сплачений у вартості робіт та послуг, віднесений позивачем до складу податкового кредиту.

3. На підтвердження обставин щодо фактичного здійснення господарської операції позивача з контрагентами ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФГ "Дар'я і Я", ФГ "Волд", ТОВ "СТІМС" (надалі - Виконавці) з надання послуг з перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом надано:

товарно-транспортні накладні, які прийнято відповідачем до уваги як належно складені (т. 1 а.с. 156-164).

Витрати на придбання послуг у загальній сумі 152231,00 грн. віднесені позивачем до складу витрат (т. 1 а.с. 165-250, т. 2 а.с. 1-169, 220-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-250).

Податок на додану вартість у загальній сумі 22046,00 грн., сплачений у вартості послуг, віднесений позивачем до складу податкового кредиту, (т. 1 а.с. 165-250, т. 2 а.с. 1-169, 220-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 1-250, т. 7 а.с. 1-242).

Надані для перевірки та у судове засідання документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Податкового кодексу України, відповідають усім необхідним вимогам законодавства та слугують належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "АВІС-ФАРМ», ТОВ "УКРТЕХНОФОС".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "АВІС-ФАРМ», ТОВ "УКРТЕХНОФОС", що відповідно до положень п. 138.1, п.138.2 ст. 138, п.198.1.- 191.3 ст. 198 Податкового кодексу України є підставою для формування позивачем витрат та податкового кредиту.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу відсутності у позивача дозвільних та документів на перевезення небезпечних вантажів - амофосу від ТОВ "АВІС-ФАРМ" та перевізників: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10,ФОП ОСОБА_11, ФГ "Дар'я і Я", ФГ "Волд", ТОВ "СТІМС", то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі докази не можуть бути підставою для беззаперечного висновку щодо безтоварності названої операції, оскільки за змістом пункту 9.13 Правил, товаротранспортні документи та документи, які додаються до нього, повинні зберігатися у відправника та перевізника небезпечного вантажу, в той час як позивач є їх одержувачем.

Відтак, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи відповідача щодо відсутності у позивача документів на перевезення небезпечних вантажів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, про те що

на ненадання платником податків до перевірки сертифікатів якості, довіреностей на прийняття продукції та документів, передбачених Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року №П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року №П-7 не спростовує обставин щодо фактичного здійснення позивачем на обумовленими контрагентами зазначених операцій.

Окрім того, відповідно до вимог пунктів 1 наведених Інструкцій, вони застосовуються у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними або Особливими умовами постачання чи іншими обов'язковими правилами не встановлений інший порядок приймання товарів народного споживання за кількістю і якістю.

Отже, в разі визначення сторонами у договорі на поставку товарів порядку їх прийняття, застосування останніх у межах визначених договором не є обов'язковим.

У договорі від 04.12.2012 року №04-12-2012, що укладений між ТОВ "АВІС-ФАРМ" та ПП "Мінераліз" сторонами погоджено прийняття продукції по кількості та по якості із застосуванням положень Інструкцій №П-6, №П-7 (пункт 5.1). Приймання продукції за кількістю здійснюється згідно товарно-супровідних документів, за якістю - згідно сертифіката якості (пункт 5.2).

Контролюючий орган в акті перевірки від 07.11.2014 року №74/22-141/37105205 зазначив, що платником податків не надано для перевірки сертифікатів якості і довіреностей на отримання продукції (т. 1 а.с. 16).

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що документи та інші дані, котрі спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена у податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної такої операції. Оскільки, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Тому, відсутність окремих документів під час оформлення результатів господарської операції не є самостійною підставою для визнання такої операції безтоварною.

Крім того, судом попередньої інстанції правомірно відхилено посилання відповідача на довідку від 04.04.2013 року №49/224/34985675 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "АВІС-ФАРМ" щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за грудень 2012 року та повноти їх відображення у податковому обліку", складену ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, як на підставу для висновків про безтоварність господарських операцій (т. 2 а.с. 187-198).

Водночас, як слідує з доводів апеляційної скарги основу вказаного акту покладено твердження про наявність розбіжностей у податковому обліку ТОВ "АВІС-ФАРМ" та ПП "Мінераліз" в частині відповідності задекларованого податкового зобов'язання податковому кредиту контрагентів.

Однак, з такими висновками суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки при дослідженні факту здійснення господарських операцій, які були підставою для формування податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. Тому, в разі наявності в контролюючого органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги твердження відповідача щодо відсутності первинних документів на підтвердження отримання послуг та виконання робіт, оскільки відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що усі необхідні документи, а саме: розпорядження на виробництво, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти передачі майна, робіт, видаткові накладні на видачу майна та довіреності на отримання майна були надані платником податків контролюючому органу разом із запереченнями на акт перевірки, проте не взяті до уваги останнім (т. 2 а.с. 218).

Відтак, позивач вважається таким, що виконав свій обов'язок щодо надання документів до перевірки, а надані у судове засідання документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Податкового кодексу України, відповідають усім необхідним вимогам законодавства та слугують належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги щодо ненадання до перевірки сертифікатів якості сировини, норми витрат сировини, калькуляції та технічні умови на підтвердження факту пов'язаності отриманих послуг і робіт з господарською діяльністю, то обов'язок складання зазначених документів покладено на виконавця робіт з переробки давальницької сировини, тобто, на ТОВ "УКРТЕХНОФОС", яким як вбачається з матеріалів справи було розроблено та затверджено постійний технологічний регламент виробництва тукосуміші "УкрТехноФос-NPK" (т. 8 а.с. 222-223).

Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що дослідженими доказами підтверджується, що фактичний рух активів та зміни у власному капіталі і зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, сама по собі відсутність окремих документів на підтвердження усіх етапів здійснення переробки давальницької сировини не є підставою для висновків про не пов'язаність даної операції з господарською діяльністю в цілому.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "22" травня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Мінераліз" вул.40 років Перемоги, 1 А, оф.1,с.Грушвиця Друга,Рівненський район, Рівненська область,35364

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028

4-представник позивача Сміховський Микола Миколайович Рівненська область, Корецький район, село Сапожин - ,