Постанова № 47174391, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/223/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГубської О.А.суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.при секретарі судового засіданняНечай Ю.О.за участю: представників позивачаБондаревої Я.В., Максименко Л.О.представника відповідачаКатамай Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, якому просив:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0010662213 від 28.07.2014р. за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 11 108 424,00грн., де 8 886 739,00грн. за основним платежем та 2 221 685,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0014562213 від 24.10.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 2 221 685,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000372213 від 20.01.2015р. за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 2 221 685,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представники позивача до суду з'явилися, проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Також апелянт просив про здійснення заміни відповідача по даній справі з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

За статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З урахуванням обставин справи та наведеної норми права, колегія суддів зазначає, що заявлене представником відповідача клопотання не суперечить вимогам закону, тому суд допускає заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом на підставі наказу від 06.06.2014р. №429 та згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.1, 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.2 статті 79 ПК України проведено перевірку ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2014р., за результатами якої 24.06.2014 складено акт №1182/22-13/31924503.

Згідно з висновками акта, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п. 135.2 статті 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у розмірі 8 886 739 грн., в тому числі по періодах: І квартал 2012 року в розмірі 152 703грн., ІІІ квартал 2012 року в розмірі 116 170грн., ІV квартал 2012 року в розмірі 8 102 070 грн., 2013 рік в розмірі 515 796 грн.

У зв'язку із цим, 28.07.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0010662213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 11 108 424,00 грн., у тому числі основний платіж - 8 886 739,00 грн. та штрафні санкції - 2 221 685,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено платником в адміністративному порядку.

За результатом розгляду первинної скарги, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.10.2014р. №10339/10/261510-06-15 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28.07.2014р. №0010662213 та збільшено суму податкового зобов'язання на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 221 685 грн.

24.10.2014 відповідачем за порушення п. 135.2 статті 135 ПК України та на підставі рішення ГУ Міндоходів у місті Києві від 10.10.2014 №10339/10/261510-06-15 прийнято податкове повідомлення - рішення №0014562213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 330 109 грн., у тому числі основний платіж - 8 886 739 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 4 443 370 грн.

Поряд з цим, рішенням ДФС України про результати розгляду повторних скарг від 19.12.2014 №9156/6/99-38-10-01-15 скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.10.2014 №0014562213 в частині податку на прибуток 8 886 739 грн. та 2 221 685 грн. - штрафних санкцій, залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 28.07.2014 №0010662213 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги.

20 січня 2015 року відповідачем на підставі п. 135.2 статті 135 ПК України та на підставі рішення ДФС України від 19.12.2014р. №9156/6/99-38-10-01-15 прийнято податкове повідомлення - рішення №0000372213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 221 685,00грн. - штрафних санкцій.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом незаконно, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано належних доказів в обґрунтування правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №0010662213 від 28.07.2014р., №0014562213 від 24.10.2014р. та №0000372213 від 20.01.2015р., у зв'язку з чим вказані рішення податкового органу, за висновком суду, є протиправними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія виходить з такого.

Як вбачається з Акту, перевірка позивача призначена згідно із п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.1, 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.2 статті 79 Податкового кодексу України на підставі постанови прокуратури м. Києва від 15.05.2014р. про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "ІС-Медікал" за період з 01.01.2012р. по 30.04.2014р.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.04.2014р. призначена та проведена не у відповідності до норм п.п. 78.1.11 п. 78.1 статті 78 ПК України, мотивований відсутністю постанови прокуратури міста Києва щодо проведення перевірки саме ТОВ "ІС-Медікал".

Так, у матеріалах справи міститься копія постанови Прокуратури міста Києва від 15.05.2014, згідно з якою постановлено призначити перевірку з питань відповідності податкового та бухгалтерського обліку в ТОВ «ІС-Медікал» за період з 01.01.2012 по час винесення постанови вимогам чинного законодавства (т.2 а.с. 9-14).

Копію вказаної постанови надано суду апеляційної інстанції і колегія суддів вважає за необхідне врахувати вказаний доказ, оскільки відповідно до частин 4 та 5 статті 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Суд першої інстанції в порушення наведених вище вимог частин 4 та 5 статті 11 КАС України, зазначаючи про відсутність вказаного доказу, у сторін його не витребував.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог податкового законодавства при призначенні та проведенні перевірки ТОВ «ІС-Медікал», не відповідає обставинам справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на ту обставину, що відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.

Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

З аналізу наведених норм ПК України можна зробити висновок, що необхідними умовами прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону є ухвалення судового рішення за кримінальним правопорушенням, предметом якого є податки та збори.

