Рішення № 47171620, 17.07.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2015 р.Справа № 910/1130/15-г

За позовом: Компаніії „Уеллмайнд інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Австрія, 1100, Відень, Лізінгбахштрасе, 224, реєстраційний номер компанії № 287587у; адреса для листування 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" (65039, м. Одеса, пр-т. Гагаріна, 12-а, код ЄДРПОУ 20971504)

про зобов`язання виконати умови договору банківського рахунку та стягнення пені у розмірі 66 599,93 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Компаніія „Уеллмайнд інвест ГмбГ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулась до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Імексбанк" (далі - Відповідач) про зобов`язання виконати умови Договору банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР та Договору про надання послуг по системі „ІНТЕРНЕТ_БАНК" від 04.11.2011 № 36-11/ІБ, шляхом зобов`язання виконати платіжне доручення № 22 від 31.10.2014 на суму 899 999,10 грн. та стягення пені у розмірі 66 599,93 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2015 матеріали справи № 910/1130/15-г направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 30.06.2015 справу № 910/1130/15-г призначено судді-доповідачу Шаратову Ю.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2015 справу № 910/1130/15-г прийнято до свого провадження суддею Шаратовим Ю.А. та призначено її розгляд на 17.07.2015.

Позивач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду повернувся конверт разом з ухвалою від 01.07.2015 з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання" (а.с. 127, 128, 129), який був надісланий на адресу зазначену у позовній заяві як „адреса для листування", а саме: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 13, 525, 526, 629, 1066, 1068, 1074 Цивільного кодексу України, статті 1, 8, 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ІІІ, обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР та Договором про надання послуг по системі „ІНТЕРНЕТ_БАНК" від 04.11.2011 № 36-11/ІБ, щодо здійснення грошового переказу відповідно до платіжного доручення від 31.10.2014 № 22.

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 15.07.2015 № 30343/15 (а.с. ). Вимоги ухвали суду від 01.07.2015 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив.

Справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

28.08.2008 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір банківського рахунку (в національній валюті) № 54-08/БР (далі - Договір від 28.08.2008) /а.с. 43-47/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1.11, 2.2.1, 2.3.5 Договору від 28.08.2008 банк (Відповідач) відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (зі змінами та доповненнями), відкриває клієнту (Позивачу) поточний рахунок або декілька поточних рахунків та зобов'язався приймати і зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачі відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право виконувати розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунок клієнта. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства. Обмеження права клієнта розпорядження рахунком можливо за рішенням суду, а також у інших випадках, встановлених законом. Банк зобов'язався виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов до банку протягом операційного часу, в день надходження такого розрахункового документу. Документи, які надійшли до банку після операційного часу виконуються банком не пізніше наступного операційного дня.

31.08.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору від 28.08.2008, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти Додаток № 1 до вказаного договору в новій редакції, внаслідок чого змінено тарифи на послуги банку /а.с. 48-49/.

18.11.2009 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору від 28.08.2008, відповідно до якої у зв'язку із зміною найменування Відповідача сторонами внесено зміни у преамбулу Договору банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР (у національній валюті).

04.11.2011 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про надання послуг по системі „ІНТЕРНЕТ_БАНК" № 36-11/ІБ (а.с. 51-52).

Відповідно до пунктів 1.1, 3.3.3 Договору про надання послуг по системі „ІНТЕРНЕТ-БАНК" № 36-11/ІБ банк (Відповідач) здійснює встановлення, налагодження, навчання роботі з програмно-технологічним комплексом „ІНТЕРНЕТ-БАНК", забезпечує оперативний доступ до рахунку/рахунків, вказаному у пункті 1.1, 1.3, 3.2.1, 3.3.3 Договору банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР, видалене формування і відправку електронних платіжних документів, отримання виписки по рахунку. Вказаний Договір одночасно взаємодіє з Договором банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР. Клієнт має право вимагати від банка своєчасного і повного надання послуг, обумовлених договором. Банк зобов'язався приймати документи клієнта, у розі дотримання ним наступних вимог: електронні платіжні документи повинні бути оформленні відповідно діючому законодавству та нормативно-правовим актам НБУ; на рахунку клієнта міститься необхідний залишок коштів; відсутня заборгованість за надані банком послуги, яка зазначена у п. 3.1.3; відсутні сумніви стосовно того, що клієнт здійснює операції з метою відмивання (легалізації) коштів отриманих злочинним шляхом. При порушенні вищезазначених вимог, банк не приймає документ до оброблення та надсилає клієнту квитанцію про відмову в прийнятті документу.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд (частини перша, друга та третя статті 1066 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 31.10.2014 Компанієй „Уеллмайнд Ін вест ГмбГ" у формі ТОВ через систему „Інтернет-Банк" надав Відповідачу на виконання платіжне доручення № 22 на перерахування грошових коштів у розмірі 899 999,10 грн. з поточного рахунку № 26002053742001 у АТ "Імексбанк", МФО 300766 на рахунок № 260086914, ТОВ „АПЛ-ГРУП" відкритий у ПАТ "ПУМБ", МФО 334851 (а.с. 53).

