Постанова № 47173704, 11.01.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2011 р. Справа № 06/46-88

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Грязнов В.В. , суддя Тимошенко О.М.

при секретарі Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача: - підприємець ОСОБА_1

Від відповідача: - не з"явився

Від третьої особи: - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Волинської області від 16.11.10 р. у справі № 06/46-88

за позовом Підприємця ОСОБА_1.

до ОСОБА_2 обласної спілки споживчих товариств.

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 міська рада.

про спонукання до укладення договору.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.11.2010року по справі №06/46-88 за позовом Підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної спілки споживчих товариств про спонукання до укладення договору суборенди земельної ділянки позовні вимоги задоволені.

Зобов'язано ОСОБА_2 обласну Спілку споживчих товариств (43016,м.Луцьк.,вул.Ковельська.13, код ЄДРПОУ 01743401) укласти договір суборенди земельної ділянки на ринку "Завокзальний" по вул.Карпенка Карого,1 в м.Луцьк із підприємцем ОСОБА_1 (м.Луцьк, вул.Винниченка,47/10, ідент. номер НОМЕР_1 для обслуговування торгівельного павільйону площею 50 м.кв.

Правління ОСОБА_2 облспоживспілки вважає рішення незаконним та просить його скасувати оскільки судом не повно з"ясовані обставини, які мають значення до справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Так судом було встановлено факт придбання позивачем в гр. ОСОБА_4 металоконструкції площею 50 м. кв., яка розміщена на території ринку „Завокзальний" у м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого, 1. Однак такі висновки зроблені без належного обгрунтування. Так у згаданому договорі купівлі-продажу відсутня не тільки площа, але й адреса та місце розташування металоконструкції, що унеможливлює встановлення судом зазначеного в ріщенні факту. Однак сам факт наявності у позивача металоконструкції площею 50 кв.м (розмір якого встановлено актом заміру, здійсненого підприємцем ОСОБА_1В.), яка розміщена на території ринку "Завокзальний" не є належним доказом того, що зазначена металоконструкція знаходиться на певному торгівельному місці, оскільки не ідентифікує зазначену конструкцію, яка придбана підприємцем ОСОБА_1 у гр. ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу павільйону від 29.12.2003 р. (без зазначення відповідної площі).

Крім того, судом не правильно застосовано норми матеріального права, які регламентують свободу та добровільне волевиявлення під час укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст.ст. 3, 203, 626, 627 ЦК України, ст. 180 ГК України). Господарське і цивільне законодавство встановлює, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст. 203 ЦК України). ОСОБА_2 облспоживспілка не може укладати договорів суборенди землі, оскільки є орендодавцем торговельних місць. Суд зобов'язуючи ОСОБА_2 облспоживспілку укласти договір суборенди земельної ділянки не врахував положення "Правил торгівлі на ринках" які затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, 26.02.02 N 57/188/84/105 згідно з якими на ринках в оренду надаються не земельні ділянки, а торговельні місця. Торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. На виконання вказаних Правил ОСОБА_2 облспоживспілкою на ринку „Завокзальний" обладнано торговельні місця в тому числі і для розміщення торговельних павільйонів.

Таким чином, в даному випадку предметом позову мало б бути спонукання до укладення договору оренди торговельного місця, а не договору суборенди земельної ділянки.

Після поновлення договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 міськрадою та ОСОБА_2 облспоживспілкою в 2008 році підприємець ОСОБА_1 не звертавсь із заявою про укладення договору оренди торговельного місця.

Зобов"язуючи облспоживспілку укласти договір суборенди землі суд прийняв рішення яке сторони справи не зможуть виконати, оскільки в рішенні не вказано умов на яких має укладатись договір суборенди, а також не вказано терміни на протязі яких має бути укладено договір.

В зв"язку з цим відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду, в позові відмовити.

Скаржник в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду не з"явився. Подав письмове клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги через неможливість явки.

Позивач підприємець ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні заперечує апеляційну скаргу. Зокрема посилається на ту обставину, що з ним має укладатись договір суборенди землі, а не договір оренди торгівельного місця, оскільки між ОСОБА_3 міською радою та облспоживспілкою укладений договір оренди земельної ділянки.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міська рада в судове засідання не з"явилась.

Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що неявка відповідача, третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Явка представників обов"язковою не вимагалась.

Вході перегляду оскаржуваного рішення за наявними матеріалами та доказами у справі Рівненським апеляційним господарським судом встановлено: - Підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - ОСОБА_2 обласної спілки споживчих товариств та просить зобов'язати її укласти договір суборенди земельної ділянки на ринку "Завокзальний" по вул.Карпенка Карого, 1 в м.Луцьк.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на ринку знаходиться його торгівельний павільйон, який належить йому, на праві власності з 2003 року. Між тим, в порушення застережень власника земельної ділянки - ОСОБА_3 міської ради, здійсненого при укладенні із ОСОБА_2 ОСС договору оренди від 20.02.2009р., щодо укладення договорів суборенди із підприємцями, які знаходяться на ринку, відповідач ухиляється від укладення з ним такого договору суборенди.

Свої доводи підтверджує договором купівлі-продажу павільйону від 29.12.2003р., договором оренди землі від 20.10.2009р., додатковою угодою до нього від 16.10.2009р., заявою від 23.03.2010р., листом ОСОБА_2 ОСС № 6/204/2 від 23.04.2010р.