З наявної у матеріалах справи копії постанови Прокуратури міста Києва від 15.05.2014 вбачається, що в провадженні СВ ГУМВС України в місті Києві перебувало кримінальне провадження № 12012110000000202 від 22.11.2012 стосовно директора ТОВ «ІС-Медікал» ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи, що предметом кримінального провадження стосовно директора ТОВ «ІС-Медікал» ОСОБА_8 не є податки і збори, то на спірні правовідносини не поширюються правила наведених вище положень щодо необхідності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення виключно протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Стосовно встановлених контролюючим органом порушень позивачем вимог законодавства, які відображено у висновках складеного за результатами перевірки акта, колегія суддів зазначає наступне.

За визначенням пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (із змінами та доповненнями), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.16 ст.2 цього Положення №168/704, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 153.2.1 п.153.2 ст.153 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, у тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу III Кодексу (пункт 135.4 статті 135 та 137.1 статті 137 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 № 69 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 26.08.1994 №202/412 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) проведення інвентаризації є обов'язковим: а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством; б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щорічно з охопленням інвентаризацією не менше 20 відсотків одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів; в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому - передачі справ); г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); д) за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. У цих випадках інвентаризація має розпочатися у термін, зазначений у належним чином оформленому документі зазначених органів, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа; е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ); є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі), Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства; ж) у разі ліквідації підприємства.

Згідно з п. 11.8. Інструкції № 69 (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) при інвентаризації товарно-матеріальних цінностей: а) їх переважування, обмір, підрахунок проводиться у порядку розміщення цінностей у даному приміщенні, не допускаючи безладного переходу комісії від одного виду цінностей до іншого. При зберіганні товарно-матеріальних цінностей в різних ізольованих приміщеннях у однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення о пломбується і комісія переходить у наступне приміщення; б) інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств (на відповідальному зберіганні, на комісії, у переробці); в) кількість цінностей і товарів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатися на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей; г) на прибуткових документах на товарно-матеріальні цінності, що надійшли на об'єкт і прийняті під час його інвентаризації матеріально відповідальною особою у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка "після інвентаризації" з посиланням на дату опису, де записані ці цінності; д) на видаткових документах про товарно-матеріальні цінності, які відпущені зі складу під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови, робиться відмітка, та вони заносяться до окремого опису в порядку, аналогічному для цінностей, що надійшли під час інвентаризації; є) допускається складання групових інвентаризаційних описів малоцінних та швидкозношуваних предметів, виданих в індивідуальне користування працівників, із зазначенням у них відповідальних за ці предмети осіб (на яких ведуться особові картки) з їх розпискою в опису.

Відповідно до п. 135.2 статті 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пунктів 44.1, 44.3, 44.4 статті 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Так, під час податкової перевірки позивача встановлено, що на підприємстві TOB «ІС-Медікал» проведено інвентаризацію, за результатами якої складено протокол інвентаризаційної комісії від 08.10.2012 №1, відповідно до якого встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 33 111 469,06 грн.

За наслідками аналізу оборотно-сальдових відомостей, зважаючи на інформацію, яка міститься в «ІС Бухгалтерія», контролюючим органом встановлено, що 08.10.2012 шляхом проведення у відомостях « 1С Бухгалтерія» акта списання від 08.10.2012 №СпТ-000021 з балансового рахунку 28 TOB «ІС-Медікал» були списані товарно-матеріальні цінності медичного призначення в кількості 371 найменувань в кількості 11114 штук на загальну суму 33 240 082,43 грн. Дана операція відображена в обліку 08.10.2012 бухгалтерською проводкою ДТ 947 «Нестачі і витрати від псування цінностей» Кт «Товари на складі». Також, перевіркою встановлено, що результати нестачі, виявлені при інвентаризації не відображено на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Наведене, на переконання відповідача, свідчить, що інвентаризація від 08.10.2012 проводилась формально, з метою приховування фактів реалізації товарів, без відображення в бухгалтерському та податковому обліку, з метою заниження доходів, та як наслідок заниження податку на прибуток.

Позивач зазначених доводів не спростував, відповідних доказів, зокрема акту контрольної перевірки інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на TOB «ІС-Медікал» інвентаризації, суду не надав.

Поряд з цим, в матеріалах справи наявна копія наказу від 8 жовтня 2012 року № 08/10/12 «Про проведення інвентаризації», відповідно до якого вирішено провести повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 2 жовтня 2012 року (п. 1 Наказу). Крім того, даним Наказом затверджено склад інвентаризаційної комісії.