Проте, платіжне доручення від 31.10.2014 № 22 на суму 899 999,10 грн. не виконано.

02.12.2014 Позивач звернувся до Відповідача з листом про надання довідки з відображенням інформації про наявність банківського рахунку, відкритого у Відповідача, що є активним та діючим, про рух грошових коштів у період з 01.10.2014 по 01.12.2014, а також про залишок на банківському рахунку станом на 02.12.2014 у національній та іноземній валюті (а.с. 54). У відповідь банк повідомив, що 28.08.2008 Позивачу відкрито інвестиційний рахунок у національній валюті № 26002053742001, рух коштів за період з 01.10.2014 по 02.12.2014 становить: у жовтні по дебету - 2 238 292,28 грн., по кредиту 454 890,71 грн., у листопаді по дебету - 0 грн., по кредиту - 0 грн. Станом на 02.12.2014 залишок коштів на рахунку становить 952 680,70 грн.

Позивачем, відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" нарахована пеня за прострочення виконання платіжного доручення, а саме: 66 599,93 грн. за період з 01.11.2014 по 13.01.2015.

Статтею 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно із пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI під час тимчасової адміністрації банку не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 вказаного Закону, це обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI у цьому Законі термін вкладник означає - фізичну особу (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Тобто, Позивач, який є юридичною особою, не є вкладником з яким укладено договір банківського рахунку у розумінні пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI. А відтак, на нього не поширюється виключення з обмеження на задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, встановлене пунктом 1 частини шостої статті 36 вказаного Закону.

Згідно із частиною третьою статті 82 Господарського процесуального кодексу України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Частиною першою статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14 зробив висновок про те, що оскільки між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, виконання банком операції з переказу грошових коштів за договором банківського рахунка в період запровадження у банку тимчасової адміністрації обмежується пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК" від 26.01.2015 № 16, прийнятого на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних" від 26.01.2015 № 50, було розпочато з 27.01.2015 процедуру виведення АТ "ІМЕКСБАНК" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 № 84 продовжено здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "ІМЕКСБАНК" по 26.05.2015 включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ІМЕКСБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" від 27.05.2015 № 105, та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Северина Юрія Петровича строком на 1 рік з 27.05.2015 до 26.05.2016 включно.

Відомості про запровадження тимчасової адміністрації та про розпочату процедуру ліквідації в АТ "ІМЕКСБАНК" знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет за посиланням http://www.fg.gov.ua.

Отже, з огляду на запровадження тимчасової адміністрації, та розпочату процедуру ліквідації в АТ "ІМЕКСБАНК", задоволення вимог вкладників та інших кредиторів цього банку, зокрема й Позивача, не здійснюється відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про зобов`язання Відповідача виконати умови Договору банківського рахунку від 28.08.2008 № 54-08/БР та Договору про надання послуг по системі „ІНТЕРНЕТ_БАНК" від 04.11.2011 № 36-11/ІБ, шляхом зобов`язання виконати платіжне доручення № 22 від 31.10.2014 на суму 899 999,10 грн. та стягення пені у розмірі 66 599,93 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 22 липня 2015 р.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, 629, 1066, 1074 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, пунктом 4 частини першої статті 2, пунктом 1 частини п'ятої, пунктом 1 частини шостої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", статтею 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність", статтями 2, 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", постановою Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 910/9231/14, статтями 32, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 84, 85, 111-28, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суддя Ю.А. Шаратов