Ухвала суду № 47174134, 16.07.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2809/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УПІ-Магістраль" (далі - ТОВ "УПІ-Магістраль") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. №0004022201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі від 23.09.2014 р. №0004022201.

На вказану постанову ДПІ у Дніпровському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «УПІ-Магістраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Українська металева група», за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.08.2014 р. №2064/26-53-22-01-21/36240675.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 310 487,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. №0004022201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 465 730,50 грн. (310 487,00 грн. - основний платіж, 155 243,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Українська металева група» на підставі договору від 02.09.2013 р. №02/08/13-1, за умовами якого експедитор (ТОВ «Українська металева група») зобов'язується за дорученням клієнта (ТОВ «УПІ-Магістраль»), за винагороду і за рахунок клієнта організовувати виконання транспортно-експедиційних послуг та інших послуг, пов'язаних із перевезеннями вантажів вказаних клієнтом, по лініях залізниць території України, Російської Федерації, країн СНД та Балтії, інших держав, у внутрішньодержавному та/або міжнародному (експорт, імпорт, транзит).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано належні первинні документи, зокрема відповідні податкові накладні, акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 31.03.2014 р. №ОУ-0000003, звіт експедитора до акту виконаних робіт (наданих послуг) у березні 2014 року, який містить номера використаних вагонів, станції відправлень, дати надання послуг, розшифровки виду послуг тощо, перевізні документи (залізничні накладні), які підтверджують фактичне використання залучених вагонів та саме перевезення, банківські виписки.

Використання таких послуг у власній господарській діяльності, позивачем підтверджено відповідними договорами, актами виконаних робіт, згідно яких ці ж вагони та послуги були виконані на замовлення клієнтів позивача.

Копії таких документів містяться в матеріалах справи, відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом не зазначено жодних зауважень щодо повноти та змісту поданих позивачем для перевірки первинних документів.

Висновки податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтуються лише на висновках акту Броварської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міністерства доходів і зборів у Київській області від 07.04.2014 р. №26/10-06-22-02/31129503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металева група» з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та з підприємствами-покупцями за період: вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року».

Отже, зазначені у акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагента позивача та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Проте, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 р. по справі №810/4352/14 зобов'язано Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області виключити акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Українська металева група» з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та з підприємствами-покупцями за період вересень-грудень 2013 року, січень-березень 2014 року» від 07.04.2014 р. № 26/10-06-22-02/31129503 з інформаційних баз даних податкових органів.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентом.

Разом з тим, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 р. №0004022201, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 21.07.2015 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.