Також у матеріалах справи міститься копія наданого позивачем протоколу №1 інвентаризаційної комісії без дати, в якому зазначено що за інвентаризаційним описом значиться у наявності 7229 одиниць, 339 найменувань цінностей на суму 24501660 грн. 86 коп. та встановлена нестача цінностей в кількості 11108 одиниць на суму 33111469 грн. 06 коп.

Відповідно до п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну України від 10.01.2007 №2 (зі змінами та доповненнями) нестачі та втрати запасів, в межах встановлених норм природного убутку під час транспортування, відносяться на збільшення первісної вартості оприбуткованих запасів такого найменування, групи, видів.

Нестачі та втрати запасів в межах встановлених норм природного убутку під час зберігання, а також нестачі та втрати запасів понад норми природного убутку визнаються витратами звітного періоду з відображенням їх фактичної собівартості (з урахуванням транспортно-заготівельних витрат) за дебетом субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей". Якщо на підприємстві облік запасів ведеться за цінами продажу, то списанню підлягає також відповідна сума торговельної націнки, що за розрахунком відноситься до вартості запасів, що виявилися у нестачі або зіпсовані.

Одночасно суми нестач і втрат від псування запасів понад норми природного убутку до прийняття рішення про конкретних винуватців відображаються на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей".

Після встановлення осіб, які мають відшкодувати втрати запасів понад норми природного убутку, належна до відшкодування сума зараховується до складу дебіторської заборгованості та іншого операційного доходу і розрахунків з бюджетом (на різницю між сумою, що має бути відшкодована винним, і фактичною собівартістю нестачі і втрат від псування запасів) одночасно зі списанням сум, що відображені на позабалансовому субрахунку 072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей". Сума відшкодування визначається згідно із законодавством.

Згідно з п. 12 Інструкції № 69 у примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, що наведена у додатку № 3.

Поряд з цим, позивачем не спростовано доводів контролюючого органу, що у фінансовій звітності, поданій позивачем до ДПІ станом на 31.12.2012 не була зазначена інформація про проведення інвентаризації та встановленій нестачі матеріальних цінностей.

Також відповідач зазначає, що зіставлення даних оприбуткованих товарів на рахунку 00, даних акту списання від 08.10.2012 №СпТ-000021 свідчить про те, що списані раніше товари оприбутковуються через допоміжний рахунок, при цьому зауважує, що рахунок 00 «Допоміжний рахунок» використовується для введення залишків та не бере участі в формуванні балансу підприємств, та не впливає на фінансові результати. Сальдо на рахунку 00 за правилами ведення бухгалтерського обліку не може бути.

Отже, в ході перевірки встановлено, що відповідно до відомостей « 1С Бухгалтерія» позивачем за допомогою операції введення залишків проводкою Дт 281 «Товари на складі» Дт 00 «Допоміжний рахунок», у періоді, що перевірявся, було збільшено балансову вартість запасів у розмірі 9 336 265, 56 грн., а саме по періодах: за 2012 рік на загальну суму 6 621 550,82грн., в тому числі за: лютий 2012 року - 727 157,27грн.; липень 2012 року - 553 189,35грн.; жовтень 2012 року - 3 876 073,57грн., листопад 2012 року - 11 661,94грн.; грудень 2012 року - 1 453 468,69грн.; за 2013 рік на загальну суму 2 714 714,74грн., в тому числі за: лютий 2013 року - 94 883,20грн.; жовтень 2013 року - 1 748 752,31грн.; листопад 2013 року - 871 079,23грн.

При цьому, судова колегія враховує, що під час перевірки контролюючим органом використано в тому числі документи (договори, накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні та інші), та відомості « 1С Бухгалтерія» які були вилучені у підприємства ТОВ «ІС-Медікал» прокуратурою міста Києва в рамках кримінального провадження № 12012110000000202 та надані до перевірки листом від 29.05.2014 № 17/1/1-724вих.

Водночас, до перевірки не було надано документів, які б підтверджували придбання оприбуткованих та списаних на рахунку 00 «Допоміжний рахунок» товарно-матеріальних цінностей посадовими особами TOB «ІС-Медікал» (в т.ч. інвентаризаційні описи, накладні, акти прийому-передачі тощо). При цьому, з копії протоколу обшуку від 24.04.2014 (т.1 а.с. 190-199) не вбачається, що вказані документи були наявні у товариства, проте були вилучені за наслідками проведеного обшуку.

