Ухвала суду № 47174510, 09.07.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1142/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єщенка О.В.,

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року по справі за позовом Миколаївської обласної спілки споживчих товариств до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 № НОМЕР_1, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач в грудні 2012 року звернувся до податкової інспекції із заявою про розстрочення податкового боргу, внаслідок чого 31.01.2013 був укладений договір про розстрочення. Відповідно до п.3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобовязань (податкового боргу) платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 574 від 10.10.2013 передбачено, що на розстрочені (відстрочені) грошові зобовязання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються, тому податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Миколаївська обласна спілка споживчих товариств в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У звязку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із задоволенням позовних вимог.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не зявилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що актом з питання своєчасності сплати узгоджених сум грошових (податкових) зобовязань від 01.11.2012 року № 68/14-03022001/01759796 встановлено, що сума податкового зобовязання по податку на додану вартість по податковому повідомленню-рішенню № НОМЕР_2 від 28.07.2011 року складає 779 268 грн., яке оскаржувалось позивачем в судовому порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року по справі № 2а-9725/11/1470 апеляційну скаргу Миколаївської спілки споживчих товариств залишено без задоволення. Граничний термін сплати узгоджених сум податкового зобовязання 30.11.2012 року. Сума податкового боргу, яка виникла на наступний день після граничного терміну сплати склала: згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 28.07.2011 року, з урахуванням переплати на суму 101,50 грн., - 779 166,41 грн. Часткове погашення податкового боргу узгоджених податкових зобовязань відбулося 25.01.2013 року у розмірі 50 000 грн. із затримкою з 01.12.2013 року по 25.01.2013 року в кількості 56 календарних дні, 28.01.2013 року у розмірі 52 000 грн. з затримкою з 01.12.2013 року по 28.01.2013 року в кількості 59 календарних днів, 31.01.2013 року у розмірі 50 000 грн. із затримкою з 01.12.2013 року по 31.01.2013 року в кількості 62 календарних дня.

На підставі акту від 01.11.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 12.11.2013 року, яким встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного п. 57.3 ст. 57 ПК України та на підставі ст.126 ПК України за затримку на 62 календарних дня сплати суми грошового зобовязання в розмірі 152 000 грн. зобовязано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 30 400 грн.

Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 126.1. ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, а саме при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 року по справі № 2а-9725/11/1470 апеляційну скаргу Миколаївської спілки споживчих товариств залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 28.07.2011 року на суму 779 268 грн. без змін, тому податкові зобовязання є узгодженими та повинні бути сплачені позивачем до бюджету.

Позивач сплатив суму податкового боргу в сумі 152 000 грн. з 25.01.2013 року по 31.01.2013 року.

У зв'язку з тим, що сума переплати на особовому рахунку платника на 30.11.2012р. склала 101,59 грн., сума податкового боргу, яка виникла на наступний день після граничного терміну сплати склала згідно податкового повідомлення-рішення №0011252360 від 28.07.2011р. в сумі 779166,41грн.

Часткове погашення суми податкового боргу узгоджених податкових зобов'язань, згідно податкового повідомлення-рішення ф. «Р» № НОМЕР_2 від 28.07.2011р., відбулося:

- 25.01.2013р. у розмірі 50000,0грн. з затримкою з 01.12.2013р. по 25.01.2013р. в кількості 56 календарних дні;

- 28.01.2013р. у розмірі 52000,0грн. з затримкою з 01.12.2013р. по 28.01.2013 р. в кількості 59 календарних днів;

- 31.01.2013р. у розмірі 50000,0грн. з затримкою з 01.12.2013р. по 31.01.2013р. в кількості 62 календарних днів.

Згідно укладеного договору розстрочення №09 від 31.01.2013р. Миколаївській обласні спілці споживчих товариств надано розстрочення на суму 1088738,56грн., з них 627166,41грн. - основний платіж, 177697,0 грн. - штрафна санкція та 283875,15 грн. - пеня, тобто розстрочена сума зменшена на 152000грн. - сума яка була сплачена підприємством у періоді з 25.01.2013р. по 31.01.2013р.

Таким чином, відповідач прийняв законно рішення про застосування штрафу.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської обласної спілки споживчих товариств залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.05.2014 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя О.В.Єщенко

суддя О.О.Димерлій

суддя В.Л.Романішин