Додатково в обґрунтування позову підприємець подав копію будівельного паспорта на забудову земельної ділянки; копію договору оренди споруди від 05.01.2004р., копію договору оренди і торговельного місця від 03.04.2006р., копію квитанцій про оплату утримання торговельного місця, копію примірника договору оренди торговельного місця від 20.12.2007р., копію відповіді ОСОБА_2 облспоживспілки від 17.01.2008р. , копію заяви від 30.03.2009р. та пояснення підприємця ОСОБА_4 по справі № 6/48-88.

З метою подальшого здійснення підприємницької діяльності у придбаному павільйоні , який продовжував розміщуватись на території Завокзального ринку підприємець ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 ОСС із пропозицією до укладення договору оренди торговельного місця.

Листом №21 від 17.01.2008р. ОСОБА_2 ОСС повернула проект договору оренди торгового місця на 2008 рік без підписання з посиланням на неможливість виділення місця для розміщення металоконструкції. При цьому у листі зазначено про те, що торгове місце, на яке запропоновано укласти договір, орендувалось в облспоживспілки іншою особою.

У зв"язку з укладенням 20.02.2009 року між ОСОБА_3 міською радою і ОСОБА_2 облспоживспілкою договору оренди земельної ділянки по вул.Карпенка Карого,1 для обслуговування ринку "Завокзальний" терміном до 2014 року, 23.03.2010 року підприємець ОСОБА_1 направив пропозицію ОСОБА_2 ОСС до укладення договору суборенди земельної ділянки для обслуговування торгівельного павільйону.

Між тим, правління ОСОБА_2 облспоживспілки листом №6-204/2 від 23.04.2010р. відмовило підприємцю в укладенні такого договору, посилаючись на те, що відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 23.07.2008р. у справі № 6/48-88 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 18.01.2008р. вимога про зобов'язання облспоживспілки до укладення договору оренди торговельного місця та усунення перешкод в користуванні торговим павільйоном залишена без задоволення у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Задовольняючи позов господарський суд Волинської області прийшов до висновку, що відповідно до змісту зазначених умов договору оренди землі від 20.02.2010р., звернення підприємця ОСОБА_1 з позовом, до суду про спонукання до укладення договору є підставним в силуст. 649 Цивільного кодексу, п.З ст.179, ст.187 Господарського кодексу України.

Разом з тим, за приписами ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Водночас, умова договору оренди землі про зобов'язання облспоживспілки на укладення договорів суборенди з підриємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку зі сторони власника земельної ділянки - ОСОБА_3 міської ради є обов'язковою до виконання.

Із пояснень представника ОСОБА_3 міської ради слідує, що включення даного застереження до умов договору для забезпечення захисту прав підприємців стало підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди, яким продовжено строк дії договору до 2014 року.

Отже, судом встановлено , що укладення договорів суборенди земельної ділянки із підприємцями, які здійснюють підприємницьку діяльність на ринку є обов'язком для суб'єкта господарювання - ОСОБА_2 ОСС на підставі вказівки органу місцевого самоврядування- Луцької міської ради.

Відсутність торігівельного павільйону у якому здійснював підприємницьку діяльність підприємеці ОСОБА_1 в матеріалах інвентаризації торгових місць не може слугувати підставою для відмови в укладенні такого договору.

При цьому судом взято до уваги , що із будівельного паспорта слідує, що торговельний павільйон побудований на території Завокзального ринку відповідно до погодження з виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради в 1997р.; використовувався для здійснення підприємницької діяльності на ньому та на день розгляду справи знаходиться на його території. Згідно ст. п.4 ст.93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Отже, примус до укладення договору суборенди земельної ділянки за рішенням суду за відсутності волевиявлення орендодавця - ОСОБА_2 ОСС на укладення такого договору відповідає вимогам ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України щодо обов'язковості укладення такого договору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати, апеляційну скаргу - задоволити.

При цьому судова колегія виходить із наступного. Відповідно до ч.1 ст.93 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою необхідного орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У п.2 ст.14 Закону України "Про оренду землі" передбачений виключний перелік істотних умов договору оренди земельної ділянки, відсутність хоча б однієї з яких є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки є:

- об"єкт оренди;

- термін договору оренди;

- орендна плата;

- цільове призначення;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки;

- сторона (орендодавець чи орендар) яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об"єкта оренди;

- відповідальність сторін;

Пункт 4 ст. 93 ЗК України регулює питання суборенди земельної ділянки.

Умови договору суборенди земельної ділянки мають бути визначені в межах договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Таким чином, для договору суборенди земельної ділянки необхідні істотні умови як і для договору оренди.

Договір суборенди земельної ділянки є одним із видів господарських договорів. Стаття 181 Господарського Кодексу України встановлює загальний порядок укладання господарських договорів, в тому числі і договорів суборенди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з пропозицією про укладення договору суборенди земельної ділянки. Останній листом відмовив. Однак всупереч ст. 181 ГК України ні одна із сторін не направляла іншій проект договору.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою позивач не надав доказів направлення проекту договору відповідачеві та сам проект договору.

Відповідно суд першої інстанції задовольняючи позов, зобов"язав відповідача укласти договір суборенди земельної ділянки, вказавши лише адресу та площу земельної ділянки. При цьому не вказані інші істотні умови (термін, плата, тощо). В рішенні суду не вказано на умовах якого проекту договору зобов"язано укласти договір.

Таким чином, місцевий господарський суд неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104 ГПК України Рівненський апеляційний господарський суд,ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Волинської області від 16 листопада 2010 року по справі №06/46-88 задоволити.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 16 листопада 2010 року по справі №06/46-88 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Матеріали справи №06/46-88 повернути в господарський суд Волинської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.