Відповідно до пункту 44.6 статті 46 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок платника надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Так, в Акті перевірки від 24.06.2014р. №1182/22-13/31924503 зазначено, що повідомлення про початок проведення перевірки ТОВ "ІС-Медікал" від 06.06.2014р. №6306/10/26-59-22-13 та копія наказу про проведення перевірки №429 від 06.06.2014р. були направленні на адресу позивача, однак, жодних документів, як то інвентаризаційні описи, накладні, акти прийому - передачі, тощо до перевірки посадовими особами підприємства не були надані.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами (т.2 а.с. 15-18).

В той же час, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, що на перевірку було надано акти інвентаризації, які відповідають нормам чинного законодавства, проте не враховано перевіркою, а також, що підприємством було обліковано в " 1С Бухгалтерія" на рахунку 072 відображення результатів інвентаризації, апеляційним судом відхиляються, оскільки жодним доказом не підтверджені.

Відповідно до п. 44.7 статті 44 ПК України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Водночас, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на перевірку було надано такі інвентаризаційні описи, накладні, акти прийому - передачі, проте, посадова особа контролюючого органу, яка здійснювала перевірку, відмовилася від врахування документів, або що такі документи, у зв'язку із відмовою їх врахування контролюючим органом, були надіслані платником листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного чи надавалися безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки.

Враховуючи вимоги наведених вище положень Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено обставин надання до перевірки документів, які б підтверджували придбання вказаних товарно-матеріальних цінностей посадовими особами TOB «ІС-Медікал» (в т.ч. інвентаризаційні описи, накладні, акти прийому-передачі тощо), тому, за правилами п. 44.6 ст. 44 ПК України вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

З приводу доводів позивача щодо проведення контролюючим органом декількох перевірок ТОВ "ІС-Медікал" за один й той самий період, судова колегія зазначає таке.

З матеріалів справи судом першої інстанції правильно встановлено, що 19.04.2013р. відповідачем складено акт №22-90/31924503 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. (т. 1 а.с. 25-40).

Проте в подальшому, контролюючим органом відповідно до наказу від 06.06.2014р. №429 та згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.1, 78.1.11 п. 78.1 статті 78, п. 79.2 статті 79 ПК України, на підставі постанови прокуратури м. Києва від 15.05.2014р. про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "ІС-Медікал" з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "ІС-Медікал" за період з 01.01.2012р. по 30.04.2014р. проведено перевірку ТОВ "ІС-Медікал" з вказаних питань, за результатами якої 24.06.2014 складено акт №1182/22-13/31924503, на підставі висновків якого прийнято оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення.

З цього приводу апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, у редакції на час прийняття наказу від 06.06.2014р. №429 про проведення перевірки позивача, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Таким чином, оскільки вказана перевірка призначена у межах кримінального провадження та на виконання постанови прокуратури м. Києва від 15.05.2014р., то за правилами пункту 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом не поширюються на таку перевірку, яка є самостійною правовою подією і визначення правових наслідків цієї події не залежить від оцінки результатів попередніх податкових перевірок.

Такий висновок узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду (постанова від 22.10.2014 № К/800/44358/14).

Поряд з іншим, апеляційний суд відхиляє посилання позивача на акт ревізії ДФІ в місті Києві від 20.05.2013 № 09-30/1092, оскільки вказана перевірка стосувалася окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ «ІС-Медікал» за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, тобто предмет та період, який перевірявся лише частково співпадає із періодом та предметом податкової перевірки позивача, на підставі якої приймалися оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Також безпідставними з цього приводу є посилання позивача на постанову Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 № К/800/61017/13, оскільки у вказаному судовому рішенні не досліджувалася правомірність висновків акту від 20 травня 2013 року №09-30/1092 позапланової ревізії, натомість, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи у задоволенні позову, суд касаційної інстанції виходив з того, що включення відповідачем до акту ревізії певних висновків не може вважатися порушенням прав позивача, оскільки акт ревізії відображає певні факти, а не встановлює відповідальність позивача, не змінює та не припиняє його прав та обов'язків, права позивача діями Державної фінансової інспекції в м. Києві не порушені.

За таких обставин, посилання позивача на акт ревізії ДФІ в місті Києві від 20.05.2013 № 09-30/1092 та постанову Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 № К/800/61017/13, колегія суддів відхиляє з огляду на необґрунтованість таких посилань позивача.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено обґрунтованість встановлених за результатами податкової перевірки ТОВ «ІС-Медікал» порушень вказаним платником вимог податкового законодавства, тому оскаржувані у даній справі рішення контролюючого органу прийняті останнім правомірно, за наявності для цього законних підстав, відтак, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача, а висновок суду першої інстанції про їх наявність є помилковим.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, оскільки ухвалена судом з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІС-Медікал" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2015 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Судді

Повний текст постанови виготовлено 21 липня 2015 року.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.